Припинення вогню в Україні різко підвищить загрозу безпеці для країн Балтії. РФ не припинить переозброєння і перекидання військ на північно-східний фланг НАТО.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Financial Times.
Міністри оборони Естонії, Латвії та Литви не приховують занепокоєння про те, що Росія не зупиниться на Україні після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа виступить посередником у припиненні вогню. Прибалтійські країни зазначають, що Кремль уже намітив плани зі збільшення військового виробництва і розміщення додаткових військ уздовж їхніх кордонів.
"Ми всі розуміємо, що, коли війна в Україні буде зупинена, Росія дуже швидко перерозподілить свої сили. Це означає, що рівень загрози також швидко значно зросте", – заявив у коментарі виданню міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
З ним згоден і міністр оборони Литви. "Давайте не будемо плекати ілюзій. Давайте не будемо обманювати себе, що з Росією буде покінчено після України", – сказала Довіле Шакалієне.
За її словами, Росія скористається часом після припинення вогню в Україні, щоб прискорити нарощування свого військового потенціалу.
"У них уже є величезна, навчена бойовим діям армія, яка стане ще більшою", – додала вона.
Активізація РФ на північно-східному фланзі НАТО
Як вважають журналісти, припинення бойових дій в Україні дасть Росії шанс реалізувати свої плани на 2022 рік зі створення армії чисельністю 1,5 млн осіб і додати цілий новий армійський корпус на півночі, подвоївши чисельність військ поблизу Фінляндії та Прибалтики.
Певкур, зокрема, сказав, що з 600 тисяч російських військовослужбовців, які, за оцінками, наразі перебувають в Україні, 300 тисяч, імовірно, будуть передислоковані.
"Ці люди не повернуться в різні регіони Росії, щоб збирати кукурудзу або робити щось іще, тому що зарплата, яку вони отримують в армії, у 5-10 разів більша від тієї, яку вони могли б отримувати у своєму рідному місті", – сказав він.
Військові навчання "Захід"
Країни Балтії особливо стурбовані масштабними військовими навчаннями під назвою "Захід", які відбудуться поблизу їхніх кордонів у Росії та Білорусі цієї осені.
Проведені раз на чотири роки, ці навчання імітують конфлікт з країнами НАТО і включають в себе десятки тисяч військовослужбовців, танків, літаків і артилерії.
Обидва міністри також застерегли від перекидання військ НАТО зі своїх країн для формування так званих європейських "сил гарантування безпеки", які будуть спрямовані в Україну як засіб стримування Росії від нового нападу.
"Ми не можемо ставити під загрозу безпеку східного флангу НАТО. Ми не можемо потрапити в пастку, що наші сили якимось чином були закріплені в Україні. Тоді ми матимемо ризики на нашому кордоні", – сказав Певкур.
Що відомо про відправлення військ в Україну та захист Литви, Латвії та Естонії
Країни східного флангу НАТО, включно з Польщею та Румунією, заявили, що не можуть взяти на себе зобов'язання щодо розміщення військ в Україні на шкоду власній безпеці.
"Естонія також заперечує проти планів Великої Британії передислокувати в Україну британські війська, призначені для оборони країн Балтії", – зазначає FT.
За даними видання, наразі:
- Литву захищає німецька бригада, яка буде розміщена на її території найближчими місяцями;
- Латвію захищають багатонаціональні сили під керівництвом Канади;
- Естонію – британська бригада, яку може бути направлено з Великої Британії в найкоротші терміни.
Новий наступ РФ в Україні
Російські війська готуються розпочати новий військовий наступ на Україну. Як з'ясувало АР, наступ росіян на фронті має тривати від шести до дев'яти місяців і зайняти майже весь 2025 рік.
Як раніше розповідав президент України Володимир Зеленський, посилаючись на дані розвідки, загроза спрямована на Сумську, Харківську та Запорізьку області.
Водночас в Інституті вивчення війни заспокоюють – на тлі того, що Росія розгортає масштабні атаки на кількох ділянках фронту в Україні, намагаючись вплинути на перемир'я і переговори, окупанти не здатні досягти значних успіхів.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
