Лідер ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила про це у своєму виступі на 20-му щорічному Форумі з питань внутрішньої та глобальної безпеки, який проводить міжнародна організація Crans Montana Forum у місті Женева (Швейцарія). Аргументуючи свою позицію, вона привернула увагу до того, що 11 листопада в усьому світі відзначатимуть 100-річчя завершення Першої світової війни, яка тривала 4 роки 3 місяці і 14 днів. Про події та уроки Першої світової говоритимуть на найвищому рівні.

«Батьківщина» підтримала акцію «Прийди і скажи «ні» підвищенню ціни на газ», яка відбулася сьогодні під стінами обласної державної адміністрації у Дніпрі.

19 жовтня 2018 року на засіданні Кабміну було ухвалено рішення про підвищення ціни на газ для громадян на 23,5% вже з 1 листопада. Це означає, що пропорційно зростуть тарифи на тепло, на гарячу воду та інші комунальні послуги.

Останнім часом інформаційне поле сповнено бруду проти Юлії Тимошенко. Спробу дискредитації Юлії Володимирівни вже здійснювала команда Януковича, сьогодні цю діяльність продовжує чинна влада. Щодня з екранів телеканалів та з газетних шпальт вустами провладних політиків чи так званих політиків лунають безпідставні звинувачення на адресу Юлії Володимирівни. Показово, що за дискредитацією Тимошенко руками як минулої, так і діючої влади стирчать «кремлівські вуха». Про це стверджують матеріали справи проти Пола Манафорта у США. Манафорт був найближчим політтехнологом Януковича, якого прислали з Москви.

Документи слідства доводять, що американський технолог був на російській зарплаті і не шкодував грошей для фабрикації звинувачень проти Тимошенко. Перед його грошима не встояли не лише політики, але й відомі юридичні кормпанії, які тепер змушені виправдовуватися за свою участь у “брудній грі”

Наприклад, «незалежність» юридичної фірми Скадден коштувала Януковичу 4.2 мільйони доларів. Показово, що первинна версія звіту Скадден вказувала на відсутність юридичних підстав для переслідування Тимошенко. Але після того, як Манафорт перерахував зі свого офшорного рахунку на рахунок Скадден 4.2 мільйони доларів, позиція юристів змінилась до невпізнаванності.

Справа Манафорта доводить, що ув’язнення Юлії Тимошенко насправді було ініціативою Москви, яку жваво підтримав Віктор Янукович. Він став повністю контрольованим Кремлем, коли отримав на службу знаного в Росії політтехнолога Пола Манафорта. Манафорт разом з росіянами забезпечили перемогу Януковича на виборах президента 2010 року.

Тимошенко була послідовним та затятим борцем з мафією, кланами та реалізувала прозахідний вектор розвитку України. Кремль сприймав її як особистого ворога так само, як і Янукович. Коли Янукович отримав вказівку ув’язнити Тимошенко, він не міг і не хотів її ігнорувати. Тоді інтереси Кремля і Януковича співпадали як ніколи.

Матеріал авторитетного видання Блумберг повністю нівелює спроби Банкової зіштовхнути Тимошенко у прокремлівську нішу завдяки брехні та маніпуляціям у дусі Пола Манафорта. Матеріал чітко ставить крапки над і у питанні: «Хто є проросійським політиком в Україні».

Політика штабу Порошенка на майбутніх виборах виглядає так само, як і дії Януковича:

• Пол Манафорт просував на Заході маячню про начебто прозахідність Януковича.

Це дуже нагадує спроби нинішньої влади відбілити Порошенка в очах українців та європейської публіки. Для цього чи не у кожному виступі говорить про «остаточне прощавай Російській імперії». Хоча продовжує виробляти цукерки у Росії та збільшувати товарообіг з країною – агресором.

• Манафорт за гроші Януковича поливав брудом Тимошенко на всіх майданчиках Заходу, створював псевдоаналітичні центри, підкуповував юристів та політиків. Сьогодні команда Порошенка продовжує ширити манафортівські нісенітниці про Тимошенко. Насамперед нісенітниці про «кабальні» газові контракти, що дозволили виграти Стокгольмський арбітраж. Але коли “Газпром” запропонував розірвати контракт, Порошенко заявив, що цього робити не можна.

Сьогодні це стверджують вже навіть не журналістські розслідування, а матеріали кримінальної справи проти Манафорта.
Пол Манафорт проводив переговори з відомим політтехнологом щодо співпраці з Порошенко. Це визнає і його головний консультант. І хоча політтехнологи чинного президента кажуть, що відмовилися від послуг Манафорта, насправді діють за його рецептами. Саме Манафорт першим в Україні запустив технологію «балакучих голів». Вони ходять по телеканалам та розповідають нісенітниці з серйозним обличчям, доки люди не повірять у їх брехню. Сьогодні саме цю технологію активно використовує Банкова.

Протягом прем’єрства Юлією Тимошенко було значно піднято пенсії, впроваджено низку соціальних програм, у тому числі і по народженню дитини. Саме за її прем’єрства було стабільне зростання доходів населення при стабільних тарифах. Не маючи можливостей щось протиставити успіхам Тимошенко, команда Президента вимушена задіяти брехню на адресу лідерки Батьківщини.

Аналіз заяв команди Порошенка та провладних політологів підтверджують, що спіробітництво чинної влади з Москвою триває, як і за часів Януковича – відтак інтереси нинішньої української і російської влади знову збігаються.

