Кожен, хто має вдома кота, знає: цей чотирилапий господар завжди диктує свої правила. Він вирішує, коли йому потрібна увага, а коли — повний спокій. Тому, коли ваш улюбленець раптом гепається на підлогу, перевертається на спину і показує свій животик, так і хочеться одразу погладити. Але чи завжди це знак "доторкнися до мене"? Чи, може, це хитра пастка, і ви ризикуєте отримати "кусь"? Експертка з поведінки котів, Аманда Кемпіон, пояснює, що це не завжди запрошення до ласки.
Несподівані причини котячого "плюхання"
За словами Аманди Кемпіон, британської фахівчині з котячої поведінки, у таких діях котів завжди є глибша мотивація. Це не просто так, "від нічого робити".
Коли кішка лягає на бік або демонстративно перевертається животом догори, це її спосіб висловити довіру. Вона ніби запрошує вас до взаємодії. Але важливо розуміти: це не завжди означає, що вона хоче, аби її гладили по животу, — пояснила Аманда.
Вона підкреслює, що такий жест — це прояв вразливості, комфорту та, звичайно, довіри. Кіт відкриває своє найвразливіше місце — животик — і тим самим каже вам: "Я тобі довіряю". Але, як виявилося, довіра і дозвіл на фізичний контакт — це дві різні речі.
Звертайте увагу на мову тіла
Аманда радить дуже уважно спостерігати за тим, що "говорить" тіло вашої тварини. Це допоможе зрозуміти, чого кіт хоче насправді:
Розслаблене тіло — це коли кіт виглядає м'яким, пластичним, без жодної напруги. Тоді, можливо, і варто ризикнути погладити. А от пружне тіло, тремтячий хвіст або притиснуті вуха — це вже сигнал напруги або того, що кіт не хоче контакту. Краще не чіпати. Смикання хвоста — це взагалі дуже чіткий знак: "Не чіпай мене!"
Завжди поважайте тілесні сигнали свого кота. Це ключик до міцних і довірливих стосунків. Часто буває, що менше — означає більше. Дайте їм простір, і вони самі прийдуть до вас, коли будуть готові, — наголосила Аманда Кемпіон.
Коли "плюхання" — це частина гри
Експертка також додала, що іноді коти можуть бути просто в грайливому настрої. І тоді перекидання на спину — це така собі частина "флірту". За цим може слідувати легенький укус або стрибок. Це не агресія, а просто елемент гри, що, до речі, притаманний багатьом котам.
Тож наступного разу, коли ваш пухнастик ефектно "плюхнеться" перед вами, не поспішайте одразу тягнути руку до його животика. Краще поспостерігайте, спробуйте "прочитати" його котячу мову. Вона, як виявилося, набагато красномовніша, ніж ми думаємо.
До речі, якщо вже зайшла мова про котів, цікаво, що японські вчені з'ясували, що частота муркотіння у котів залежить від генетики. Дослідження показало: тварини з коротким варіантом гена, пов'язаного з андрогеновими рецепторами, муркотять частіше й активніше спілкуються з людьми, особливо самці. Це ще одне підтвердження того, наскільки складні та цікаві ці наші улюбленці.
Джерело: 5692.com.ua
