Масштабне розширення може повністю паралізувати роботу ЄС. Який тимчасовий механізм пропонують дипломати?
У ЄС обговорюють можливість тимчасово позбавляти нові країни-члени права вето, щоб уникнути блокування рішень після майбутнього розширення Союзу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Guardian.
Читайте також: Британія просилась до вільного ринку ЄС, і ось що відповіли у Брюсселі
За даними видання, Єврокомісія та країни ЄС розглядають варіант, за якого нові члени Союзу – такі як Молдова та країни Західних Балкан – протягом певного часу не матимуть автоматичного права вето у питаннях зовнішньої політики та інших сферах, де рішення ухвалюються одноголосно.
Йдеться, зокрема, про можливість блокування санкцій, міжнародних рішень або податкових змін.
Ідея стала особливо актуальною після досвіду з Угорщиною. У Брюсселі досі згадують, як уряд Віктора Орбана блокував низку рішень ЄС, зокрема щодо допомоги Україні.
За інформацією видання, тимчасове обмеження права вето можуть уперше застосувати до Чорногорії, яка зараз є найближчою до вступу серед дев’яти офіційних країн-кандидатів.
Цього місяця спеціальна технічна група вже провела перше засідання щодо підготовки договору про вступ Чорногорії до ЄС, що свідчить про перехід переговорів у фінальну стадію після 14 років перемовин.
Один із дипломатів ЄС зазначив, що відтермінування права вето є одним із "конструктивних рішень", які розглядаються в рамках процесу "креативного мислення" щодо розширення ЄС.
"Триває дискусія щодо того, як забезпечити, щоб масштабне розширення було вигідним як для країн-кандидатів, так і для самого ЄС. Ідеї, пов’язані з внутрішніми реформами та різними аспектами договорів про приєднання, є частиною цього процесу", – додав інший дипломат.
Втім, у ЄС визнають, що така ідея є юридично суперечливою. Саме тому обмеження права вето розглядають лише як тимчасовий механізм, щоб уникнути створення "членів другого сорту".
Водночас у Брюсселі побоюються, що розширення без внутрішніх реформ може паралізувати роботу ЄС.
У Німеччині вже відкрито говорять про необхідність змінити систему ухвалення рішень у Союзі. Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль раніше заявляв, що ЄС із 35 країнами не зможе працювати за старими правилами.
Серед країн-кандидатів Україна вважається окремим випадком через масштаби війни, величезні витрати на відновлення та геополітичне значення для ЄС.
За оцінками Євросоюзу, Україна технічно може завершити процес вступу приблизно за чотири роки, однак остаточне рішення залежатиме не лише від реформ, а й від політичної ситуації та можливого завершення війни.
Паралельно в Європі триває дискусія щодо інших моделей інтеграції нових країн.
Зокрема, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував "асоційоване членство" для України як проміжний етап на шляху до повноправного вступу.
Такий формат передбачав би участь України в роботі інституцій ЄС і засіданнях без права голосу.
Президент Володимир Зеленський уже відкинув цю ідею, заявивши, що Україна має отримати "повноцінне і рівноправне" членство в Євросоюзі.
