Добігає кінця черговий навчальний рік, що має остаточно визначити професійну орієнтацію і громадську позицію нинішніх школярів. Відчуваючи брак кадрів, обумовлений зміною поколінь, Кам’янський відділ поліції запрошує випускників навчальних закладів на День відкритих дверей до міського управління, що відбудеться 11 березня о 13:00 за адресою:
Наприкінці минулого тижня міська рада ухвалила рішення, що затверджує програму надання жилих приміщень родинам, де виховуються діти з інвалідністю, або є особи з інвалідністю від дитинства та потребують поліпшення житлових умов. Термін дії програми від 2020 до 2029 року.
Керівниця Кам’янського клубу інтелектуального кіно і бібліотекар Центральної міської бібліотеки Наталія Бохан днями повернулася з Гааги.
Протягом багатьох років історичне передмістя Кам’янського селище Романкове відчувало свою віддаленість від медичних установ міста. Селище збільшувалося, долучалося до міської інфраструктури, проте, власної медичної установи не мало.
На ринку представлений великий вибір ігристих шампанських вин, причому цінові категорії його різні. Доступні для покупки пляшки економ, середнього і преміум класу. Ціна залежить від торгової марки, країни випуску, технології виготовлення, сорту вина.
Для того, щоб насолодитися смаком і ароматом ігристого вина, слід підійти з особливою суворістю до питання вибору напою:
Колишньому очільнику однієї з Обласних державних адміністрації повідомили про підозру у неподанні декларації та декларуванні недостовірної інформації.
Про це повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура, не називаючи ім’я підозрюваного.
Зазначається, що 9 липня прокурори САП погодили, а детективи Національного антикорупційного бюро оголосили чиновнику підозру.
Слідство стверджує, що він не подав декларацію за 2015 рік та вніс недостовірні дані до декларацій за 2016 та 2017 роки.
За даними джерел “Української правди” в антикорупційних органах, йдеться про екс-очільника Запорізької області Костянтина Бриля.
“Чиновник у деклараціях за 2016 та 2017 роки не вказав майно, а саме: об’єкти нерухомості, у тому числі земельну ділянку, автомобілі, а також доходи та корпоративні права, на загальну суму майже 35 млн грн та 8 млн грн відповідно”, – зазначається в офіційному повідомленні САП.
Екс-губернатор не з’явився на виклик детективів НАБУ та не перебуває за місцем проживання, тому повідомлення про підозру йому направили поштою.
Нагадаємо:
<b>Леонід Кучма: 1994 – 2004</b>
З моменту ухвалення Конституції у 1996 році Україна була президентсько-парламентською республікою. Президент тримав в руках всю вертикаль влади. Він формував Уряд і керував країною.
Після «касетного скандалу» і міжнародної ізоляції Президента політичні еліти почали тиснути на Кучму. Опозиція вимагала зменшити вплив Президента на Уряд та надати парламенту контрольну функцію. У грудні 2004 року Верховна Рада схвалила політреформу.
Суть політреформи Леоніда Кучми полягала у перерозподілі повноважень Президента. Глава держави тепер виступав гарантом додержання Конституції і відповідав лише за безпеку, національну оборону і зовнішню політику. Внутрішньою політикою керував Уряд, який формує коаліція в парламенті.
Завданням політреформи було створити систему стримувань і противаг. Щоб жоден Президент не міг узурпувати владу.
<b>Віктор Ющенко: 2005 – 2010</b>
Під кінець президентства у Віктора Ющенка виникла ідея реформувати парламент. Ющенко пропонував створити двопалатний парламент, щоб навічно залишитись в політиці. За його концепцією, всі колишні президенти мали стати довічними членами верхньої палати.
У 2009 році Ющенко вже втратив довіру. А «пенсійний план» легко розкусили в Уряді й парламенті.
Очолювала тоді Уряд Юлія Тимошенко. Вона довела, що сильний Прем’єр з підтримкою Ради – це запорука стабільності держави. Завдяки антикризовій політиці вдалося уникнути дефолту, який міг статися через всесвітню економічну кризу. Уряд Тимошенко не дозволив підняти пенсійний вік, незважаючи на вимоги МВФ. Зарплати, пенсії та стипендії виплачували вчасно. Щоб врятувати країну від кризи, Уряд профінансував підтримку стратегічних галузей. Це дало результат – країна пройшла випробування.
На тлі особистої неприязні до Тимошенко Ющенко зробив усе, щоб наступним президентом став Янукович.
