На всій території України і в наші дні масово поширений звичай вживати крашанки в їжу на світанку Великодня, після закінчення великодньої служби в храмах. Яйце у різних народів світу асоціюється із початком життя, зародком Всесвіту. Наші предки вбачали у цьому неабиякий сенс. У давні часи кожна українська жінка вміла робити писанки. Редакція розкаже про писанки та їх сакральне значення. Навесні, коли все живе відроджується, українка сідала “оновлювати світ”. Для ритуалу вона готувала непочату воду, непочатий вогонь, нові горщики, нові полотняні серветки, бджолиний віск, свічку, натуральні фарби, розламану надвоє кісточку-вилку з півнячих грудок. Вогонь добував господар дому, а до інших предметів ніхто, окрім господині, не мав права торкатися. З плином часу ритуал дещо спростився – вода тепер використовується кип’ячена, а для розпису використовують писачок. Окрім цього, традиція залишилася незмінною. Перші знахідки розписаної шкарлупи на теренах України датуються IV століттям до нашої ери. Писанки зі всієї України відрізняються різноманіттям візерунків та кольорів. Найскладнішим вважається розпис з Гуцульщини. У цьому регіоні візерунки є дуже деталізовані, а лінії – дуже тонкі. На Київщині, Тернопільщині, Закарпатті навпаки, малюнок є крупним та займає більшість простору писанки. Найчастіше українці використовують символ зірки, хреста та сонця. Кожен з них має своє значення. Наприклад, зірка символізує любов, хрест – символ Всесвіту, чотирьох стихій, частин світу, а сонце – це Бог, світло. Існує чотири розповсюджених видів розписаних яєць ‒ крапанка, дряпанка, крашанка та писанка. Технологія крапанки є найпростішою серед усіх писанок. Віск накрапують на яйце. Коли він застигає, яйце занурюють у фарбу. Як тільки вона висохне, яйце нагрівають, розплавлений віск обтирають. Так, на кольоровому виробі залишаються світлі крапки. Малювати можна які завгодно символи, головне, щоб вони були близькими тому, кому потрібно малювати – наприклад, писанки “у крапинку” – для захисту бджіл у господарстві, щоб було побільше меду. Писанки зберігали у будинку увесь рік і вважалося, що вони відженуть нечисту силу. Якщо раніше Ви не малювали їх, то може здаватися, що це складне завдання, але це не так, попри те, що малювати на поверхні яйця, звичайно, важче, ніж на папері. Зайнятися цим може кожна дівчина чи жінка (за повір’ям, саме жінки мають займатися розписом писанок). Малювання це наповнене глибоким змістом та походить із давніх часів. Без сумінву можна сказати, що це та традиція, яка об’єднує нас із пращурами. Вірили, що великодні яйця оберігали оселю та її мешканців увесь рік. Кожна писанка мала своє значення, кожен малюнок з використанням різних символів ніс певний сакральний смисл. Давайте відроджувати прекрасні традиції наших предків, а для цього давайте познайомимся з ними. Виготовлення писанок в українській традиції наділялось сакральним значенням Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, символ весни, сонця, повернення природи до життя. Із давніх-давен яйце, як і дерево, вважалося символом весняного пробудження природи, зародження життя, продовження роду. У дохристиянські часи писанка виконувала роль оберега. Ця традиційна функція, як і найдавніший орнамент, частково збереглася й досі: трикутники, спіралі, клинці, трироги і свастики – все це знаки різних ритуалів і священих магічних чисел, котрі в свідомості сучасників не втратили оберегового значення. Виготовлення писанок в українській традиції наділялось сакральним значенням та входило до звичаєво-обрядової сфери. За традицією розпочинали писати писанки з другої половини Великоднього посту, а найбільше їх виготовляли у четвер і п’ятницю перед Пасхою. Вірили, що писанка вийде гарною лише тоді, коли під час її виготовлення поруч