Запах — це не просто приємний шлейф, а цілий світ емоцій, спогадів і настроїв. Ви коли-небудь ловили знайомий аромат і миттєво переносилися думками в минуле? Саме так працює парфумерія. Але коли перед вами флакон із заповітним запахом, виникає питання: а що вибрати — парфуми, парфумерну чи туалетну воду? Давайте розбиратися, у чому їхня відмінність.
Основні відмінності парфумів, парфумерної та туалетної водиЯкщо сказати зовсім просто, будь-який аромат — це комбінація спирту і запашних речовин. Але головний секрет у концентрації цих компонентів. Саме вона визначає, як довго аромат залишиться з вами і наскільки він буде яскравим.
Духи (Parfum, Perfume) — концентрат розкошіДухи — це, так би мовити, “еліта” у світі парфумерії. Вони містять 20-30% запашних речовин, що робить їх максимально насиченими та стійкими. Аромат буквально прилипає до шкіри і розкривається поступово, немов дорога музична композиція, де кожна нота звучить у потрібний момент.
Цікава деталь: більшість духів продаються без розпилювача. Наносити їх потрібно крапельно — на зап'ястя, за вуха, на згин ліктя. І цього більш ніж достатньо.
Стійкість: до 10 годин і навіть довше.
Коли носити?
Ідеально для вечірніх виходів або прохолодної пори року.Якщо хочеться підкреслити статус і залишити незабутнє враження.Не найкращий вибір для спекотного літа чи офісу — можуть “душити”.Парфумерна вода (Eau de Parfum) — універсальна класикаЯкщо духи — це розкіш, то парфумерна вода — це баланс між інтенсивністю та практичністю. У ній 15-20% запашних компонентів, що дає гарну стійкість, але без зайвої нав'язливості.
Аромат розкривається м'якше, ніж у духів: стартові ноти швидко випаровуються, залишаючи за собою глибокий, насичений “серцевий” шлейф. Тому, до речі, не варто судити про аромат одразу після нанесення — йому потрібно дати трохи часу.
Стійкість: приблизно 6-8 годин.
Коли носити?
Підходить для будь-якої пори року.Гарний вибір для тих, хто хоче, щоб аромат залишався з ними на цілий день.Може бути як повсякденним, так і вечірнім парфумом — усе залежить від самого запаху.Туалетна вода (Eau de Toilette) — легкість і свіжістьТуалетна вода — це вибір тих, хто любить легкі, ненав'язливі аромати. Вона містить всього 8-15% запашних речовин, тому її звучання більш повітряне, а стійкість менша.
Якщо духи і парфумерна вода грають “довгу гру”, то туалетна вода — це про миттєве задоволення. Її наносять щедро, можна навіть кілька разів на день. Аромат швидко злітає зі шкіри, не залишаючи важкого післясмаку.
Стійкість: 2-4 години.
Коли носити?
Ідеальний варіант для теплої пори року.Чудово підходить для роботи, коли не хочеться, щоб аромат був надто помітним.Гарний вибір для активних людей, які люблять оновлювати запах протягом дня.Що вибратиНу що ж, тепер головне питання: який варіант кращий?
Якщо вам потрібен аромат на особливий випадок — обирайте духи. Вони дорогі, витрачаються економно, і один флакон може прослужити роками.Хочете парфум на щодень, який тримається довго? Тоді парфумерна вода — ваш варіант. Це золота середина між інтенсивністю і комфортом.Любите легкі, освіжаючі аромати? Туалетна вода ідеальна для цього. Вона створена для тих, хто не хоче відчувати на собі “важкий” парфум.Цікаво знати! Деякі аромати можуть поводитися непередбачувано: наприклад, туалетна вода з цитрусовими нотами може здаватися яскравішою за духи з деревною композицією. Усе залежить від інгредієнтів та хімії вашої шкіри.
Тому найкращий спосіб вибрати — це спробувати! Нанесіть аромат, походіть з ним кілька годин і відчуйте, як він змінюється. І пам’ятайте: найкращий парфум — це той, який приносить вам задоволення.

