Що потрібно знати, якщо війна змушує починати життя в Ірландії

Власний досвід і поради для українців, які планують евакуацію

Після окупації Енергодара письменниця Наталя Будянська була змушена залишити дім і почати життя з нуля. У колонці вона розповідає, як випадкове рішення привело її до Ірландії, ділиться власним досвідом адаптації та пояснює, як українцям отримати тимчасовий захист, знайти житло й роботу.

Перед початком повномасштабної війни мав запуститись туристичний проєкт на ТБ, потім – літня резиденція House of Europe в Енергодарі, великі крутезні концерти із зірками, відомі лектори та стендапери. Планів для розвитку міста було багато. Я працювала в департаменті культури.

У травні ми планували два рівні рафтингу – на Південному Бузі та Чорному Черемоші – і багато інших цікавих подорожей: рожеві озера Херсонщини, водяні лілії та плавневі лабіринти острова Хортиця.

А в кінці літа, як завжди, ми б відправились у сімейну подорож: контракт із ТБ, реклама нової марки авто, втілення сімейних цінностей. Все це на екрані у прямому ефірі. Майже як 2021 року, тільки вищого ґатунку. Новий рівень.

У мене був бізнес. Книжки. Журнали. Робота. Квартира. Друзі, море. Дача. Життя.

Такі були плани.

Які зруйнувала війна.

Після виїзду з окупованої території і волонтерства в Україні я поїхала в Словаччину на заробітки. Усі ми тоді вважали, що війна тимчасово, і треба ще трохи піднапружитись, допомогти захисникам перемогти ворога. А потім уже можна жити і думати про себе. Тому в Словаччину я поїхала на пару місяців (банально щоб заробити гроші на оренду квартири у Львівській області). У перервах між заробітками писала статті про ситуацію на ЗАЕС і відправляла в словацьку пресу.

Поверталась в Україну, продовжувала волонтерську роботу, яка ніколи не закінчувалась. Волонтерство – справа благородна, але безкоштовна.

Одного дня, коли я поїхала знову в Словаччину працювати прибиральницею, на телефон подзвонили. Номер був підписаний як "Ірина тексти". Мабуть, у тому мирному минулому житті я писала тексти на замовлення для цієї людини. Вона запитала:

– Наталю, а ви де?

– У Братиславі, – я мила підлогу і не мала часу розмовляти.

– А що ви там робите?

– Прибираю в лікарні.

– Давно?

– Другий тиждень.

– Приїжджайте в Ірландію. Я не знаю, скільки там вам платять, але тут же більше можливостей для заробітку.

Я поклала слухавку. Це здавалось марною тратою часу. До чого ці розмови? Мені ще два поверхи мити. За місяць такої роботи (якщо не вмру раніше) обіцяли €600. Зміна – 8 годин. А потім назад, в Україну.

Але той дзвінок, та розмова не давали мені спокою. Я їхала в трамваї ледь жива і шукала в Google інформацію про Ірландію. Що воно таке, та Ірландія? Де хоч знаходиться? Чи взагалі ще приймає українців?

Спати не могла. Тіло боліло, а голова була зайнята думками. Так я промучилась до ранку. Через тиждень звільнилась. Купила гумові чоботи (чомусь мені здавалося, що без них я не зможу вижити), купила квиток в один кінець і з рюкзаком полетіла до Дубліна.

На той час я вже знала, що Ірландія – це острів, частина країни належить Англії і зветься Північна Ірландія. Приймають біженців там, де Республіка Ірландія, столиця – Дублін. На паспортному контролі треба сказати фразу: "I need temporary protection"… а далі якось буде.

Далі було не дуже добре. Після перевірки всіх документів, доказів перебування в Україні до початку війни, відбитків пальців тощо мене з іншими відправили в наметове містечко.

Серед поля.

Восени.

Наметове містечко в Ірландії (фото з архіва авторки)

Чи жалкувала я про своє рішення? Звісно! Але ті намети і дощова погода (це коли дощ не припиняється тижнями) зробили своє діло. Киснути і жалітись не було часу. Треба терміново придумати, як з цього виплутатись. Поки я чекала на остаточні документи (а в Ірландії це дуже довго), дізналась про всю систему освіти, роботи, житла, познайомилась з місцевими бабусями і знайшла першу підробітку. Моє знання англійської обмежувалось реченням: "My name is Natalie, I am from Ukraine, I need work".Наметове містечко в Ірландії (фото з архіва авторки)

Перша робота знайшлась у тому ж селі, де стояв наш кемпінг. Кімната в будинку бабусі – також. Робота почалась не одразу (як усе в Ірландії), і не така, як обіцялось (це теж ірландська народна творчість – пообіцяти одне, а реальність обернеться іншою), а бабуся виявилась ще тим шпигуном. Розповім усе по порядку в наступних дописах цієї рубрики. Головне – я вижила тоді, продовжую жити і далі. Допомагаю Україні. Також написала книгу про супротив нашого міста російській армії.

