Парламент може повернутись до законопроєкту, що захищатиме українців від дискримінації на ґрунті ненависті за ознаками ґендерної ідентичності, раси, віку і інвалідності, одразу після завершення бюджетного процесу. При цьому, друге читання може бути значно складнішим, а деякі норми документу слід буде "осучаснити".
Про це заявила голова комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.
Вона повідомила, що цей законопроєкт був зареєстрований ще у 2021 році і навіть встиг пройти перше читання ще до війни. Водночас, підкреслила парламентарка, між реєстрацією і прийняттям може бути достатньо довгий шлях.
"Для парламенту такі кейси, на жаль, типові. Згадаємо наш законопроєкт №5091 – “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому”. З моменту його реєстрації до ухвалення пройшло більше ніж 7 років. Також ми памʼятаємо, наскільки важко нам давалася ратифікація Стамбульської конвенції. Але ми пройшли цей іспит і показали світу, що ми спроможні, що ми – європейські народні депутати. Тому я думаю, що у цього законопроєкту не може бути іншої участі", – зазначила Шуляк.
При цьому, вона підкреслила, що боротьба за ухвалення у другому читанні може бути значно більш складною, ніж у першому. Втім, для того, щоб цей законопроєкт потрапив до порядку денного, будь-яка фракція або парламентська група повинна заявити про це безпосередньо на погоджувальній раді.
"Тобто, це може зробити і "Слуга Народу", і "Голос", і "Довіра" і всі інші, які представлені в сесійній залі. Важливо те, що нам у цьому питанні потрібна обʼєднуюча позиція. Щоб на погоджувальній раді, наш голос був обʼєднаним. І я допускаю, що як тільки ми вийдемо з бюджетного процесу, ми знову повернемося до нагальний євроінтеграційних питань, серед яких і 5488", – пояснила Шуляк.
Нардепка також зазначила, що не виключається доопрацювання законопроєкту – оскільки його було зареєстровано більше ніж 3 роки назад, деякі норми потрібно буде дещо актуалізувати і перепровести документ через відповідний Комітет для того, щоб у нього було більше шансів на “зелене світло” при проходження через сесійну залу.
"Ми повинні слухали і правозахисників, і експертів, оскільки саме вони дають якісні маячки щодо того, що нам як законодавцям треба зробити для того, щоб цей законопроєкт став законом, який на практиці буде захищати права людей", – пояснила Шуляк.
Наостанок вона зазначила, що у суспільстві подекуди є неповне розуміння направленості цього законопроєкту – іноді помилково вважається, що він направлений виключно на протидію дискримінації ЛГБТ – спільноти. Втім, його застосування набагато ширше, оскільки йдеться про захист осіб за ознаками статі, віку, раси і особливо важливо – людей з інвалідністю. Останнє наразі зараз дуже актуально, оскільки таких людей через війну в Україні, на жаль, суттєво побільшало.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
