Кабінет міністрів України схвалив рішення щодо збільшення акцизів на пальне. Якщо парламент прийме відповідний законопроєкт, розміри ставок акцизного податку на пальне будуть приведені до мінімальних рівнів таких ставок, встановлених в ЄС.
Як це може відобразитися на кишенях українських водіїв, пояснив директор ВАТ "Консалтингова група А-95" для видання ZN.
Чому і як планують підвищити акцизи
Урядовим планом встановлено, що протягом п’яти років акцизи мають зрости на стільки:
- на бензин – з 213 до 359 євро/1000 л (збільшення у 1,7 разів);
- на дизпаливо — з 139 до 330 євро/1000 л (2,4 рази);
- на скраплений газ – з 52 до 70 євро/1000 л, тобто ціна за літр збільшиться на 0,9 грн.
За сьогоднішнього курсу євро таке підвищення додасть до поточних цін за літр 7,3 (бензин) і 9,6 грн (дизпаливо). Перший етап підвищення планується на другу половину поточного року.
Сергій Куюн погоджується з тим, що підвищувати податки необхідно, адже Україна потребує грошей на оборону та відбудову. Але при цьому це потрібно робити "більш ефективно і для бюджету, і для людей, які візьмуть на себе додатковий податковий тягар".
Варто наголосити, що підвищення саме акцизів є досить надійним джерелом наповнення бюджету, оскільки держава навчилася непогано його адмініструвати… Серед ризиків підвищення акцизів залишається збільшення нелегального виробництва пального, але його потенціал наразі обмежений, – зазначає експерт.
У Кабміні ініціативу пояснюють необхідністю імплементувати європейське законодавство. При цьому урядовці наполягають, що обрали мінімальні ставки, які прописані у відповідній Європейській директиві. Проте, каже Сергій Куюн, деякі позиції українцям "спускають начебто як неминучість та аксіоми".
По-перше, насправді немає жодних чітких вимог до імплементації саме таких акцизів. Євродиректива — це лише рекомендація. Наприклад, у Польщі та Угорщині, які є членами ЄС уже понад 10 років, акцизи на бензин і дизпаливо нижчі, ніж зазначено у євродирективі. У Бельгії, Іспанії та Хорватії акциз на скраплений газ набагато нижчий за "рекомендований". У Бельгії він узагалі дорівнює 0, проте на бензин є одним із найвищих у ЄС — 600 євро/1000 л, – повідомив Куюн.
За словами експерта, кожна країна встановлює свої ставки, спираючись на власну економічну ситуацію, на особливості споживання, екологічну повістку тощо. В Україні ж, ймовірно, уряд говорить про підвищення податків на пальне та в цілому про посилення податкової дисципліни, що є вимогою не стільки ЄС, скільки західних кредиторів загалом.
Їм байдуже, як це буде зроблено, головне, щоб країна мобілізувала внутрішні резерви. Це ж, до речі, стосується й боротьби з корупцією, бо державні гроші, зокрема й надані Заходом, ідуть у чиїсь кишені, а не на потреби країни, – пояснює експерт.
На думку Сергія Куюна, підвищення акцизів має одночасно враховувати можливості населення та потреби бюджету.
У нашому випадку насамперед необхідно прагнути справедливості в оподаткуванні, коли не буде прірви між споживачами різних моторних палив. Сьогодні найбільше акцизу чомусь платять покупці бензину — вчетверо більше за споживачів автогазу та у півтора разу більше, ніж споживачі дизелю, – наголошує він.
Якими можуть бути нові ставки
Для оцінки рівня майбутніх цін на паливо Сергій Куюн бере за відправну точку для розрахунків 1,5 млрд грн — це щомісячна сума додаткових надходжень акцизу, яка потраплятиме до бюджету у разі запровадження з другого півріччя 2024-го: бензин — 242,6 євро, ДП — 177,6, автогаз — 55,6 євро/1000 л.
Дизель
Основним споживачем ДП є комерційний і промисловий сектор, тому підвищення цін на нього найбільше тиснутиме на споживчі ціни. Акцизи на дизель у країнах ЄС у середньому на 30% нижчі за "бензинові". У своїх розрахунках "А-95" зупинилися на ставці 165 євро.
Бензин
Це пальне з найбільшим податковим навантаженням, тому має найменший потенціал для збільшення. Для руху вперед "А-95" розглядає варіант підняття з 213,5 до 225 євро.
Скраплений газ
Цей вид пального, як і бензин, споживається на 90% комерційним або приватним автотранспортом.
Понад 15 років LPG мав податкову акцизну пільгу, яка відіграла свою роль і вивела Україну у світові лідери споживання автогазу на транспорті. На цьому "соціальному" пальному не їздять хіба що "гєлікі". Це призвело до перетворення нас на імпортера цього продукту, що додатково зміцнилося після 24 лютого 2022-го, – каже Сергій Куюн.
Наразі, за словами експерта, є всі підстави вважати, що відсоток російського пального в імпортних обсягах LPG найбільший, у чому насамперед можна завдячити польським "партнерам" – найбільшими імпортерами російського автогазу у світі. Тому стимулювати це й надалі недоцільно, "час для податкових канікул минув".
Враховуючи додаткові витрати і те, що розхід автогазу пропорційно більший, обґрунтованою виглядає ставка акцизу на рівні 65% від акцизу на бензин. У пропозиції "А-95" – це 135 євро/1000 л.
Така пропорція нових акцизів дозволяє отримати такий само результат, як і мінфінівська, але спирається на реальну картину ринку та його можливостей.
Звісно, ці ставки можна підбирати й далі. Є голоси, які закликають до значнішого підвищення акцизів на газ і дизель. Але у будь-якому разі йдеться про підвищення на літрі залежно від виду пального від 2 до 5 грн. А якою вже буде деталізація, залежатиме від того, чи готова держава перейти до справжніх непопулярних кроків, які вже перезріли, – резюмує Куюн.
Джерело: 5692.com.ua