не буде нікого стороннього, тому розписували великодні яйця переважно на самоті. Мало хто знає, що писанки виготовляли також у монастирях, де на них зображали релігійні сюжети. На Великдень писанки та крашанки освячували у церкві, а потім використовували для прикрашання осель, у великодніх іграх або з ритуальною чи магічною метою. Джерело Наші предки робили писанки вночі, коли всі справи були пороблені і нічого не відволікало. Писанки писали лише на сирих яйцях спеціальними писачками та воском. Для фарбування використовували переважно три фарби – жовту, синю та червону, вмочуючи яйце спочатку в світлішу, а потім у темнішу. Раніше розписувати писанки можна було лише у чітко визначений час, з певними замовляннями. Чарівні знаки писалися відповідними кольорами. І нині частково збереглася символіка знаку і кольору. Техніка писанкарства За технікою виготовлення великодні яйця можна поділити на дві великі групи: виготовлені без використання воску та виготовлені за допомогою воскової техніки (власне писанки). Великодні яйця, виготовлені без використання воску: Крашанки Під мармур Натурально-листкова техніка Дряпанки Травлення кислотою. На пофарбованому в певний колір яйці кислотою витравлювали орнамент. Існують свідчення, що на початку ХХ ст. у с. Зеленинці Надвірнянського повіту «дівчата вкидали яйця в теплу червону фарбу і так повставали “галунки”, клали опісля галунки в купину муравлів; муравлі, бігаючи по червонім яйці, обводили його своїм квасом, та з того повстають на яйці всякі “стежички і кривульки” і се – “писанки”». Мальованки. Монастирські писанки -Мальованки. На мальованках, виготовлених у монастирях, зображувалися переважно сценки з життя Ісуса Христа. Розкритки. Нерозкритки (вощанки). Вощанки Керамічні писанки. Скорописанки. Виготовлялися на основі гіпсових форм, що на них наносився переважно шаблонний орнамент. На Волині скорописанками називали великодні яйця, на яких відсутні основні лінії, а вималюваний лише сам орнамент. Великодні яйця, виготовлені за восковою технікою Крапанка. Двоколірна писанка Розпис двоколірної писанки здійснюється розтопленим воском по натуральній білій поверхні сирого яйця. Після нанесення орнаменту воском яйце занурюють у розчин фарби на 5-10 хв. Після цього його виймають і кладуть на чистий папір або шматок тканини для висихання. Суху писанку нагрівають над вогнем, щоб розтопився віск, який потім стирають м’якою тканиною. Розпис двоколірної писанки розтопленим воском на попередньо пофарбованій в один колір поверхні яйця. Для виготовлення писанки таким способом чисте сире яйце фарбують в один колір, а коли воно висохне, то розтопленим воском пишуть на його поверхні орнаменти. Після цього розписане яйце опускають до оцту або квасу, в яких розчиняється фарба, і яйце стає майже білим. Тільки в тих місцях, де був нанесений віск, після його стирання лишається кольоровий орнамент. Багатоколірна писанка має ряд варіантів: а) На чисте сире знежирене яйце за допомогою писачка гарячим бджолиним воском наносять контур орнаменту. Після того, як нанесено всі лінії, що мають залишитися білими, яйце опускають у жовту фарбу. Час фарбування залежить від товщини шкарлупи. Після цього яйце виймають з фарби й обережно витирають ганчіркою. Далі покривають воском ті ділянки малюнка, які повинні лишитися жовтого кольору. Потім писанку опускають у червону або зелену фарби і після зафарбування покривають воском ті ділянки, які повинні бути червоного або зеленого кольору. Якщо тло писанки має бути чорним, наприкінці її опускають у розчин чорної фарби, що перекриває не вкриті воском ділянки шкарлупи. Коли всі кольори на писанку нанесені, з неї знімають віск. Роблять це, запікаючи писанку у печі, доки не розтопиться віск або розтоплюючи віск біля полум’я свічки. б) Яйце