<b>Віктор Янукович: 2010 – 2014</b>
Прийшовши до влади, Віктор Янукович скасував політреформу Кучми і відновив Конституцію 1996 року, повернувши собі максимальні повноваження. Янукович вибудував власну вертикаль. Жодне рішення Кабміну не проходило без його схвалення.
Надмірна концентрація влади в руках Президента і відмова від євроінтеграції вивели людей на протест.
У лютому 2014, після перемоги Революції Гідності, парламент відновив дію Конституції 2004 року. Щоправда, закони виявились «обрізаними». Прогалини законодавства дозволили наступному президентові отримати владу, якій позаздрив би Леонід Кучма.
<b>Петро Порошенко: 2014 – 2019</b>
Петро Порошенко вдало використав запит людей на реформи, щоб розширити свої повноваження. Банкова поширила вплив на Уряд, місцеві адміністрації, силовиків, спецслужби і суди. Та це не допомогло Президенту. За результатами першого туру, Петро Порошенко вдвічі програє Володимиру Зеленському.
<b>Як уникнути післявиборчої кризи</b>
Хто б не став президентом, важливо згадати, що Україна є саме парламентсько-президентською республікою. Президент відповідає за нацбезпеку, оборону і зовнішню політику і гарантує виконання Конституції.
За чинної моделі, державою керує Кабінет Міністрів на чолі з Прем’єр-міністром. Він управляє економікою, соціальною, гуманітарною політикою тощо. А парламент призначає Уряд та контролює владу. Це і є системою стримувань і противаг.
Результат другого туру виборів очевидний. Соціологи прогнозують, що з величезним відривом перемогу здобуде Володимир Зеленський. Без досвіду політичної діяльності, без контактів на зовнішній арені, без навиків управління державою. І в такій ситуації стати балансом такому главі держави може тільки сильний, досвідчений Прем’єр-міністр, випробуваний антикризовий менеджер. Таким може бути Юлія Тимошенко, яка крім досвіду, має і план дій.
Такий прем’єр з’явиться в країні за наслідками парламентських виборів, які відбудуться восени. Пам’ятаєте? – в парламентсько-президентській республіці голову уряду висуває партія, яка перемогла на виборах до Верховної Ради і сформувала коаліцію.
<b>Сергій Биков </b>
<b>Голова аналітичного центру «ІНПОЛІТ»</b>
Питання України не лишилось поза увагою. За оцінками Eurasia Group, конфлікт між Україною та Росією зайняв 9 місце серед 10 найбільших загроз світу цього року. Україні вдалось підняти питання щодо посилення санкцій проти Росії, припинення війни, подальшої європейської інтеграції та співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що вибори не загрожують курсу України до Євросоюзу та НАТО. За його словами, кожен з кандидатів у Президенти, який має шанси на перемогу, бачить Україну членом НАТО та ЄС. На цьому тлі було проведено стратегічні переговори між спеціальним представником Держдепу США Куртом Волкером та лідеркою партії «Батьківщина» Юлією Тимошенко. Окрім євроатлантичних прагнень України, сторони обговорили шлях припинення війни на сході України у форматі «Будапешт плюс». Згідно пропозицій, переговори про настання миру та повернення окупованих територій України мають вирішуватись між країнами-підписантами Будапештського меморандуму, із залученням керівництва Німеччини, Франції, Китаю та Єврокомісара з питань безпеки. Окремо Юлія Тимошенко наголосила, що інтереси України, як постраждалої сторони, мають бути першочерговими у завершенні війни.
Президент Петро Порошенко у своєму виступі зазначив, що припинити війну можна шляхом виконання Мінських домовленостей. Проте, у цих домовленостей є два суттєві недоліки: вони протягом 5 років не зупинили війну і вони жодним чином не торкаються питання Криму.
Учасники конференції не оминули і тему газу. Зокрема, будівництво газопроводу «Північний потік 2» із Росії до Євросоюзу в обхід України. За словами Міністра закордонних справ України, реалізація цього проекту є сумнівною, оскільки ЄС планує поширити антимонопольні вимоги і на планований газопровід. Канцлер Німеччини Ангела Меркель також надала позитивні прогнози щодо транспортування газу через Україну. Вона буде боротись за збереження транзиту, оскільки газопровід має не тільки економічний, але і політичний вплив. Продовження транспортування газу через Українську територією щорічно приносить Україні близько 3 млрд доларів, що складає 3% ВВП України.
Висловлювання щодо України були не лише позитивними. Директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард розкритикувала українську владу за бездіяльність. Вона засудила відсутність структурних реформ в Україні, зокрема, у боротьбі з корупцією. Керівник МВФ під час зустрічі з Юлією Тимошенко обговорила продовження фінансування реформ в Україні та програму, яка передбачатиме зниження тарифів на газ для українців.
