Верховна Рада на найближчому засіданні планує розглянути законопроект №10379, який передбачає посилення покарання для ухилянтів. А саме, пропонується за відмову від медогляду позбавляти волі до 5 років, а за неявку до ТЦК за повісткою штрафувати до 204 тисяч гривень. Водночас до цієї ініціативи є доволі багато зауважень. Про деталі того, як нардепи "рознесли" цей законопроєкт, та яка його подальша доля, пише ТСН. Як зазначив в ефірі телемарафону нардеп від "Голосу" Андрій Осадчук, законопроєкт про відповідальність за неявку за повісткою або на медогляд не має шансів потрапити на розгляд, тому що до нього є дуже багато зауважень. Він нагадав, що документ лежить у Раді ще з 25 грудня 2023 року і "ним особливо ніхто не цікавився, бо він йшов як сателітний" до основного законопроєкту про мобілізацію. Уперше законопроєкт почали обговорювати минулого тижня, коли була робоча група в межах комітету з питань правоохоронної діяльності, куди також завітали представники Генштабу. Він стосується цілої низки питань посилення відповідальності з усіх питань щодо ведення обліку, порушення законодавства про мобілізацію. Цей законопроєкт не те що близький до нуля, щоб його ухвалили, але в такому вигляді його ніхто не буде ухвалювати, – сказав Осадчук. Нардеп зазначив, що наразі є "абсолютно категоричні негативні висновки" всіх залучених установ, починаючи від експертного управління ВР, закінчуючи Нацполіцією, СБУ. Крім того, каже він, законопроєкт дуже погано написано – як за формою, так і по суті. Але в традиціях цього парламенту є така традиція підтримувати не законопроєкт, а ідею. Тому я не виключаю, що "слуги" будуть намагатися протягувати ідею. Але в будь-якому випадку це все буде переписуватися, – сказав Осадчук. При цьому депутат наголосив, що відповідальність для ухилянтів існує і зараз. Але штрафи "зовсім смішні", тому їх потрібно піднімати. Але одними покараннями ми не вирішимо питання якості призову на військову службу. Зокрема, дуже багато ухилянтів просто не можуть знайти, бо є проблеми з реєстрами. Проблема не тільки в самих мобілізованих, а й у якості роботи ТЦК, ВЛК, – додав нардеп. З тим, що законопроєкт у такій версії законопроєкту не має "перспективи навіть потрапляння в сесійну залу, не кажучи щоб набрати 226 голосів", погодився і депутат від "Батьківщини", перший заступник голови Комітету ВР з питань соціальної політики Михайло Цимбалюк. Це необґрунтовані пропозиції, які пропонує невідомо хто. Але закон про вдосконалення мобілізації однозначно буде ухвалений, в якій редакції – ще зарано говорити. А далі потрібно вести професійну дискусію, що вдосконалювати, і яка відповідальність має бути, – сказав він. При цьому Цимбалюк припускає, що дискусія може вилитися в іншу, м'якшу форму законодавчої ініціативи з боку уряду.

Джерело: 5692.com.ua

Часом люди навіть не підозрюють, наскільки шкідливим може бути вживання звичних та популярних напоїв. При цьому йдеться навіть не про алкоголь, який одразу спадає на думку. Є напої, які шкодять здоров'ю, немов бомба сповільненої дії, хоча деякі з них багато хто вважає корисними. Нещодавно вчені з університету Бен-Гуріона шокували своїми дослідженнями, навівши рейтинг найшкідливіших для людини напоїв. Про це пише 5692.com.ua. Гарячий чайУ цьому випадку шкідливим є не сам напій, а його температура. Багато хто полюбляє вживати саме гарячий чай, а також каву, бульйон та інші рідини. Але всі гарячі напої обпалюють стравохід, призводять до мікротравм і мікрозапалень. Згодом постійне пошкодження слизової навіть може призвести до онкології. Молочний коктейльЦе протилежна крайність – надто холодні напої. Вони провокують такі ж неприємності, що й гарячі. Крім того, дослідження показали, що молочні коктейлі погано діють на мозок, змушуючи його ставати інертним і загальмованим. А ще цей напій сприяє швидкому набору ваги. Міцна каваДоведено, що у помірних кількостях кава корисна для організму: вона пробуджує, бадьорить, допомагає обміну речовин. Але занадто міцна кава здатна викликати спазм судин: тиск різко підскакує, а потім різко падає. Це не тільки провокує неприємні відчуття, а й негативно відображається на роботі серця. Енергетичні напоїНещодавно в новинах писали про жахливу історію: молодий чоловік, батько двох дітей, який багато працював, тому постійно вживав енергетики, щоб не засинати. У результаті він став інвалідом, лікарям довелося видалити частину мозку. Через ударну дозу стимуляторів у нього стався інсульт. Пакетований сікМало хто здогадується, але в соку із коробочки цукру може бути ще більше, ніж у колі. А це загрожує проблемами з зубами, розвитком діабету, зайвою вагою тощо. При цьому вітамінів та мінералів у таких напоях майже немає. А підсолоджувачі, які часто додають виробники, можуть бути ще шкідливішими, ніж цукор.

