У Кам’янському було прийнято рішення про встановлення меморіальної дошки загиблому бійцю АТО Олександру Сергійовичу Іванішку. Про це стало відомо 31 січня під час засідання комісії з питань встановлення, збереження та утримання пам’ятних знаків.
2 лютого у Кам’янській міській раді відбулась робоча зустріч начальника відділу взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції Ігоря Лушпая з керівництвом уповноважених органів з питань пробації. Під час зустрічі були обговорені питання взаємодії місцевої влади та органів пробації Кам’янського.
Міністерство цифрової трансформації розпочало масштабну інформаційну кампанію з інформування громадян про змогу залишати відгуки та ділитися враженнями про сервіс у ЦНАП.
У департаменті соціальної політики Кам’янській міськради детально розповіли про деталі отримання послуги «Муніципальна няня». Крім того, спеціалісти Департаменту зробили наголос на змінах, що сталися у надаванні цієї послуги.
28 січня відбулося перше засідання Координаційної ради з питань захисту тварин на території Кам’янської міської територіальної громади.
27 січня у Кам’янському відбулася фінальна частина Форуму «Твоя СИЛА – єднати громаду!», у якому протягом 2021 року брали участь представники Центру молодіжних ініціатив, проводячи різноманітні тренінги, семінари, круглі столи та інші тематичні заходи. Міський голова Кам’янського Андрій Білоусов привітав учасників молодіжного форуму «Твоя СИЛА – єднати громаду!», а також вручив подарунки.
Починаючи з 2019 року у Кам’янському надається транспортна послуга «Соціальне таксі» для категорії осіб, які потребують соціальної уваги та підтримки – особам з інвалідністю, які з огляду на фізичний стан не мають можливості вільно пересуватись за межами домівки, не в змозі без допомоги у повній мірі задовольнити свої соціальні, медичні, освітні та соціально-культурні потреби.
Колишньому очільнику однієї з Обласних державних адміністрації повідомили про підозру у неподанні декларації та декларуванні недостовірної інформації.
Об этом в эфире авторской программы «Кто кому Рабинович» на телеканале «112 Украина» заявил народный депутат Украины, глава политической партии «ОППОЗИЦИОННАЯ ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИЗНЬ» Вадим Рабинович.
<b>Леонід Кучма: 1994 – 2004</b>
З моменту ухвалення Конституції у 1996 році Україна була президентсько-парламентською республікою. Президент тримав в руках всю вертикаль влади. Він формував Уряд і керував країною.
Після «касетного скандалу» і міжнародної ізоляції Президента політичні еліти почали тиснути на Кучму. Опозиція вимагала зменшити вплив Президента на Уряд та надати парламенту контрольну функцію. У грудні 2004 року Верховна Рада схвалила політреформу.
Суть політреформи Леоніда Кучми полягала у перерозподілі повноважень Президента. Глава держави тепер виступав гарантом додержання Конституції і відповідав лише за безпеку, національну оборону і зовнішню політику. Внутрішньою політикою керував Уряд, який формує коаліція в парламенті.
Завданням політреформи було створити систему стримувань і противаг. Щоб жоден Президент не міг узурпувати владу.
<b>Віктор Ющенко: 2005 – 2010</b>
Під кінець президентства у Віктора Ющенка виникла ідея реформувати парламент. Ющенко пропонував створити двопалатний парламент, щоб навічно залишитись в політиці. За його концепцією, всі колишні президенти мали стати довічними членами верхньої палати.
У 2009 році Ющенко вже втратив довіру. А «пенсійний план» легко розкусили в Уряді й парламенті.
Очолювала тоді Уряд Юлія Тимошенко. Вона довела, що сильний Прем’єр з підтримкою Ради – це запорука стабільності держави. Завдяки антикризовій політиці вдалося уникнути дефолту, який міг статися через всесвітню економічну кризу. Уряд Тимошенко не дозволив підняти пенсійний вік, незважаючи на вимоги МВФ. Зарплати, пенсії та стипендії виплачували вчасно. Щоб врятувати країну від кризи, Уряд профінансував підтримку стратегічних галузей. Це дало результат – країна пройшла випробування.
На тлі особистої неприязні до Тимошенко Ющенко зробив усе, щоб наступним президентом став Янукович.
<b>Віктор Янукович: 2010 – 2014</b>
Прийшовши до влади, Віктор Янукович скасував політреформу Кучми і відновив Конституцію 1996 року, повернувши собі максимальні повноваження. Янукович вибудував власну вертикаль. Жодне рішення Кабміну не проходило без його схвалення.
Надмірна концентрація влади в руках Президента і відмова від євроінтеграції вивели людей на протест.
У лютому 2014, після перемоги Революції Гідності, парламент відновив дію Конституції 2004 року. Щоправда, закони виявились «обрізаними». Прогалини законодавства дозволили наступному президентові отримати владу, якій позаздрив би Леонід Кучма.
