Дискусії про можливу фіксацію так званої лінії розмежування не припинялися кремлем ні після нападу у 2014 році на сході та в Криму, ні після повномасштабного вторгнення у лютому 2022-го.
У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували, чому росія шукає можливості «заморозити» війну в Україні.
На тлі кулуарних розмов деяких американських та європейських політиків під час самітів і світових форумів про необхідність вести перемовини з рф та навіть вступу до Альянсу в межах контрольованих територій, українська позиція завжди була тверда. Президент України та інші високопосадовці не раз наголошували, що Україна не може дозволити собі погодитися на «замороження» конфлікту з росією.
Навіщо росія шукає можливості «заморозити» війну в Україні?
По-перше, щоб на довгі роки мати осередки нестабільності, адже такий підхід – частина державної політики рф стосовно сусідніх країн (Молдови, Грузії, Білорусі, України, частини Кавказу) та у Європі, Азії й Африці. Основною метою такої стратегії кремля є спроба зберегти свій політичний та економічний вплив на колишні республіки срср і сателітів в Європі та Африці.
На територіях колишнього срср головною тактикою кремля стала підтримка сепаратистських настроїв і провокування воєнних конфліктів під приводом «утисків російськомовних» з поступовим поглинанням їх територій. Так сталося у Придністров’ї, де за підтримки російської армії було створене штучне утворення – «Придністровська молдавська республіка». Наступним кроком стала організація в «ПМР» у 2006 році так званого референдуму, за результатами якого тотальна більшість мешканців нібито висловилась за незалежність та майбутнє об’єднання з рф. І хоча 15 березня 2022 року ПАРЄ визнала Придністров’я територією Молдови, рф утримує там свій військовий контингент і намагається вплинути на прозахідну політику М. Санду. Щось подібне відбувалося і в Грузії у 1992–1993 роках, коли кремль спровокував грузино-абхазький конфлікт, внаслідок чого Грузія втратила контроль над Абхазією та Південною Осетією. Далі все відбувалось за відпрацьованим сценарієм – у зону нестабільності були введені російські «миротворчі сили», під впливом яких мешканці цих регіонів просилися до складу рф, після чого відбулося «заморожування» конфлікту. В результаті, кремль визнав ці регіони «незалежними державами», хоча міжнародна спільнота й зараз вважає Абхазію та Південну Осетію невід’ємними частинами Грузії, тимчасово окупованими рф, отже ці регіони залишаються зоною «заморожених» конфліктів.
Ще одна точка штучної нестабільності на пострадянському просторі – конфлікт навколо Нагірного Карабаху, який розпочався ще з 1988 року і довгі часи вважався «замороженим». Очікувано, кремль втрутився в протистояння двох суверенних держав і підтримав військову операцію Азербайджану на території Нагірного Карабаху. В результаті, хоча керівництво невизнаної «Нагірно-Карабаської республіки» погодилося вивести військових та розформувати свою «армію оборони» і закріпило над спірною територією юрисдикцію Азербайджану, конфлікт фактично «заморозився» та створив для росії зручний плацдарм для розхитування влади у Вірменії.
Певним проколом кремля стала спроба «замороження» рф конфлікту між Косово та Сербією, де Белград отримав підтримку кремля. Хоча після військово-повітряної операції НАТО в березні 1999 року Косово перейшло під контроль ООН і конфлікт вважається «замороженим», у 2022-2023 роках напруга між країнами поступово збільшується, що використовується кремлем для розбурхування ситуації в Європі.
По-друге, стосовно України москва діє за грузинським сценарієм зразка 2008 року. Отже, рф шукає способи «заморозити» війну проти України, щоб відновити свій військовий потенціал, адже більше не може довго контролювати ситуацію через внутрішню економічну та політичну кризу. Як заявив В. Зеленський під час відкриття саміту Європейської політичної спільноти у Гранаді, у випадку «заморозки» нинішньої ситуації в Україні росія зможе до 2028 року відновити розбитий українцями військовий потенціал і матиме достатньо сил для нападу також на країни, які знаходяться у фокусі уваги «російської експансії», зокрема країни Балтії та країни, де знаходиться російський контингент.
Тож для України варіант «замороженого» конфлікту не принесе стійкого та справедливого миру, а лише призведе до нового витка агресії в майбутньому. Заступник керівника Офісу Президента України І. Жовква вважає, що росія буде намагатися «заморозити» війну в Україні, як вона це робила з перших днів війни і у 14-му році, і особливо після відкритої агресії 2022 року.
Проте, незважаючи на свою стратегію, кремль має все менше і менше союзників не лише в Європі, а і серед пострадянських країн. Саме Українська формула миру здатна позбавити рф інструментів агресії не лише на українському полі бою, а і в сферах глобальної безпеки – продовольчої, енергетичної, ядерної та екологічної. Єдиним шляхом для такого миру є зупинення російської агресії й деокупація територій.
Джерело: 056.ua