Три ключових теми Давосу-2025: штучний інтелект, повернення Трампа і війна в Україні

"У Давосі все більше бізнесменів і все менше політиків. Але це, може, й на краще" — поділився своїми спостереженнями від цьогорічного Давосу президент Київської школи економіки і екс-міністр економіки України Тимофій Милованов.

"Нештучна проблема" штучного інтелекту

Можливо, це так склад учасників вплинув, але цьогорічною топ-темою Давосу стала проблема доволі далека від державної політики — штучний інтелект.

"Цього року доволі багато компаній-учасників мали такий собі "ШІ-лейбл" – ділиться враженнями Брайян Хьорд з Aon Cyber Solutions Global.

Керуючий і фінансовий директор Bayer в Україні Олівер Гірліхс згадує, що і на минулорічному Давосі організатори і учасники намагалися піднімати тему використання штучного інтелекту. Але тоді це виглядало все ще доволі штучно. Зараз це же актуальність цієї теми виглядала більш природною.

Світ, у т.ч. і бізнесовий, намагається зрозуміти, як жити в епоху штучного інтелекту. Але при цьому бізнес не розглядає жодних апокаліптичних сценаріїв – на кшталт протистояння людей і комп’ютерів.

Навпаки, гендиректор Google в Україні Тетяна Лукинюк зізнається, що особисто в неї штучний інтелект викликає не страх, а радше хвилювання і загострене відчуття свободи.

"Штучний інтелект вже змінює наш світ. По вулицях вже починають їздити машини з автопілотом, з’являються "розумні будинки". ШІ не стільки заміняє нас, скільки вивільняє наш час для креативу. Це стосується і науки, і бізнесу", — розповідає Тетяна Лукинюк.

Вона нагадує, що штучний інтелект вже для бізнесу і науки аналізує та систематизує величезні масиви аналітичної інформації. Бізнес вже починає використовувати ШІ для покращення сервісу і обслуговування — зокрема, вивчаючи поведінку клієнта, розвиваючи нові товари і послуги, а також для більш персоналізованої реклами, для оптимізації виробничих процесів.

За її прогнозом, від використання ШІ цілком очевидно виграють фінансовий сектор та ритейл. Виграють і медичні послуги: мова тут буде йти не про заміну лікарів штучним інтелектом, а про посилення їх навичок і досвіду за допомогою ШІ.

Олівер Гірліхс з Bayer підтримує цю думку, прогнозуючи, що завдяки штучному інтелекту сам процес лікування може змінитися для наступного покоління людей дуже суттєво. Штучний інтелект дозволить посилити діагностування, він матиме значний вплив на біохімію і фармацевтику. Він допоможе більш ефективно впливати на клітини. І, ймовірно, процес лікування полягатиме не стільки в ковтанні ліків і операціях, скільки в ін’єкціях відповідних клітин.

При цьому представники великих міжнародних корпорацій запевняють: незважаючи на війну, штучний інтелект активно розвивається зараз і в Україні. Зокрема, як заявив менеджер з публічної політики швейцарського офісу Google Антон Ашванден, Google підтримав вже близько сотні стартапів в сфері (або із залученням) штучного інтелекту в Україні. А з листопада 2024 р. Google спільно з Мінекономіки та деякими іншими міністерствами відкрили онлайн-платформу ресурсів для вивчення ШІ. За даними Тетяни Лукинюк, вже близько 200 тисяч українців пройшли навчання з використання штучного інтелекту — і Україна в цій сфері серед лідируючих країн світу.

Хоча при цьому Європа у питаннях штучного інтелекту поводить себе радше обережно. Як жартували на Давосі, "американці все більше продукують, китайці все більше копіюють, а європейці все більше регулюють".

Брайян Хьорд додав, що важливо не лише навчатися, як використовувати штучний інтелект у роботі, але і певній етиці у цьому питання – що можна, а що не можна робити з використанням ШІ.

"Штучний інтелект не замінить собою людину, але змінить її життя і економіку – так само як їх змінили паровий двигун, електричний струм, автомобіль чи літак", – прогнозує Брайян Хьорд.

Виступ Трампа у Давосі

Певним "слоном у посудній лавці", якого намагалися публічно не помічати, але про якого всі так чи інакше говорили під час Давосу, стало повернення до Білого дому Дональда Трампа – розповів віце-президент PPG Industries Паскаль Тісейрі.

На його думку, повернення Трампа несе абсолютно нову бізнес-перспективу, абсолютно новий тип лідерства (особливо порівняно з Євросоюзом).

"Цьогорічний Давос і також заяви нової адміністрації Трампа дають відчуття надії для України — з точки зору наявності плану конкретних дій (аби зупинити війну) і з точки зору наявності лідерів, які зможуть забезпечити потужні зміни. Це дуже контрастує з Давосом попереднього року. І це, дійсно, дає надію", — впевнений генеральний директор "Філіп Морріс Україна" Максим Барабаш, який цього року вже втретє відвідує Давос.

