Північна Корея зазнає великих втрат на російсько-українській війні. За останніми даними, кількість загиблих і поранених перевищила 3 тисячі осіб, попри це КНДР готова збільшувати підтримку Росії.
Про те, як вона використовує північнокорейських військових та чи допомагають вони російському наступу в Курській області, – у матеріалі РБК-Україна.
Зміст
-
Як КНДР втягувалася в російсько-українську війну
-
Яку зброю постачає КНДР Росії
-
Як військові з КНДР воюють проти України
-
Що якби не було солдатів КНДР у Курській області?
Як КНДР втягувалася в російсько-українську війну
Північнокорейський режим Кім Чен Ина від самого початку підтримав повномасштабне вторгнення Росії в Україну 2022 року. Через кілька місяців офіційний Київ розірвав дипломатичні відносини з Пхеньяном.
Ще в 2022 році виснаження запасів змусило Москву звернутися по допомогу. За цей час, за деякими оцінками, було поставлено щонайменше 5 млн артилерійських снарядів, балістичні ракети ближнього радіусу, артилерійські знаряддя, кулемети та іншу зброю. Уперше противник застосував північнокорейську балістику для ударів по Україні наприкінці 2023 – початку 2024 року.
У червні 2024-го КНДР заявила про плани відправити військових для інженерних робіт в окупованих районах Донецької області. Того ж місяця під час візиту Володимира Путіна сторони уклали договір про стратегічне партнерство. У серпні на тлі Курської операції українських Сил оборони Північна Корея висловила готовність підтримати Росію.
Фото: Володимир Путін і Кім Чен Ин у червні уклали договір про стратегічне партнерство (kremlin.ru)
Пізніше стало відомо про незначну присутність військових КНДР у Донецькій області. Це було пов'язано з тим, що велика кількість поставлених боєприпасів були поганої якості. А вже в жовтні повідомлялося про формування батальйону для участі в бойових діях у Курській області.
"Наша розвідка фіксує не тільки передачу зброї з Північної Кореї в Росію, а й передачу людей. Це робітники для російських заводів – замість убитих на війні росіян. І особовий склад для російської армії", – заявив у середині жовтня президент України Володимир Зеленський.
Західні медіа з посиланням на джерела також писали, що на навчання до Росії прибули північнокорейські льотчики. Але основну загрозу становлять сухопутні сили. За даними української сторони, їхня чисельність оцінюється в 11-12 тисяч осіб.
На початку листопада північнокорейські війська вступили в перші бої з Силами оборони України. Відтоді в мережі з'являються кадри з ліквідованими бійцями. Днями повідомлялося про першого північнокорейця, який потрапив у полон, але сьогодні стало відомо, що в полон його взяли важко пораненим і він помер.
"За попередніми даними, кількість убитих і поранених північнокорейських військових у Курській області перевищує вже 3 тисячі осіб", – повідомив Зеленський раніше цього тижня.
Як пише The New York Times, за мільйони снарядів, гаубиці, балістичні ракети і системи залпового вогню Путін міг заплатити до 5,5 млрд доларів. Ще за рахунок підтримки відправки особового складу КНДР може заробляти до 600 млн доларів на рік, при тому що весь її офіційний експорт за минулий рік склав 330 млн доларів. Крім того, режим Кіма отримує нафту, продовольство і необхідні йому ракетні технології. І серйозно розраховує на російську підтримку в майбутньому.
На думку американських розвідувальних служб, ідея розгорнути північнокорейські війська на території Росії належить Кім Чен Ину, а Путін її охоче підтримав.
Яку зброю постачає КНДР Росії
З часів Корейської війни і тісних контактів з СРСР Північна Корея отримала багато військових технологій, на основі яких розвивала свій ВПК і виробництво снарядів калібру 122-мм і 152-мм. Ці боєприпаси сумісні з артилерією, яку використовує Росія проти України. Північнокорейські запаси оцінюються в мільйони або навіть десятки мільйонів снарядів. Це величезні обсяги, які перевершують потенціал поставок Україні з країн ЄС.
