В Україні дали старт забороні УПЦ МП: як і коли це може запрацювати

19 жовтня Верховна Рада після пів року палких суперечок у першому читанні схвалила законопроєкт, який фактично запускає процес заборони Української православної церкви (донедавна – Московського патріархату, хоча зараз церква наполягає, що зв'язку з росією не має), про це повідомляє редакція 056. За це рішення у Верховній раді проголосували 267 депутатів. До останньої хвилини голосування було під питанням і могло не відбутись. Дискусії про спеціальний закон для обмеження діяльності в Україні церков, які керуються з росії, тривали з повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Адже РПЦ та її керівник патріарх Кирило послідовно підтримують дії російських військ. У грудні минулого року в боротьбу за "духовну незалежність" включився президент Володимир Зеленський, який разом з СБУ запустив процес переслідування представників "русского мира" в УПЦ. На фоні спроб вигнати цю церкву з Києво-Печерської лаври та інших древніх храмів України у Раді з'явилась низка законопроєктів про повну чи часткову заборону. Тоді ж соцопитування показали, що більшість українців підтримують заборону. І хоча уряд подав свій законопроєкт за дорученням Зеленського, а президент кілька разів анонсував його схвалення, майже десять місяців парламент не міг його проголосувати. Адже виявилось, що у фракції "Слуга народу" є потужне лобі УПЦ, а сам президент не надто проштовхував ухвалення закону. Голова парламенту Руслан Стефанчук публічно казав, що у парламенті немає голосів за документ, а керівник фракції монобільшості Давид Арахамія визнавав, що цей закон – не пріоритет, і якщо на його схваленні наполягати, то частина "Слуги народу" не голосуватиме за бюджет та інші важливі закони. У Раді навіть зібрали 240 підписів за розгляд закону, щоб стимулювати керівництво, у справу втрутився голова СБУ Василь Малюк, який попросив депутатів ухвалити свій закон, щоб мати змогу швидко забороняти діяльність церковних громад, у яких виявили колаборантів. Після складних компромісів у Раді 19 жовтня таки проголосували "найм'якший" з проєктів, який передбачає непросту та тривалу процедуру заборони релігійних громад, які пов'язані з росією. До другого читання документ теоретично можуть змінити і зробити жорсткішим, проте голосів для цього може не виявитись. В УПЦ називають такі кроки парламенту порушенням прав людини і переслідуванням церкви. Там наполягають, що ще з травня 2022 року є незалежною від москви церквою і обіцяють оскаржити закон у разі його повного ухвалення. Деякі єпископи УПЦ МП перед голосуванням навіть закликали депутатів "подумати про свою душу" після смерті, а також опосередковано погрожували "Божою карою". Схожі повідомлення колегам розсилали і захисники УПЦ у фракції "Слуга народу". Що може означати ухвалення цього закону, чи можуть заборонити УПЦ Наразі Рада проголосувала за основу урядовий проєкт 8371. Його називають найм'якшим з-поміж інших ініціатив заборони УПЦ МП. Ще у грудні документ попросив розробити та направити у Верховну Раду президент Володимир Зеленський. До прикладу, альтернативний документ від "Європейської Солідарності" (8221) передбачав негайну заборону УПЦ МП, а пропозиції групи депутатів від різних фракцій (8262) – швидке позбавлення майна УПЦ та полегшення переходів громад до автокефальної Православної церкви України. Натомість урядовий документ запускає непростий і тривалий механізм руху до заборони. Він виглядає так: державна служба з етнополітики та свободи совісті спочатку має встановити, що певна релігійна організація має свій центр у росії. Після цього служба видає припис церкві, щоб виправити цю ситуацію. А якщо цього не стається, то ДЕСС подає на цю конкретну юридичну особу позов до суду, який вже і має ухвалити рішення про заборону. Коли друге читання Прихильникам заборони УПЦ таки вдалось добитись включення церковного питання у порядок денний – на четвер після ухвалення бюджету. Але до останнього моменту були застереження, що до цього документу просто не встигнуть дійти. Також, як кажуть співрозмовники ВВС Україна у "Слузі народу", Культенко до останньої миті намагався переконати Арахамію не підтримувати законопроєкт. Артем Культенко, як каже співрозмовник, обіцяв "виключити з голосування" аж 80 депутатів фракції, що призвело б до його провалу. "Але Давід розумів, що в них стільки немає, і документ винесли на голосування. Давід у блеф не повірив", – додав депутат від "Слуги народу". У чаті фракції була чітка рекомендація депутатам законопроєкт підтримати. Тепер усі сторони будуть подавати до другого читання свої правки і їх може бути багато. Можливо, туди будуть намагатись включити "правки Малюка", свої зміни будуть подавати і противник документа. Коли за таких умов закон можуть ухвалити в цілому, співрозмовник прогнозувати не береться. Це можуть бути місяці, якщо не довше. Як це вплине на церковне життя Від парламенту давно чекали відповіді на багато викликів у релігійній сфері – силових протистоянь навколо церков та майна, а також можливого російського впливу на УПЦ. Місцеві ради масово розривають договори на оренду землі громадами УПЦ, намагаються забрати у них з користування храми, які є у державній власності. Все це відбувається хаотично, а подекуди, як із рішеннями місцевих рад про заборону УПЦ, ще й незаконно. У разі ухвалення закону у нинішній редакції на країну чекатимуть судові процеси, які можуть тривати роками.  Закон має більше посилити тиск на керівництво УПЦ і принаймні в очах людей легітимізував би дії місцевої влади щодо позбавлення УПЦ МП права користуватися державним майном. Ухвалений закон може стати важелем тиску на УПЦ МП, щоб вона охочіше йшла на компроміси з владою у низці питань – від залишення Києво-Печерської лаври до більш конструктивної співпраці керівництва церкви. Українська православна церква називає незаконними всі рішення органів влади щодо своїх структур, храмів і землі, та послідовно й ефективно оскаржує все це у судах. Обіцяє так робити і надалі. Там вже наймають міжнародні юридичні компанії для захисту своїх прав як в українських судах, так і міжнародних. УПЦ неодноразово заявляла, що ухвалення такого закону сприятиме розколу українського суспільства під час війни. Джерело: 056.ua