17 лютого 2019 року завершилась Мюнхенська конференція з питань безпеки. Традиційно, на ній обговорюються головні виклики та загрози світовій безпеці. На конференції минулого року учасники констатували, що світ став занадто глобалізованим. Країни стали настільки близькими, що почали загрожувати одна одній. Справдився і прогноз, що за принципом пружини, країни віддалятимуться одна від одної, а їх інтереси будуть протилежними у найближчі роки.
Питання України не лишилось поза увагою. За оцінками Eurasia Group, конфлікт між Україною та Росією зайняв 9 місце серед 10 найбільших загроз світу цього року. Україні вдалось підняти питання щодо посилення санкцій проти Росії, припинення війни, подальшої європейської інтеграції та співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що вибори не загрожують курсу України до Євросоюзу та НАТО. За його словами, кожен з кандидатів у Президенти, який має шанси на перемогу, бачить Україну членом НАТО та ЄС. На цьому тлі було проведено стратегічні переговори між спеціальним представником Держдепу США Куртом Волкером та лідеркою партії «Батьківщина» Юлією Тимошенко. Окрім євроатлантичних прагнень України, сторони обговорили шлях припинення війни на сході України у форматі «Будапешт плюс». Згідно пропозицій, переговори про настання миру та повернення окупованих територій України мають вирішуватись між країнами-підписантами Будапештського меморандуму, із залученням керівництва Німеччини, Франції, Китаю та Єврокомісара з питань безпеки. Окремо Юлія Тимошенко наголосила, що інтереси України, як постраждалої сторони, мають бути першочерговими у завершенні війни.
Президент Петро Порошенко у своєму виступі зазначив, що припинити війну можна шляхом виконання Мінських домовленостей. Проте, у цих домовленостей є два суттєві недоліки: вони протягом 5 років не зупинили війну і вони жодним чином не торкаються питання Криму.
Учасники конференції не оминули і тему газу. Зокрема, будівництво газопроводу «Північний потік 2» із Росії до Євросоюзу в обхід України. За словами Міністра закордонних справ України, реалізація цього проекту є сумнівною, оскільки ЄС планує поширити антимонопольні вимоги і на планований газопровід. Канцлер Німеччини Ангела Меркель також надала позитивні прогнози щодо транспортування газу через Україну. Вона буде боротись за збереження транзиту, оскільки газопровід має не тільки економічний, але і політичний вплив. Продовження транспортування газу через Українську територією щорічно приносить Україні близько 3 млрд доларів, що складає 3% ВВП України.
Висловлювання щодо України були не лише позитивними. Директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард розкритикувала українську владу за бездіяльність. Вона засудила відсутність структурних реформ в Україні, зокрема, у боротьбі з корупцією. Керівник МВФ під час зустрічі з Юлією Тимошенко обговорила продовження фінансування реформ в Україні та програму, яка передбачатиме зниження тарифів на газ для українців.
«Я не дозволю нікому брати ціни на газ монопольні, неринкові, які затверджені не ринком, а урядом, які мають 300% рентабельності. В той час, коли українці мають сьогодні середню заробітну плату 300 доларів на місяць і середню пенсію десь на рівні 65 доларів на місяць. І тому все буде збалансовано, галузь газова буде абсолютно прибутковою, навіть в цьому не сумнівайтеся», – запевнила лідер «Батьківщини».
За словами Юлії Тимошенко, реформування газового сектору та створення відкритого ринку газу дозволить знизити тарифи понад удвічі.
Сергій Биков,
Політичний консультант,
голова аналітичного центру ІНПОЛІТ