З кінця 2023 року Росія почала використовувати балістику малої дальності KN-23 і KN-24 (дуже приблизні аналоги "Іскандер-М" і ATACMS). Ймовірно, Північна Корея передала близько сотні таких ракет.
Фото: північнокорейська балістика вперше була застосована в бойових умовах на російсько-українській війні (kcna.kp)
У листопаді Росія отримала потужні півсотні 170-мм самохідних гаубиць М1989 Koksan. Вони б'ють на 35-45 км і покликані поліпшити ефективність контрбатарейної боротьби проти САУ PzH 2000 або CAESAR, що є на озброєнні ЗСУ. Крім того, отримала також 20 одиниць 240-мм РСЗВ "Юче 100" (аналог радянських "Ураганів").
За даними української розвідки, головною загрозою є саме артилерійські установки, а не піхота. "Мова про САУ Koksan, які росіяни використовують на різних ділянках фронту, а також по мирних прифронтових населених пунктах. Але можна сказати, що артилерію везуть на використання не корейців, а росіян. Корейці потрібні як м'ясо", – зазначив неназваний представник ГУР у коментарі одному з українських видань.
Номенклатура північнокорейської військової підтримки може виявитися ще ширшою. І вочевидь список того, що отримує Росія, не є вичерпним як за різноманітністю, так і за кількістю. Південнокорейська розвідка попереджає, що найближчим часом КНДР може надати свої ударні дрони.
Український портал Defense Express звернув увагу на відео з Тюменської області, на якому було зафіксовано ешелон із пусковими установками для балістичних ракет середньої дальності Pukguksong-2 (KN-15) з дальністю до 2000 км. І Північна Корея може прагнути перевірити цю ракету прямо на полі бою, припускають аналітики.
Як військові з КНДР воюють проти України
Підкріплення з кількох тисяч військових із КНДР допомагає росіянам наступати в Курській області. Наскільки сильно – питання, але станом на середину грудня їх активно задіюють у штурмових операціях на північ, захід і схід від міста Суджа, яке залишається під українським контролем.
"Їх використовують без техніки як піхоту. Зараз вони не готові до протистояння дронам, тому зазнають значних втрат. Схоже, що росіяни погано проінформували корейців про використання БПЛА. А це говорить про те, що для росіян життя корейців не має цінності", – зазначив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.
За його словами, тактика така: командування накопичує кндр-івців у посадках, після чого жене на штурм вузьких ділянок за кількома напрямками одночасно. Завдання – пробігти між ударами Сил оборони України і спробувати зайняти ті чи інші позиції. "Щодо їхніх якісних здібностей: піхотинці, які вправляються з радянською зброєю і біжать уперед. Недооцінювати ворога не слід, але він помирає і не варто вірити в страшилки", – додав Коваленко.
На війні північнокорейські бійці поводяться зухвало і безрозсудно. Про це кажуть російські полонені, ексклюзивні кадри допиту яких отримало РБК-Україна. Їх готують окремо від росіян, приділяючи більше уваги практиці. А на лінії бойового зіткнення розміщують в окремих бліндажах. У штурми їх кидають першими, вони викликають вогонь на себе, а російські солдати наступають за їхніми спинами. Один із полонених окупантів розповів, що північнокорейці – "люди без голови, їм наплювати, куди йти".
Військові з Північної Кореї промиті пропагандою. Вони умовно ніколи не бачили смартфонів і вільних ЗМІ, тому навряд чи спрацює українська пропаганда із серії "кидай зброю, переходь до нас". "Вони далеко від своєї батьківщини і не готові залишити єдиний "острівець безпеки", – пояснює військовий експерт Павло Нарожний.
Якщо виходити з цифри в 11 тисяч, то це приблизно дві загальновійськові бригади. Причому не було жодних відомостей про те, щоб із собою вони привезли танки, БТР тощо.