Нові факти співпраці Порошенка та Кремля отримали підтвердження як у Києві, так і в Москві. Відома журналістка Соня Кошкіна дізналась про домовленість між Порошенком, Кремлем та Опоблоком про розподіл влади після президентських виборів. Згідно домовленості, за президентства Порошенка пост прем’єра отримає Юрій Бойко, а крісло голови Верховної Ради Віктор Медведчук. Такий план Путіна підтвердив і відомий російський політолог Станіслав Белковський.

Тож будьмо пильними на президентських виборах, аби керівником держави знову не стала кремлівський ставленик.

Сергій Биков — політтехнолог, голова ІНПОЛІТ розповів про пропозицію Юлії Тимошенко до кандидатів у президенти підписати Меморандумщодо незмінності європейського вибору України.

На засіданні Погоджувальної ради лідерів парламентських фракцій та комітетів, яка відбулася 3 вересня, лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко закликала кандидатів у президенти підписати Меморандум щодо незмінності європейського та євроатлантичного вибору, протидії російській агресії та відновлення територіальної цілісності України.
«Ми пропонуємо, щоб всі лідери фракцій, всі кандидати у президенти підписали цей Меморандум. Де чітко визначено незмінність курсу на європейську інтеграцію, інтеграцію в НАТО, визначено, що Крим і Донбас – це українські території, які мають бути повернуто. Де чітко визначено, що війна – це війна, а не АТО, чітко визначені інші питання, пов‘язані з національною стратегією України. Я перша його підпишу і звернуся до кожного», – закликала Юлія Тимошенко.
Суспільно важливою пропозицією цього документу є те, що всі українські політики, які 2019 року змагатимуться на президентських та парламентських виборах, матимуть взяти перед українським народом наступні зобов’язання:

• зберегти незмінність зовнішньополітичного курсу України на членство в ЄС і НАТО;
• спільними зусиллями домогтися повного та безумовного відновлення територіальної цілісності та суверенітету України;
• дотримуватися режиму українських і міжнародних санкцій проти Російської Федерації до повного звільнення анексованих і окупованих українських територій;
• домагатися всіма силами повернення в Україну усіх без винятку в’язнів сумління, полонених та заручників, які незаконно утримуються Кремлем та терористами на сході України.
Цей Меморандум буде відкритим до підписання усіма політиками та політсилами, які братимуть участь у президентських і парламентських виборах у 2019 в Україні. Тимошенко наголосила на тому, що ці пріоритети мають бути однаково непохитними та недоторканними для усіх політсил, які підписали Меморандум.
Важливо й те, щоб вони не стали ані предметом спекуляцій, ані ревізії як під час виборчих кампаній, так і після приходу до влади. Одним з перших на пропозицію Юлії Тимошенко відреагував президент Петро Порошенко.
Не заглиблюючись у зміст документу, його суть та суспільну важливість, він заявив про його неефективність та про те, що його дратує слово «меморандум».
«В мене взагалі, після подій з російською агресією, слово меморандум, включно з Будапештським, дещо дратує. Оскільки документ з такою назвою як пам’ятна записка не носить зобов’язуючого характеру» — із такою цитатою Порошенко фактично відмовився ставити підпис під запропонованим документом.
Суспільство вже відреагувало на таку відмову потенційного кандидата у президенти: в ЗМІ та соцмережах превалює громадська думка про те, що слова Порошенка — лише відмовка. Очевидно, що він не хоче брати на себе жодні зобов’язання у формі будь-яких документів. Інакше він би запропонував інший варіант документу, і, можливо, більш жорсткий за ступенем відповідальності.
Ті поправки до Конституції, про які говорить Порошенко, навіть за своєю суттю є зовсім іншим документом, який не накладає жодних зобов’язань на конкретних політиків, включно з самим Порошенком. Мета цих поправок — лише визначити межі повноважень державних органів і інституцій. Виходить, що Порошенко і тут просто прагне уникнути відповідальності. Вочевидь, найбільш загрозливим для власної персони для Порошенка є пункт Меморандуму, який стосується санкцій. Тому що, у разі сумлінного виконання цього пункту, він має згорнути всю торгівлю з Росією, яку ведуть підконтрольні йому бізнес-структури.
Як показують останні чотири роки, президент Порошенко такого бажання не має.
До речі, обмовка Порошенка про те, що його дратує саме слово «меморандум» є не лише недопустимою з точки зору культури мови першої особи. Її сміливо можна назвати «обмовкою за Фрейдом». Тому що саме Порошенко не використав Будапештський меморандум для захисту незалежності і територіальної цілісності України від російської агресії. Натомість він уже двічі у Мінську погодився з умовами, які продиктувала Російська Федерація. Як говориться в народі, «на злодії й шапка горить».

У річницю незалежності України Тимошенко разом з експертами презентувала концепцію нового суспільного договору та його серця – нової Конституції.

Такою є головна передумова перезавантаження судової системи, яку презентувала лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко на своїй сторінці у «Фейсбуці».

Україні потрібна народна Конституція

Змінити країну неможливо без нового суспільного договору між народом і державою.

Усі ми мали великі сподівання на зміни після Революції Гідності. Але Україна знову відкотилась до моделі олігархічного устрою. Знову потопає в корупції, безгосподарності та безправності.