А зараз інформація для тих, хто розглядає можливість евакуації з України через обстріли. Я заснувала телеграм-канал, де розповідаю, як скласти резюме, знайти житло і роботу та багато іншого.

Коротко по документах

Тимчасовий захист в Ірландії надають після перевірки міграційною службою всіх документів і співбесіди.

Головною умовою є постійне проживання в Україні до початку повномасштабного вторгнення, тобто ДО 24.02.2022 р. Потрібні докази. Перевіряють кожну людину індивідуально, навіть якщо ви сім'я і приїхали разом. Для тих, хто не знає або не розуміє англійську, – не хвилюйтеся. Працює україномовний персонал.

Докази постійного проживання в Україні для неповнолітніх. Усі довідки повинні бути датовані до 24.02.2022 р. та видані організаціями:

  • з навчальних закладів, музичної чи художньої школи, свідоцтва;
  • лікарські довідки, виписки, рентгенівські знімки;
  • довідки про щеплення;
  • довідка з податкової про присвоєння ідентифікаційного номера тощо;
  • отримання паспорта особисто (ID-картка – з 14 років, закордонний паспорт – з 16 років).

Що приймають як докази для дорослих

Перше, на що дивляться, – ваші штампи в паспорті.

Також потрібно буде відкрити й надати для перевірки:

  • додаток Дія;
  • банківський додаток.

Ви відкриваєте додатки, віддаєте телефон у руки офіцеру. Він або вона самі оберуть дати й ту інформацію, яка потрібна для перевірки (зазвичай дивляться період з осені 2021 року до весни 2022 року).

Онлайн-замовлення послуг чи оплата товарів на маркетплейсах не підходять. Потрібні транзакції, що стосуються фізичної оплати в аптеці, магазині тощо, де вказано адресу місця розрахунку.

Інші паперові документи (якщо маєте):

  • трудова книжка;
  • медичні довідки;
  • квитанції про сплату комунальних послуг у відділенні банку;
  • квитанції про сплату штрафів/податків;
  • юридичні документи тощо.
  • Вони можуть слугувати лише додатковими доказами – на розсуд міграційної служби.

Якщо маєте додаток Пенсійного фонду, наприклад, на місці вам допоможуть сформувати довідки в режимі реального часу.

  • Не потрібно привозити роздруківки транзакцій у паперовому вигляді.
  • Не потрібно спеціально робити переклад англійською.
  • Не є доказом фото в телефоні, зроблені вдома в той час.
  • Можуть відмовити в наданні захисту, якщо недостатньо доказів постійного проживання в Україні.

Отримати статус тимчасового захисту можна в розподільчому центрі CityWest.

Citywest – це приміська забудова на південно-західній околиці Дубліна, спочатку розроблена як "бізнес-кампус". Він містить великий готель із конференц-центром, невеликий торговий центр і невеликий, але житловий комплекс, що розширюється. Це за 13 км на південний захід від центру Дубліна.

Адреса:

Dublin
Citywest Convention Centre
Garter Ln, Saggart, Co. Dublin
D24 A38Y

Це місце, де працюють представники Department of Justice, Department of Social Protection, перекладачі та IOM (Міжнародної організації з міграції), які допомагають українцям з оформленням документів.

Після реєстрації ви отримуєте permission letter – лист жовтого кольору формату А4, який підтверджує, що вам надано тимчасовий захист.

З цим листом можна одразу користуватись соціальними послугами, працювати та отримувати інші права.

Соціальна підтримка (виплати) доступна після отримання PPSN (Personal Public Service Number).

PPSN оформлюється також у CityWest, а видається в місцевому Intreo Centre (на кшталт нашого центру зайнятості) безпосередньо заявнику.

Чи надають державне житло?

Так! Попри те, що скорочують розподільчі центри та розселяють готелі з українцями, тимчасове державне житло надають. Термін перебування – 30 діб. Але тільки для тих, хто приїхав безпосередньо з України і не мав захисту в інших країнах ЄС.

За ці 30 днів ви повинні самі знайти собі житло і (бажано) роботу. Через 30 днів – виселення. Тому враховуйте всі обставини ситуації.

Бережіть себе!