"Командувати ними приїхали три генерали. Один із них був поранений під час нашого удару Storm Shadow. Три генерали на дві бригади – це дуже багато. І свідчить про те, що приїхали туди вони вчитися", – зазначив співрозмовник.
За його словами, основне завдання північнокорейських військ – отримати досвід реальних бойових дій у сучасній війні. Ефективність же в боях на даному етапі – дуже мала. Зокрема через мовний бар'єр.
"За повідомленнями російських воєнкорів, у них один перекладач на 50-100 осіб. Тобто, якщо взяти два взводи піхоти, один іде з перекладачем, другий – без. Як так можна воювати? Не розуміючи, що відбувається на полі бою, не маючи інформації від БПЛА та інших джерел розвідки? Як воювати в такому форматі, у мене розуміння нуль", – розповів Нарожний у бесіді з РБК-Україна.
Зустрічається думка, що корейські війська нібито "рятують" російський наступ у Курській області. Однак експерт із нею не згоден. За його словами, з урахуванням втрат 7-8 тисяч солдатів без досвіду війни з дронами, щільною артилерією і мінними полями можуть чинити якийсь тиск, але аж ніяк не вирішальний. Тим паче що ситуація там відносно стабільна, а українські сили відступили не через сильний тиск, а для того, щоб зайняти кращі позиції для оборони і сформувати буфер завширшки в 1,5 км.
"Ці 1,5 км ворогу потрібно пробігти, щоб дійти до наших посадок. А зробити це під постійним вогнем практично нереально. Коли виходить по 30-40 осіб на відкриту ділянку – це мішень, яку покладуть навіть не дронщики або артилерія, їх покладуть кулеметники. Так, корейці навчаться. Це тільки перша хвиля, вони отримають досвід і тоді, можливо, стануть ефективними. Але поки що вони на рівні звичайної піхоти, можливо, трохи більш вмотивованої", – додав Нарожний.
Що якби не було солдатів КНДР у Курській області?
На середину грудня в Курській області Україна втратила контроль приблизно над половиною територій, які займала в серпні. Як пише The Economist, невдачі почалися наприкінці вересня, коли елітні підрозділи Сил оборони змінили інші, менш загартовані в боях.
Спочатку в Курській області наступали добре підготовлені бригади Десантно-штурмових військ.
"Коли ми заходили, то пройшли як ніж крізь масло, дуже глибоко і так розтягнулися, що в тилах на зайнятій території довелося робити логістичні бази. Після почалася зачистка тилів, противник перегрупувався і почав атакувати, а замість перших бригад завели інші, для того, щоб тримати оборону. І вони досі її тримають, просто відійшли на більш зручні рубежі. Тому ролі корейців у російському наступі точно не було", – пояснив Нарожний.
За великим рахунком присутність понад 10 тисяч військових із КНДР кардинально нічого не змінила. Як нічого не змінилося б і без них. За оцінками української сторони, на окупованих територіях і в Курській області діють загалом від 550 до 600 тисяч ворожих солдатів. "Виходить, частка корейців усього до 2%. Як ці 2% можуть на щось вплинути?", – ставить запитання експерт.
Єдиний варіант – пройти хрещення війною за аналогією з "вагнерівцями".
"Коли вони тільки з'явилися, це були просто зеки. Їх ніхто не рахував, кидали в незліченні штурми і приблизно 80-90% загинули. Але 10-20% отримали досвід, їх добре озброїли, і вони стали хорошою ударною силою. Якщо корейці пройдуть це "горнило", то теж можуть стати ударною силою. Їхні генерали теж навчаться, повернуться додому, проведуть якісь навчання і тоді наступна хвиля, яка приїде на війну, може виявитися набагато потужнішою", – підкреслює Нарожний.
При підготовці використовувалися: публікації The New York Times, Financial Times, The Economist, заяви президента України Володимира Зеленського, керівника Центру протидії дезінформації при РНБО Андрія Коваленка, коментар військового експерта Павла Нарожного.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
