Без імпортної сировини Росія не здатна виробляти власну зброю
Російський ВПК не може обійтися без імпортної сировини – аналітики радять ЄС перекрити ці поставки санкціями.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на звіт Ради економічної безпеки України.
Які мінерали потрібні Росії
За даними звіту, протягом року Росія імпортувала кілька стратегічних мінералів військового призначення – зокрема глинозем, тантал і молібден – на суму понад 1,1 мільярда доларів.
Серед інших важливих для оборонної промисловості матеріалів – берилій, вольфрам, марганець, ніобій, реній і титан.
Ці товари потрапляють до ланцюгів поставок десятків російських компаній, що виробляють ракетні системи, літаки, бронетехніку, боєприпаси, електроніку та двигуни.
Звідки йдуть поставки
Основна частина імпорту надходила з Китаю, Центральної Азії та низки країн так званого Глобального Півдня. Водночас деякі поставки йшли або проходили через західні країни.
Дослідження охоплювало 12 місяців до березня 2025 року.
У ньому виявили сотні компаній, залучених до поставок ключових мінералів, багато з яких досі постачають продукцію військовим підприємствам. При цьому під санкціями перебуває менш ніж 5% із них.
У чому вразливість Росії
Аналітики наголошують, що щодо кількох критично важливих матеріалів Москва не має повного циклу виробництва – від шахти до металу – і залишається глибоко залежною від іноземних переробних потужностей та імпорту.
"Висвітлення санкцій залишається пізнім, неповним або зосередженим на неправильному етапі ланцюга поставок", – ідеться у звіті.
За оцінкою центру, зусилля ЄС у цьому питанні відстають, а обмеження проти важливих руд і сполук обмежені за обсягом.
Що пропонують аналітики
У звіті ЄС закликали ставитися до стратегічних корисних копалин як до пріоритету – подібно до напівпровідників та електроніки для виробництва зброї.
Блок також має контролювати весь ланцюг поставок, включно з посередниками – торговцями, судноплавними та логістичними компаніями.
«Зупинка поставок стратегічних мінералів неминуче призведе до дефіциту зброї в Росії та стане вагомим аргументом на користь припинення вогню. Однак це потребує рішучих економічних обмежень проти всієї екосистеми постачання — від сировини до трейдерів, експортерів і логістичних хабів», — зазначила Олена Юрченко, директорка з аналітики, досліджень та розслідувань Ради економічної безпеки України (ESCU).
Як доказ ефективності таких заходів у центрі навели приклад: після запровадження ЄС обмежень на експорт хрому кілька заводів згодом скоротили свій експорт до Росії.
Нагадаємо, наприкінці липня ЄС ухвалив 21-й пакет санкцій проти Росії – до нього увійшли 218 осіб та організацій, а також удари по "тіньовому флоту", банках і нафтовому секторі.
Втім, ухвалювати нові обмеження, які потребують згоди всіх 27 держав, дедалі складніше – окремі країни прагнуть послабити чи звільнити власну промисловість від певних заходів.