«Я не дозволю нікому брати ціни на газ монопольні, неринкові, які затверджені не ринком, а урядом, які мають 300% рентабельності. В той час, коли українці мають сьогодні середню заробітну плату 300 доларів на місяць і середню пенсію десь на рівні 65 доларів на місяць. І тому все буде збалансовано, галузь газова буде абсолютно прибутковою, навіть в цьому не сумнівайтеся», – запевнила лідер «Батьківщини».
За словами Юлії Тимошенко, реформування газового сектору та створення відкритого ринку газу дозволить знизити тарифи понад удвічі.
https://www.obozrevatel.com/ukr/politics/sergej-byikov-myunhenska-bezpekova-konferentsiya-do-chogo-tut-ukrainskij-gaz.htm
«Якби вибори відбулися найближчим часом, до однозначного лідера Юлії Тимошенко, яка переважає всіх кандидатів майже вдвічі, міг би доєднатися Володимир Зеленський. Другий тур був би Тимошенко – Зеленський, де перемогла би Тимошенко. Такі є цифри сьогодні» – зазначив керівник соціологічної групи «Рейтинг» Олексiй Антипович на прес-конференції в ІА «Інтерфакс», коментуючи безпрецедентне опитування, у якому взяли участь 40 тисяч українців.
Відповідно до проведеного наприкінці листопада – початку грудня опитування, похибка якого складає лише пів відсотка, підтримка чинного глави держави не дозволяє йому розраховувати навіть на проходження до другого туру.
Рейтинг Петра Порошенка нині лише третій і складає усього 11,1%. Це майже вдвічі менше за показники Юлії Тимошенко – 20.8%. Володимира Зеленського підтримують 13,4%.
Опитування проводилось з 16 листопада по 9 грудня 2018 року. У дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяли участь 40 000 респондентів, по 1600 у кожній області України (окрім окупованих територій Криму та Донбасу). Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури кожної області. Похибка на рівні України становить не більше 0.5%.
Спецпроект “Портрети регіонів”: підсумки, зведені дані, порівняльний аналіз між областями
Про це свідчать результати масштабного соціологічного дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг». Соціологи опитали 40 тисяч респондентів в усіх регіонах України, похибка склала лише пів відсотка.
“Поки що невідомо, хто потрапляє до другого туру виборів разом із Юлією Тимошенко, яка є безумовним лідером. Ми поставили 4 варіанти пар: Тимошенко-Порошенко, Тимошенко-Бойко, Тимошенко- Гриценко, Тимошенко-Зеленський. І бачимо, що Тимошенко перемагає в усіх парах. У Порошенка і Бойка вона виграє в два рази» – зазначив керівник соціологічної групи «Рейтинг» Олексiй Антипович на прес-конференції в ІА «Інтерфакс».
Опитування проводилось з 16 листопада по 9 грудня 2018 року. У дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяли участь 40 000 респондентів, по 1600 у кожній області України (окрім окупованих територій Криму та Донбасу). Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури кожної області. Похибка на рівні України становить не більше 0.5%.
«Це, безумовно, правильно і важливо. Але мало хто знає, що війна на Сході України разом з анексією Криму триває вже довше, ніж Перша світова – понад 4 роки і 8 місяців. Про неї говорять дедалі менше. За час цієї неоголошеної війни Росії проти нашої держави вбито понад 10 тисяч людей, зокрема 147 дітей; майже 30 тисяч поранених, зокрема 300 дітей; щонайменше 1300 людей вважаються зниклими безвісті; майже 2 мільйони українців є вимушеними переселенцями», – наголосила Юлія Тимошенко.
При цьому лідер «Батьківщини» привернула увагу до того, що окупована територія України є більшою, ніж площа всієї Швейцарії, понад 400 км державного кордону не контролюється урядом. І все це відбувається в Європі. Відбувається у 21-му столітті. Відбувається після закінчення Холодної війни.
«Події у Криму та на Сході України і відповідь на них міжнародного співтовариства є і буде одним з ключових індикаторів здатності або нездатності існуючих безпекових механізмів та інституцій пройти стрес-тест. Війна, яка триває останні чотири роки, показала, що нам складно самим протистояти агресії Росії. РФ повинна прийняти той факт, що СРСР більше не існує, існують нові незалежні держави, які мають право на цю незалежність і суверенітет. А Україна виборола своє право на членство в НАТО і ЄС. Більшість українців бачать своє майбутнє саме там», – зазначила Юлія Тимошенко.