Курська операція готувалася у повній секретності. На відміну від контрнаступу ЗСУ на півдні у червні 2023 року, вона не обговорювалася в медіа та серед військових аналітиків аж до самого її початку. І навіть перші кілька днів прориву на Курщині супроводжувалися суцільною інформаційною тишею. Лише згодом військові отримали можливість розповісти, як все відбувалося у серпні та яка ситуація нині.
Важка техніка та військові підрозділи переміщувалися до кордонів з РФ у Сумській області в умовах таємності, маскувалися серед лісів – до готовності та наказу перейти в наступ.
6 серпня вранці Збройні Сили України перетнули кордон з РФ та розпочали перші бої в Курській області. Уже за кілька днів операції українські військові контролювали сотні квадратних кілометрів російської території. Тоді ж було взято у полон російських строковиків та військових, які охороняли кордон. Згодом українське командування повідомило, що операція була проведена в цілях створення буферної зони на території Росії.
Репортаж РБК-Україна про російських полонених з Курщини дивіться тут.
Бої на території Курської області тривають уже шостий місяць, росіяни змогли відбити частину населених пунктів. На підмогу росіянам прийшли солдати з КНДР.
Ця ділянка фронту залишається надважливою для українських сил, тому ЗСУ продовжують і наступальні дії. Тут зібрано десятки найпотужніших бригад та підрозділів ЗСУ, серед яких 413-й окремий батальйон безпілотних систем "Рейд", з якими військова кореспондентка РБК-Україна вирушила на чергування.
Ледь не кожна дорога на Сумщині має відбитки російського "братерства". Чим ближче до кордону, тим більше знищених будинків, спалених автомобілів та розбомблених доріг. Уздовж дороги всюди видніються червоні таблички із написом "заміновано". Всі поля та узбіччя досі всіяні мінами, тому звертати з дороги суворо заборонено. Замість мостів тут понтонні переправи. Доки переправляємось через річку, поряд видніються опори від мосту. Його, вочевидь, підірвали ще на початку бойових дій, аби перекрити шлях росіянам.
Ми приїжджаємо на точку розгортання. Північний фронт відрізняється кліматичними умовами, тут дійсно значно холодніше, виють вітри та постійно погана погода. А це все важливі фактори, які ускладнюють роботу групам безпілотних систем. За певних умов виконувати вильоти буквально неможливо.
Команда швидко береться до роботи. Потрібно розвантажити обладнання, встановити антену та підготувати БПЛА до роботи. Це великий безпілотник літакового типу, створений для спостереження на великих відстанях.
– Зараз противник значно активізувався і протягом 5 діб намагається вибити наші сили із зайнятих позицій. Та йому це не вдається, оскільки ми ведемо успішну роботу по відбиттю цих атак, – розповідає командир екіпажу з позивним "Дзвонар".
Командир "Дзвонар"
Основна задача екіпажу – виявлення скупчення особового складу ворога, техніки противника, а також цілей російської армії з "високим пріоритетом". Екіпаж також коригує стрільбу по виявлених цілях для інших підрозділів.
– Ми виявляли з подальшим знищенням комплекс С-400 противника, який знаходився на півночі від міста Курск. Це ЗРК стратегічного рівня. Нещодавно було знищено станцію РЕБ "Поле-21". Також було знищено високопріоритетну ціль РЛС "Зоопарк". І дуже гарно горіла новітня реактивно-залпова система дистанційного мінування "Земледельє". Відносно нещодавно вона покрокувала на Червоній площі, а ми її успішно утилізували на Курському напрямку, – каже "Дзвонар".
Доки хлопці розгортають свою портативну базу, спостерігаю за краєвидами. Та за лінією горизонту картина зовсім неприємна – бійці кажуть, що там вже розміщуються росіяни.
В автомобілі екіпажу справжній міні-офіс, із купою обладнання та моніторів, на яких згодом буде виведено зображення із камери безпілотника. Незабаром приходить повідомлення про виявлену ціль, і всі готуються до роботи.
– Засобами радіоелектронної розвідки було виявлено засічки роботи ПВО, нам потрібно їх виявити і навести удар, – розповідає боєць із позивним "Альф".
Військові кажуть, що росіяни тут штурмують кожного дня. Постійно фіксується рух колон бронетехніки противника.
Усі етапи підготовки завершені. "Літачок" встановили на посадкову смугу. Деталі на крилах по черзі рухаються, після чого лунає пронизливий звук. Борт готовий до вильоту. Пілот передає по рації готовність та чекає дозволу на зліт від командира.
За лічені хвилини з рації лунає дозвіл, пілот бере до рук пульт та запускає безпілотник. Легкий гул і БПЛА швидко здіймається у небо, де ніби розчиняється у хмарах. Тепер основна робота буде проходити в міні-офісі на колесах. Спершу на екрані – лише груди хмар, та згодом починають виднітися населені пункти Курської області, які знаходяться під контролем російської армії. Поряд із лісосмугою помічаємо обʼєкт і наближаємося до нього.
– Суперкам лежить, – коментує "Дзвонар".
Цей російський безпілотник вже знищений суміжниками, тому наш екіпаж він більше не цікавить. А БПЛА "Дзвонаря" продовжує рух далі. Знизу видніються ангари, сільські будівлі. В кожен куточок потрібно ретельно заглядати, аби не пропустити розміщення техніки або ж особового складу.
– Зверніть увагу сюди. Це джип з РЕБом зверху. Ось цього можна і знищити, – говорить командир екіпажу.
На екрані видно переміщення росіян. Бійці швидко передають координати іншому екіпажу для знищення цілі. Згодом помічаємо переміщення ще кількох автомобілів, один з яких вантажний, тож пілоти намагаються заглянути якомога ближче і виявити, що перевозять росіяни. Це – ще одна ціль.
– Завдяки таким літачкам ми змогли знищити більше 20 засобів РЕБ противника, таких як "Борисоглєбск", Р-330 "Житель", із рідкісних – "Красуха-4", – перелічує командир.
Бійці не приховують, що найбільше в роботі їм подобається, як горить противник. Після того, як вони проробили величезну роботу з аналізу та пошуку і відпрацювали з суміжними підрозділами.
– Найкращий кінцевий результат роботи – це палаюча русня, – каже "Дзвонар".