<b>Петро Порошенко: 2014 – 2019</b>
Петро Порошенко вдало використав запит людей на реформи, щоб розширити свої повноваження. Банкова поширила вплив на Уряд, місцеві адміністрації, силовиків, спецслужби і суди. Та це не допомогло Президенту. За результатами першого туру, Петро Порошенко вдвічі програє Володимиру Зеленському.
<b>Як уникнути післявиборчої кризи</b>
Хто б не став президентом, важливо згадати, що Україна є саме парламентсько-президентською республікою. Президент відповідає за нацбезпеку, оборону і зовнішню політику і гарантує виконання Конституції.
За чинної моделі, державою керує Кабінет Міністрів на чолі з Прем’єр-міністром. Він управляє економікою, соціальною, гуманітарною політикою тощо. А парламент призначає Уряд та контролює владу. Це і є системою стримувань і противаг.
Результат другого туру виборів очевидний. Соціологи прогнозують, що з величезним відривом перемогу здобуде Володимир Зеленський. Без досвіду політичної діяльності, без контактів на зовнішній арені, без навиків управління державою. І в такій ситуації стати балансом такому главі держави може тільки сильний, досвідчений Прем’єр-міністр, випробуваний антикризовий менеджер. Таким може бути Юлія Тимошенко, яка крім досвіду, має і план дій.
Такий прем’єр з’явиться в країні за наслідками парламентських виборів, які відбудуться восени. Пам’ятаєте? – в парламентсько-президентській республіці голову уряду висуває партія, яка перемогла на виборах до Верховної Ради і сформувала коаліцію.
<b>Сергій Биков </b>
<b>Голова аналітичного центру «ІНПОЛІТ»</b>
Питання України не лишилось поза увагою. За оцінками Eurasia Group, конфлікт між Україною та Росією зайняв 9 місце серед 10 найбільших загроз світу цього року. Україні вдалось підняти питання щодо посилення санкцій проти Росії, припинення війни, подальшої європейської інтеграції та співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що вибори не загрожують курсу України до Євросоюзу та НАТО. За його словами, кожен з кандидатів у Президенти, який має шанси на перемогу, бачить Україну членом НАТО та ЄС. На цьому тлі було проведено стратегічні переговори між спеціальним представником Держдепу США Куртом Волкером та лідеркою партії «Батьківщина» Юлією Тимошенко. Окрім євроатлантичних прагнень України, сторони обговорили шлях припинення війни на сході України у форматі «Будапешт плюс». Згідно пропозицій, переговори про настання миру та повернення окупованих територій України мають вирішуватись між країнами-підписантами Будапештського меморандуму, із залученням керівництва Німеччини, Франції, Китаю та Єврокомісара з питань безпеки. Окремо Юлія Тимошенко наголосила, що інтереси України, як постраждалої сторони, мають бути першочерговими у завершенні війни.
Президент Петро Порошенко у своєму виступі зазначив, що припинити війну можна шляхом виконання Мінських домовленостей. Проте, у цих домовленостей є два суттєві недоліки: вони протягом 5 років не зупинили війну і вони жодним чином не торкаються питання Криму.
Учасники конференції не оминули і тему газу. Зокрема, будівництво газопроводу «Північний потік 2» із Росії до Євросоюзу в обхід України. За словами Міністра закордонних справ України, реалізація цього проекту є сумнівною, оскільки ЄС планує поширити антимонопольні вимоги і на планований газопровід. Канцлер Німеччини Ангела Меркель також надала позитивні прогнози щодо транспортування газу через Україну. Вона буде боротись за збереження транзиту, оскільки газопровід має не тільки економічний, але і політичний вплив. Продовження транспортування газу через Українську територією щорічно приносить Україні близько 3 млрд доларів, що складає 3% ВВП України.
Висловлювання щодо України були не лише позитивними. Директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард розкритикувала українську владу за бездіяльність. Вона засудила відсутність структурних реформ в Україні, зокрема, у боротьбі з корупцією. Керівник МВФ під час зустрічі з Юлією Тимошенко обговорила продовження фінансування реформ в Україні та програму, яка передбачатиме зниження тарифів на газ для українців.
«Я не дозволю нікому брати ціни на газ монопольні, неринкові, які затверджені не ринком, а урядом, які мають 300% рентабельності. В той час, коли українці мають сьогодні середню заробітну плату 300 доларів на місяць і середню пенсію десь на рівні 65 доларів на місяць. І тому все буде збалансовано, галузь газова буде абсолютно прибутковою, навіть в цьому не сумнівайтеся», – запевнила лідер «Батьківщини».
За словами Юлії Тимошенко, реформування газового сектору та створення відкритого ринку газу дозволить знизити тарифи понад удвічі.
https://www.obozrevatel.com/ukr/politics/sergej-byikov-myunhenska-bezpekova-konferentsiya-do-chogo-tut-ukrainskij-gaz.htm