Джерело: 5692.com.ua

Українська кухня така багата, що вареників існує безліч видів! Начинки змінюються від солодких до солоних, від класичних до зовсім несподіваних. Але є один рецепт, який заслуговує на особливу увагу — вареники з квашеною капустою. Саме цей смак повертає в дитинство, нагадує про затишок бабусиної кухні та довгі зимові вечори за столом із сім’єю.
Рідний смак із глибокою історієюЗдавалося б, що може бути простішим за шматок тіста, загорнутий навколо начинки? Але в кожного народу є своя версія цієї страви: італійські равіолі, китайські дімсами, грузинські хінкалі… Проте українські вареники — це щось особливе. Вони м'які, ніжні, з приємною кислинкою капусти, яка розкриває свої нотки під час тушкування.
Цікаво, що ще здавна вареники з капустою вважали стравою, яка приносить достаток у дім. Їх готували на великі родинні свята, особливо на Різдво, а ще — на вечорниці, коли дівчата збиралися ліпити вареники, а хлопці допомагали або ж просто спостерігали за процесом.
Що потрібно для приготуванняДля тіста:Борошно — 600 гГаряча вода — 250 млЯйця — 2 шт.Олія — 80 млСіль — за смакомДля начинки:Квашена капуста — 500 гЦибуля ріпчаста — 1 шт.Олія — 30 млСіль, чорний перець — за смакомЯк готуватиНачинкаКапусту віджимаємо від розсолу, промиваємо й дрібно рубаємо. Потім тушкуємо на сковорідці 20 хвилин. Тим часом цибулю дрібно ріжемо й обсмажуємо на олії до золотавого кольору. Додаємо її до капусти, перчимо, солимо, перемішуємо й смажимо ще кілька хвилин. Даємо начинці охолонути.
ТістоБорошно просіюємо, відміряємо 200 г і висипаємо в миску. Додаємо яйця, олію, сіль і заливаємо гарячою водою. Швидко розмішуємо ложкою, щоб утворилася гладенька маса. Потім поступово додаємо решту борошна й замішуємо еластичне тісто.
Ліплення варениківНа присипаній борошном поверхні розкачуємо тісто й вирізаємо кружечки. У центр кожного кладемо трохи начинки, з'єднуємо краї й гарно защипуємо.
ВарінняВоду доводимо до кипіння, підсолюємо й варимо вареники 5 хвилин після закипання.
Як подаватиГотові вареники найсмачніші зі смаженою цибулею або вершковим маслом. А якщо хочете зробити смак ще багатшим, додайте ложку сметани або посипте зеленню.
До речі, вареники з квашеною капустою чудово зберігаються в морозилці. Тож якщо маєте час, зробіть більше й просто заморозьте — так завжди матимете під рукою швидкий домашній обід.
Головне — готувати з любов’ю, бо саме вона надає стравам справжнього смаку. Смачного.

Джерело: 5692.com.ua

Кишенькові гроші – це не просто монети чи купюри в дитячих руках, а перший урок фінансової грамотності. Ви ж не хочете, щоб ваша дитина виросла й, отримавши першу зарплату, спустила все на непотріб? Саме тому важливо з малих років навчати її розпоряджатися грошима.
З якого віку давати грошіТренер із фінансової грамотності В'ячеслав Зражевський каже, що давати дітям гроші варто вже з п'яти років. І не тому, що вони такі вже дорослі, а тому, що батькам пора звикати, що їхня дитина росте. Малеча вчиться рахувати, розуміти, що таке ціна, і – що найважливіше – менше влаштовує істерики в магазинах. Бо якщо гроші її – вона вже сама вирішує, на що їх витратити.
Це не діти в п’ять років не готові до кишенькових грошей. Це батьки не готові до кишенькових грошей своїх п’ятирічок, – підкреслює Зражевський.
Як зрозуміти, що час настав? Просто послухайте, як дитина просить щось у магазині. Якщо вона каже “купи”, а не “хочу”, значить, усвідомлює, що речі мають ціну і що для їх отримання потрібні гроші. Ось тоді й можна починати.
Як привчати до фінансівНе обов’язково одразу вручати купюру в руки. Почати можна з простих речей: дати можливість дитині самій оплачувати покупки на касі, отримувати решту, розбиратися в готівці. Це формує розуміння того, що гроші – це не просто цифри, а щось реальне, що має вагу.
Скільки даватиТут усе просто: стільки, скільки дитина може витратити осмислено. Фінансова експертка Тетяна Степаненко радить запитати дитину, скільки коштує, скажімо, круасан і сік. Якщо вона назве більш-менш реальні цифри – вона готова керувати такою сумою.
Але, звісно, іноді гроші можуть губитися. І це теж урок. Дитина швидко засвоїть, що купюри краще зберігати в кишені чи гаманці, а не просто стискати в кулачку до першого пориву вітру.
Як часто давати кишенькові грошіДошкільнятам – раз на день. Бо для них тиждень – це вічність.Школярам до 12-13 років – раз на тиждень. Це допомагає вчитися планувати витрати.Підліткам після 13 років – раз на два тижні. Тут уже треба вчити відповідальності.Десь у 12-14 років варто розділити витрати: базові потреби все ще покривають батьки, а от на “хочу” вже можна давати кишенькові гроші. А ще можна вчити підлітків заробляти: невеликі додаткові завдання вдома чи допомога в сімейному бізнесі стануть хорошим стартом.
А от штрафувати дітей за погану поведінку, забираючи в них кишенькові гроші, експерти не радять. Бо виросте людина, яка буде терпіти погане ставлення на роботі заради зарплати – і все.
Навіщо дитині грошіДмитро Карпачов, експерт із дитячої психології, пояснює: кишенькові гроші – це не просто “баловство”, а важливий елемент виховання.
Вчать комунікувати. Якщо однокласники скидаються на піцу, а в дитини немає своїх грошей – їй доведеться просити або відмовлятися. А це впливає на відчуття незалежності.Допомагають планувати бюджет. Один раз витратить усе на дурницю – наступного разу задумається, чи варто так робити.Розвивають відповідальність. Навіть якщо дитина купить щось не надто якісне й потім пошкодує – це буде її особистий досвід. І він важливіший за будь-які лекції від батьків.Формують розуміння вартості речей. Якщо на новий телефон треба збирати пів року – поводитись із ним будуть обережніше, ніж із тим, що просто “звалився” з неба у вигляді подарунка.Тож не бійтеся давати дітям гроші. Це не про марнотратство, а про навички, які знадобляться їм у майбутньому. І краще вони навчаться зараз, коли ризики мінімальні, ніж у дорослому житті, коли помилки будуть дорожчими.

Джерело: 5692.com.ua