опускають у розчин фарби, а потім наносять воском орнамент. Прийоми використовуються ті самі, що й для виготовлення звичайної багатоколірної писанки, тільки після нанесення орнаменту відсутній білий колір яйця. в) Яйце спочатку опускають у віск, а потім шилом чи іншим гострим інструментом видряпують на ньому ті елементи орнаменту, які мають лишитися жовтими. Після цього яйце опускають у жовту фарбу. Після цього жовті елементи закривають воском і продряпують фрагменти для зафарбування в інший колір. Такий спосіб виготовлення писанок був відомий у Чернігівській, Полтавській, Київській, Волинській губерніях у кінці ХІХ – на поч. ХХ ст. Поєднання крапанки і писанки. Дана техніка використовувалася на Вінниччині, Хмельниччині і Прикарпатті у другій половині ХХ ст. Тло темного кольору заповнювалося плямами різного кольору, а вже поверх нього наносився чіткий лінійний геометричний орнамент у дві-три фарби. Для виготовлення такої писанки малюнок необхідно було протравлювати галуном, що вимагало неабиякої майстерності. Розпис шпилькою. Ця техніка побутує на Бойківшині, Лемківщині, Пряшівщині. За допомогою використання круглої головки шпильки отримувався штрих із потовщенням на одному кінці. Розпис уламком бджолиного воску. Уламком воску на сире яйце наноситься орнамент, а потім його опускають у фарбу. Після стирання воску місця, де він був нанесений, лишаються світлими. Такі писанки фарбують лише в один колір. Техніка воскової пластики. Даний метод полягає у тому, що «сучуть із воску тоненькі ниточки і обліплюють ними білі ще яйця (виплітають дуже примітивний геометричний орнамент). Опісля вкидають се в горнець із теплою червоною фарбою: вибравши яйце з фарби і висушивши його, нагрівають над гранню, обтирають платком віск і писанка готова». а) Розпис перепаленим воском по білій поверхні яйця. За допомогою чорного перепаленого воску на біле яйце наносяться дрібні візерунки. б) Розпис кольоровим воском по білій поверхні яйця. Кольоровий віск виготовляли жінки-писанкарки: до розтопленого бджолиного воску додавали пігмент фарби в порошку або трохи анілінового барвника і добре розмішували. Найчастіше білі яйця розписували жовтим, чорним, синім, зеленим та жовтогарячим кольорами. в) Розпис кольоровим воском по зафарбованій поверхні яйця. Яйце відварювали або вимивали шкарлупу і опускали в розчин фарби, потім висушували і розтопленим воском різних кольорів наносили орнамент. Символи на писанках Кожен намальований на писаночці символ щось означав: один благополуччя, інший родинний затишок, ще якийсь народження дитини чи хороший урожай цього року. Усі писанки створювалися з побажанням добра і з чистою душею. Вони були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни. Малюючи його, минулі покоління залишали символічний текст, який оберігав від хвороби, допомагав у нещасті, захищав від злого ока. Найстаріший орнамент на писанках подекуди зберігається ще й досі. Він переважно геометричний: трикутники, спіралі, кола, сорококлинці, сорок гілок тощо. Все це — знаки різних ритуалів або священні числа. Символічних малюнків виявлено понад сотню різновидів. З деякими з них можете ознайомитися нижче. Символіка кольорів Червоний – це радість життя, любов і відвага, для молодих – надія на одруження; жовтий – місяць і зорі, у господарстві врожай; блакитний – повітря, небо, магічне значення здоров’я; зелений – воскресіння природи, багатство і плодючість землі; чорне з білим – пошану духів, душ померлих, подяку за охорону від злих сил, білий – чистота душі, святість. Сполучення кількох кольорів з узорами в орнаменті з чотирьох-п’яти фарб символізує родинне щастя, мир, любов, успіх тощо. сполучення кількох кольорів – з узорами в орнаменті з чотирьох-п’яти фарб — родинне щастя, мир, любов, успіх тощо. Джерело: 056.ua