Схожі оптимістичні відчуття від заяв нового Президента США має і екс-міністр економіки Тимофій Милованов. І хоча він робить поправку на те, що Трамп у своїх виступах традиційно звертається до різних аудиторій (але передовсім, до виборців-американців), утім окремі його заяви, дійсно, дають надію і Україні, і загалом Європі, адже і Європа також зацікавлена у стримуванні Путіна.

Зокрема, заяви Трампа про готовність домовитися з Саудівською Аравією про зниження цін на нафту (у т.ч. для угамування інфляції в США), попередні переговори з Китаєм для здійснення тиску на Москву з метою завершення війни, вимоги підвищити витрати на оборону з боку країн-членів НАТО, на думку Миилованова, складаються у стратегію нової адміністрації щодо стримування РФ.

"Зараз між Україною і Росією є певне "змагання", хто перший розізлить Трампа. І поки що Путін у цьому "змаганні" явно виграє. І це гарні новини для України. Трамп будуватиме систему важелів впливу на РФ — і через зниження світових цін на нафту, і через реальне посилення контролю за виконанням санкцій. Бо санкції — це як обмеження швидкості на дорозі: якщо немає поліції і камер відеонагляду — то навіть найжорсткіші правила і штрафи не працюватимуть", – пояснює Тимофій Милованов.

Передача "заморожених" активів РФ Україні: не "якщо", а "як"

Певна зміна риторики відбувається у питаннях допомоги Україні. Зокрема, у такому важкому для Європи питанні, як направлення заморожених активів РФ на фінансування підтримки України.

Нагадаємо, з близько 300 млрд доларів російських активів, заморожених у т.зв. "недружніх" до агресора країнах, дві третини (209 млрд доларів) припадає на Euroclear (Бельгія). Ще 19 млрд заморожено у Франції, 15,5 млрд — у Великій Британії.

Як згадує Олівер Гірліхс, "ще два роки тому на Давосі не ризикували навіть говорити про можливість передачі Україні російських заморожених коштів. Минулого року обговорювали, чи є легальним такий крок. А цього року вже обговорюють більш практичні кроки виконання такого рішення. Вже не кажуть: "якщо" буде прийняте рішення, мова йде про те, як його реалізувати".

Звичайно, Давос — це не стільки про безпеку, скільки про економіку. Хоча у випадку України ці два питання напряму пов’язані. Тим приємнішою є участь в Давосі компаній, які продовжують інвестувати в Україні або розбудовують ці можливості для інших — навіть під час війни.

Так, представник Аоn Брайян Хьорд нагадав, що його компанія, у т.ч. спільно з Європейським Банком Реконструкції і Розвитку (ЄБРР), минулого року вже забезпечила 465 млн доларів коштів для перестрахування воєнних ризиків в Україні.

"Це прямий сигнал інвесторам. Наші кілька сотень мільйонів доларів можуть забезпечити кілька мільярдів доларів прямого страхування ризиків для бізнесу в Україні з боку українських страхових компаній. Головна річ, якої не любить бізнес, — це волатильність. І цей крок спрямований на зменшення волатильності", – пояснює Брайян Хьорд.

Інший учасник Давосу — компанія "Філіп Морріс Україна" – інвестувала 30 млн доларів у свою нову фабрику у Львівській області, яку було відкрито теж під час війни — у травні 2024 р. Гендиректор компанії Максим Барабаш каже, що найважче було навіть не провести ремонт, і не поставити обладнання — найважче було перемістити близько 250 співробітників із Харківської області (де фабрика Філіп Морріс ще у перші дні повномасштабної війни потрапила під ракетний обстріл) на Львівщину.

"Головне — це люди. Ми організували не лише логістичну підтримку для наших співробітників, але також і культурну. Наприклад, наші колеги трохи жалілися, що борщ на новому місці смакує по-іншому, ніж на Харківщині. То ми навіть знайшли повара, який готує борщ саме так, як він найбільше смакує українцям зі Слобожанщини", — розповідає про людський вимір інвестицій в Україну і збереження робочих місць під час війни генеральний директор "Філіп Морріс Україна".

У свою чергу представник Bayer в Україні Олівер Гірліхс розповідає, що він уже пропонував українській владі для залучення додаткових інвестицій такий підхід: якщо інвестор заходить на український ринок під час воєнного стану, надавати йому на певний час деякі податкові пільги.

В українських владних кабінетах йому відповіли, що, мовляв, в інших країнах у схожих ситуаціях таких інструментів не застосовували.

"Але якщо ми б діяли таким чином — не робити того, що не робили раніше — ми б ніколи не мали, наприклад, Google. Ми завжди щось маємо робити по-новому і краще. Утім, рішення за урядом: якщо їм вже зараз потрібні іноземні інвестори, бо їм вже зараз потрібні податки і робочі місця — на мою думку, це могло б бути перспективним шляхом", — упевнений керуючий і фінансовий директор Bayer в Україні Олівер Гірліхс.

Показово, що коли виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Ганна Дерев’янко попросила керівників великих міжнародних компаній одним словом оцінити свої враження від цьогорічного Давосу, основними відповідями були: "непевність", "зростання" і "оптимізм". Імовірно, це три найкращі відповіді на три вище згадані основні питання Давосу-2025.