Чи помічали ви, як ваша кішка раптом дивно кривить морду, коли нюхає щось незнайоме? Начебто хтось їй підсунув лимон! Але це зовсім не гримаса відрази, як у людей, а щось значно цікавіше.
Що ж відбувається насправдіКішки, як і багато інших тварин, мають особливий сенсорний механізм для аналізу хімічних сигналів у повітрі. Вони не просто нюхають, а ще й розпізнають феромони – спеціальні молекули, за допомогою яких вони спілкуються між собою.
У цьому їм допомагає вомероназальний орган, або, як його ще називають, орган Якобсона. Він розташований у піднебінні і працює окремо від звичайного нюху. Тобто запахи та феромони кішка “зчитує” різними системами.
Реакція Флемена – не гримаса, а аналізКоли кішка натрапляє на феромони, вона автоматично відкриває рот і трохи закочує губи. Це називається реакція Флемена – і саме вона створює цей кумедний вираз морди. Так тварина спрямовує молекули до свого вомероназального органу, де вони розчиняються і передають сигнал у мозок.
На відміну від звичайних запахів, феромони дають набагато більше інформації. Наприклад, повідомляють, хто проходив повз, чи це була кішка-суперник, або ж чи не настав час для романтики.
Як кішки використовують феромониФеромони для котів – це як повідомлення в соцмережах. Вони мітять територію, дають знати про свою присутність, а також зміцнюють зв’язки між кошенятами та мамою. Спеціальні залози, що виділяють ці “хімічні повідомлення”, розташовані на підборідді, щоках, біля основи хвоста та навіть між лапами.
Ось чому кішки так люблять тертися об вас або меблі – вони просто залишають свої мітки! А коли обнюхують чужі – аналізують, хто тут був і що відбувалося.
Як це працює на рівні мозкуПісля того як феромони потрапили у вомероназальний орган, вони запускають сигнали, що йдуть прямо до ділянок мозку, які керують соціальною, харчовою та навіть сексуальною поведінкою. Тобто ці молекули реально впливають на поведінку кішки!
Цікаво, що реакція на феромони залежить від віку, гормонального рівня та навіть життєвого досвіду тварини.
Не тільки котяча суперздібністьОрган Якобсона є не лише у кішок, а й у багатьох інших тварин – від змій до коней. Але от у котів він значно розвиненіший. Кажуть, що їхня здатність розпізнавати молекули втричі потужніша, ніж у собак!
Тож наступного разу, коли ваш пухнастик зробить “дивну” гримасу після обнюхування чогось, знайте – він просто читає приховані послання світу.

Джерело: 5692.com.ua

Буває таке: прокидаєшся зранку, а настрій — ну зовсім ніякий. Ніби нічого поганого не сталося, а всередині якась гнітюча порожнеча або, навпаки, дивна тривога. Мозок працює як у тумані, все дратує, концентрація — нуль. Думаєш: “Може, просто не виспався?”. Але ні, спиш ти наче нормально, а стан не минає.
Є одна цікава штука: психічне здоров’я напряму залежить від того, що ми їмо. Дослідження доводять, що нестача певних вітамінів та мікроелементів може впливати на наш емоційний стан. Тобто, інколи проблема не в обставинах чи стресі, а банально у харчуванні.
Вітаміни та мінерали, які підтримують психікуНаприклад, магній. Він справжній “заспокійливий для нервів”. Його дефіцит може зробити людину дратівливою, нервовою, а в деяких випадках навіть спровокувати панічні атаки.
Фолієва кислота (вітамін B9). Вона підтримує мозок у робочому стані та допомагає виробляти серотонін, тобто той самий “гормон щастя”. Дефіцит? Ласкаво просимо до апатії та поганого настрою.
Або ось омега-3 жирні кислоти. Вони буквально живлять мозок і допомагають йому працювати стабільно. Дослідження навіть показали, що у людей з депресією рівень омега-3 в організмі зазвичай нижчий за норму.
І таких прикладів купа:
Вітамін D – якщо його мало, взимку настрій падає швидше, ніж температура за вікном.Цинк – потрібен для стабільної роботи нервової системи, допомагає впоратися зі стресом.Мелатонін – якщо спиш погано, може бути, що його рівень “підкосився”, а без нормального сну ні про яке психічне здоров’я мови бути не може.Чому це важливоДо речі, багато хто ігнорує ще одну важливу штуку – залізо. Його нестача може викликати втому, загальмованість і навіть стан, схожий на депресію. Просто мозку бракує кисню, і він починає “пригальмовувати”.
Що з цим робити? Ну, по-перше, звернути увагу на свій раціон. Їсти більше риби, зелених овочів, горіхів, ягід – усе те, що допомагає мозку працювати краще. По-друге, якщо є підозра на дефіцит певних елементів – можна здати аналізи й подивитися, чого саме бракує. І головне – не ігнорувати сигнали свого організму. Бо інколи те, що здається “звичайним настроєм”, насправді сигнал, що мозок просить підзарядки.

Джерело: 5692.com.ua