Навіщо потрібен реєстр речових прав на нерухоме майно і що буде, якщо житло в ньому не зареєструвати

Житло, збудоване до 2013 року, варто добровільно додати в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП). По-перше, це допоможе за потреби швидко і без проблем подати заяву на компенсацію "єВідновлення", а по-друге, значно спрощує отримання інших державних послуг з нерухомістю і захищає від низки шахрайських схем з вашим майном.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, голову партії "Слуга народу", Олену Шуляк.

За її словами, останніми тижнями у ЗМІ та соцмережах шириться інформація про те, що українці можуть втратити житло, збудоване у 80-90-тих роках минулого століття, якщо не зареєструють його у ДРРП. Це абсолютно не відповідає дійсності, підкреслює нардепка, і зазначає, що внесення житла у цей Реєстр виключно добровільне і не має нічого спільного з втратою права власності на нього.

Що таке ДРРП, коли і для чого його створили

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно – єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про права людини на нерухоме майно, пояснює Шуляк.

За її словами, реєстрація речових прав на своє житло у ДРРП це, по суті, офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідний реєстр створили у 2013 році і тому, все житло, яке було побудоване з того часу, в ДРРП вноситься автоматично. У випадку, якщо йдеться про житло, побудоване до 2013 року, тобто до запуску відповідного Реєстру, вносити у систему дані про нього власник повинен самостійно. Але ця опція – виключно добровільна, ще раз наголосила парламентарка.

Навіщо потрібно вносити житло у ДРРП

За словами Шуляк, останнім часом одна з головних причин внесення громадянами житла, яке було збудоване до 2013 року – послуга "єВідновлення". Оскільки інформація про те, що без реєстрації житла у ДРРП отримати компенсацію за програмою "єВідновлення" буде неможливо, люди, чиє житло знаходиться у зоні ризику бути зруйнованим і пошкодженим, звучала неодноразово, українці почали вносити своє житло у ДРРП більш активно.

"При цьому, на жаль, багато громадян були навіть не в курсі, що такий реєстр існує і житло у ньому краще зареєструвати. Важливий момент – це актуально тільки для житла, яке було збудовано до 2013 року. Житло збудоване пізніше вноситься у реєстр автоматично", – повідомила Шуляк.

Вона також підкреслила, що рішення щодо внесення або невнесення житла у ДРРП – виключно добровільне. Тобто робити це українців силоміць ніхто не змушує. Однак, зробити це бажано з кількох причин. Серед них те, що:

  • Вчинення будь-яких дій з нерухомим майном можливе лише за наявності відомостей у цьому Реєстрі;
  • Лише зареєстровані у ДРРП права мають юридичну силу перед іншими (третіми) особами, а зареєструвати за собою права на нерухомість може лише особа, якій вона належить;
  • Створення додаткових гарантій та зведення до мінімуму можливості недобросовісних осіб зареєструвати на себе права, які їм не належать;
  • Захист майна від шахрайства, адже підробити правовстановлюючі документи в паперовій формі значно легше, ніж в електронній;
  • ДРРП є перешкодою для проведення незаконних операцій з нерухомістю;
  • ДРРП робить неможливим потрапляння копій документів до третіх осіб;
  • У разі відсутності документів про право власності, таке право підтверджується на підставі інформації з ДРРП, яка отримується шляхом безпосереднього доступу до нього, без вимоги відповідних дублікатів документів;
  • ДРРП забезпечує захист і дотримання прав людини внутрішньо переміщених осіб та осіб, які постраждали від війни;
  • За допомогою ДРРП простіше замовити адміністративні послуги тощо.

"Електронні, цифрові реєстри – один з найголовніших антикорупційних запобіжників, тому тотальна цифровізація, як ми її називаємо, один з найважливіших антикорупційних заходів. Тут все просто – чим менше чиновників, робота яких відтепер переведена в цифру і не потребує їх посередництва і, відповідно, хабарів, тим прозоріша сфера державних послуг. І це стосується не лише ДРРП", – пояснила Шуляк.

За її словами, в Україні вже 3 роки функціонує, зокрема, Єдина державна електронна система у сфері будівництва, завдяки якій більше не потрібно йти до чиновників і заносити хабарі. Наразі її функціонал планують розширювати. А у випадку ДРРП йдеться про відсутність паперової тяганини, швидкість і зручність отримання державних послуг. Крім цього, у випадку купівлі-продажу нерухомості за допомогою ДРРП зручно перевірити документи. Система скорочує час на проведення угоди і юридична чистота легко відстежується.

Що буде якщо, житло не внести у ДРРП

Шуляк наголошує – житло, яке не зареєстроване у ДРРП, у українців ніхто не відбиратиме. Це припущення, підкреслила вона, абсолютно не відповідає дійсності. Але у випадку, якщо житло було знищене в результаті російської збройної агресії, громадянин не зможе, на жаль, отримати за це компенсацію за програмою "єВідновлення".

"Наразі ми бачимо, що невнесення житла у ДРРП – найчастіша причина відмови у компенсації. Втім, загальна кількість відмов у компенсації доволі незначна. Але це не означає, що з цим потрібно зволікати – особливо мешканцям тих регіонів, житло яких перебуває у зоні ризику", – зауважила Шуляк.

Як внести житло у ДРРП

Наразі передбачено два способи внесення інформації про власника до Державного реєстру прав на нерухоме майно: через портал Дія або через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи) чи нотаріуса.

Для того, щоб внести інформацію через Дію, необхідно:

  • Створити електронний підпис, якщо його немає;
  • Зареєструватися або авторизуватися в кабінеті громадянина на сайті Дія за допомогою електронного підпису;
  • Перевірити особисті дані в профілі користувача, якщо відбулися зміни, то необхідно їх оновити;
  • Заповнити онлайн-форму на отримання послуг;
  • Завантажити документи про зареєстровані речові права на об’єкт нерухомості (видані до 1 січня 2013 року);
  • Підписати заяву електронним підписом.

Для внесення інформації через портал ЦНАП або через нотаріуса необхідно:

  • Підготувати паспорт, номер платника податків, правовстановлюючі документи щодо об’єкта нерухомого майна або їхні копії;
  • Звернутися до нотаріуса/реєстратора з цими документами;
  • Для уточнення інформації щодо права власності реєстратор/нотаріус формує письмовий запит до Бюро технічної інвентаризації (БТІ) для особистого звернення;
  • Звернутися з письмовим запитом до комунального підприємства БТІ за територіальною приналежністю щодо нерухомого майна. Якщо таке бюро ліквідоване, необхідно звернутись до БТІ, яке стало правонаступником архівних документів;

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.