Попри обовʼязковість для громад планів просторового розвитку (ППР), норма щодо яких вступила в силу 1 січня цього року, місцева влада має усвідомити, що розроблення і реалізація такого документу матиме суттєвий позитивний вплив на економіку громади.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, голови партії "Слуга народу" Олени Шуляк.
Зокрема, може йтися про збільшення надходжень від сплати за землю і загалом про збільшення надходжень до місцевих бюджетів щонайменше на 10-20%.
Вона нагадала, що з 1 січня вступив в силу закон №711 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель".
Згідно з ним, щоб змінити цільове призначення землі, або виділити ділянку під забудову громада відтепер має керуватись комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або актуальним, а не застарілим генпланом планом населеного пункту. Відтак, для цього заборонили використовувати детальні плани територій (ДПТ) – один з найбільш корупційних інструментів у містобудуванні.
"Згідно з змінами, план просторового розвитку має бути у кожної громади. Це, переконана Шуляк, має покласти край кишеньковим ДПТ в інтересах окремих будівельних компаній у змові з місцевою владою. Однак, дуже багато громад ще не приступили до його створення. По-перше, це складно, по-друге – ОМС не завжди розуміють економічну доцільність їх створення, а вона дуже суттєва", – підкреслила Шуляк.
Парламентарка зазначила, що плани просторового розвитку означають створення якісної містобудівної документації. А це фактичний знак “стоп” різним видам рейдерства, появі незаконних довгобудів, самобудів та різного шахрайства у сфері містобудування.
До того ж, якісна містобудівна документація зрештою означатиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів. А це, підкреслила вона, це вже вагома перевага для ОМС, оскільки йдеться про щонайменше на 10-20% більші надходження.
За словами Шуляк, створення і реалізація якісного ППР може сприяти збільшенню надходжень під сплати податку на землю – у середньому йдеться про 1-2,5 млн гривень на громаду. Також потрібно враховувати, що завдяки ППР можна зменшити витрати на розроблення містобудівної документації – за рахунок комплексності підходів економія коштів громади складає в середньому 30% від вартості окремо розробленої документації.
Крім цього, йдеться про зменшення витрат на розроблення документації із землеустрою щодо реєстрації ділянок в кадастрі – економія складає 1-2 тис. грн з кожної сформованої ділянки. Також ППР дає можливість змінювати цільове призначення та здійснювати будівництво в межах та за межами громади призводить до швидкого залучення інвестицій.
"Про це свідчить приклад Пісочинської громади Харківської області, яка однією з перших розробила ППР. Там очікується надходження в бюджет 6-7 млн грн за рахунок можливості реалізації інвестиційних проєктів", – зауважила Шуляк.
Ще один приклад економічної доцільності ППР – наявність планувальних рішень на об’єкти соцкультпобуту. Тобто йтиметься про можливість залучення коштів інфраструктурної субвенції на будівництво цих об’єктів і таким чином економія коштів місцевого бюджету.
Ще один важливий аргумент на користь ППР – збільшення інвестиційної привабливості громади, оскільки йдеться про спрощення дозвільних процедур. Наслідок цього, наголошує Шуляк – знову ж таки, наповнення бюджету громади.
"Крім цього, залучення додаткових інвестиційних проєктів окремих забудовників та інвесторів буде означати наповлення бюджету розвитку громади", – додала Олена Шуляк.
Водночас, вона зазначила – громади наразі не поспішають створювати ППР через нерозуміння джерел фінансування цього процесу. А це, за її словами, можуть бути:
- Бюджет громади;
- Кошти внутрішніх та зовнішніх інвесторів;
- Проєкти міжнародної технічної допомоги; 4) державні та регіональні програми;
- Субвенцію
Шуляк пояснила – розроблення ППР можливо здійснювати за рахунок не одного джерела фінансування. Розроблення Комплексного плану можливо фінансувати частково з різних джерел.
"Так, внутрішніх та зовнішніх інвесторів можна залучати до фінансування робіт з формування земельних ділянок, з розроблення детальних планів території. Крім того, вони зацікавлені в швидкому розробленні комплексних планів у разі, якщо: буде реалізована можливість зміни цільового призначення земельних ділянок або можливість будівництва об’єктів їхніх інтересів. І завдання органу місцевого самоврядування – поєднати з користю для громади побажання інвесторів з баченням громади комплексного розвитку своєї території", – пояснила нардепка.
Крім цього, за рахунок державних та регіональних програм можна, за її словами, профінансувати роботи з, наприклад, визначення меж та режимів екологічних об’єктів та їхніх охоронних зон, визначення меж та режимів об’єктів культурної спадщини та їхніх охоронних зон, інвентаризації земель, розробки та реалізації робочих проєктів з охорони земель тощо.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