Джерело: 5692.com.ua

Кабінет міністрів України схвалив рішення щодо збільшення акцизів на пальне. Якщо парламент прийме відповідний законопроєкт, розміри ставок акцизного податку на пальне будуть приведені до мінімальних рівнів таких ставок, встановлених в ЄС. Як це може відобразитися на кишенях українських водіїв, пояснив директор ВАТ "Консалтингова група А-95" для видання ZN. Чому і як планують підвищити акцизиУрядовим планом встановлено, що протягом п’яти років акцизи мають зрости на стільки: на бензин - з 213 до 359 євро/1000 л (збільшення у 1,7 разів);на дизпаливо — з 139 до 330 євро/1000 л (2,4 рази);на скраплений газ - з 52 до 70 євро/1000 л, тобто ціна за літр збільшиться на 0,9 грн.За сьогоднішнього курсу євро таке підвищення додасть до поточних цін за літр 7,3 (бензин) і 9,6 грн (дизпаливо). Перший етап підвищення планується на другу половину поточного року.

Сергій Куюн погоджується з тим, що підвищувати податки необхідно, адже Україна потребує грошей на оборону та відбудову. Але при цьому це потрібно робити "більш ефективно і для бюджету, і для людей, які візьмуть на себе додатковий податковий тягар". Варто наголосити, що підвищення саме акцизів є досить надійним джерелом наповнення бюджету, оскільки держава навчилася непогано його адмініструвати… Серед ризиків підвищення акцизів залишається збільшення нелегального виробництва пального, але його потенціал наразі обмежений, - зазначає експерт. У Кабміні ініціативу пояснюють необхідністю імплементувати європейське законодавство. При цьому урядовці наполягають, що обрали мінімальні ставки, які прописані у відповідній Європейській директиві. Проте, каже Сергій Куюн, деякі позиції українцям "спускають начебто як неминучість та аксіоми". По-перше, насправді немає жодних чітких вимог до імплементації саме таких акцизів. Євродиректива — це лише рекомендація. Наприклад, у Польщі та Угорщині, які є членами ЄС уже понад 10 років, акцизи на бензин і дизпаливо нижчі, ніж зазначено у євродирективі. У Бельгії, Іспанії та Хорватії акциз на скраплений газ набагато нижчий за "рекомендований". У Бельгії він узагалі дорівнює 0, проте на бензин є одним із найвищих у ЄС — 600 євро/1000 л, - повідомив Куюн.

За словами експерта, кожна країна встановлює свої ставки, спираючись на власну економічну ситуацію, на особливості споживання, екологічну повістку тощо. В Україні ж, ймовірно, уряд говорить про підвищення податків на пальне та в цілому про посилення податкової дисципліни, що є вимогою не стільки ЄС, скільки західних кредиторів загалом. Їм байдуже, як це буде зроблено, головне, щоб країна мобілізувала внутрішні резерви. Це ж, до речі, стосується й боротьби з корупцією, бо державні гроші, зокрема й надані Заходом, ідуть у чиїсь кишені, а не на потреби країни, - пояснює експерт. На думку Сергія Куюна, підвищення акцизів має одночасно враховувати можливості населення та потреби бюджету. У нашому випадку насамперед необхідно прагнути справедливості в оподаткуванні, коли не буде прірви між споживачами різних моторних палив. Сьогодні найбільше акцизу чомусь платять покупці бензину — вчетверо більше за споживачів автогазу та у півтора разу більше, ніж споживачі дизелю, - наголошує він. Якими можуть бути нові ставкиДля оцінки рівня майбутніх цін на паливо Сергій Куюн бере за відправну точку для розрахунків 1,5 млрд грн — це щомісячна сума додаткових надходжень акцизу, яка потраплятиме до бюджету у разі запровадження з другого півріччя 2024-го: бензин — 242,6 євро, ДП — 177,6, автогаз — 55,6 євро/1000 л.

ДизельОсновним споживачем ДП є комерційний і промисловий сектор, тому підвищення цін на нього найбільше тиснутиме на споживчі ціни. Акцизи на дизель у країнах ЄС у середньому на 30% нижчі за "бензинові". У своїх розрахунках "А-95" зупинилися на ставці 165 євро. БензинЦе пальне з найбільшим податковим навантаженням, тому має найменший потенціал для збільшення. Для руху вперед "А-95" розглядає варіант підняття з 213,5 до 225 євро. Скраплений газЦей вид пального, як і бензин, споживається на 90% комерційним або приватним автотранспортом. Понад 15 років LPG мав податкову акцизну пільгу, яка відіграла свою роль і вивела Україну у світові лідери споживання автогазу на транспорті. На цьому "соціальному" пальному не їздять хіба що "гєлікі". Це призвело до перетворення нас на імпортера цього продукту, що додатково зміцнилося після 24 лютого 2022-го, - каже Сергій Куюн. Наразі, за словами експерта, є всі підстави вважати, що відсоток російського пального в імпортних обсягах LPG найбільший, у чому насамперед можна завдячити польським "партнерам" - найбільшими імпортерами російського автогазу у світі. Тому стимулювати це й надалі недоцільно, "час для податкових канікул минув". Враховуючи додаткові витрати і те, що розхід автогазу пропорційно більший, обґрунтованою виглядає ставка акцизу на рівні 65% від акцизу на бензин. У пропозиції "А-95" - це 135 євро/1000 л. Така пропорція нових акцизів дозволяє отримати такий само результат, як і мінфінівська, але спирається на реальну картину ринку та його можливостей. Звісно, ці ставки можна підбирати й далі. Є голоси, які закликають до значнішого підвищення акцизів на газ і дизель. Але у будь-якому разі йдеться про підвищення на літрі залежно від виду пального від 2 до 5 грн. А якою вже буде деталізація, залежатиме від того, чи готова держава перейти до справжніх непопулярних кроків, які вже перезріли, - резюмує Куюн.

Джерело: 5692.com.ua