Із січня 2026-го року має запрацювати у повному обсязі механізм митного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM). На значну частку товарів, які ввозяться до ЄС, накладатиметься додатковий вуглецевий податок. Україна належить до числа держав, по чиєму експортному потенціалові CBAM здатен вдарити найболючіше.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментарі представників бізнесу.
Так, за оцінками Владислава Антипова, керівника Центру екології та розвитку нових технологій, європейський механізм вуглецевого коригування імпорту може створити додаткові витрати на традиційну металопродукцію у розмірі до 100 євро за тонну.
Виконавчий директор комбінату "АрселорМіттал Кривий Ріг" Йожеф Чапо зазначив, що у такому разі може виникнути ситуація, коли українська сталь стане надто дорогою для ЄС, а це підштовхне держави співдружності до імпорту дешевших товарів з більш віддалених джерел. При цьому, за іронією долі, вуглецеві викиди глобально навіть зростуть.
Утім, є кілька опцій, щоб ослабити ймовірний негативний вплив CBAM, але необхідно уже зараз обговорювати ці варіанти з офіційним Брюсселем.
"Найочевидніший із них – чинник форс-мажору. Ухвалений Європарламентом регламент CBAM дозволяє робити винятки, "якщо сталася непередбачувана, виняткова та неспровокована подія, яка знаходиться поза контролем однієї або кількох третіх країн". Хіба агресія РФ проти України – не такий прецедент?" – наголошують аналітики.
Крім того, пункт про те, що ЄС може застосовувати диференційований підхід до вуглецевого коригування у торгівлі з різними країнами, та навіть частково чи повністю звільняти ввізні товари від майбутнього збору, прописаний у резолюції Європарламенту від 10 березня 2021 р. про запровадження CBAM.
Нагадаємо, закон про СВАМ має норму, за якою країна може отримати пільги від сплати податку, якщо вона має форс-мажорні обставини.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
