Удар дронами по ЗАЕС та вибух на станції: які пошкодження та чи є небезпека радіації

7 квітня, на території Запорізької АЕС, яку наразі контролюють окупаційні війська росії вибухнув дрон.
Редакція сайту 056 зібрала все, що відомо про атаку на ЗАЕС та її наслідки.
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило, що на території Запорізької атомної електростанції 7 квітня впали три дрони. Вони уразили обладнання для спостереження та зв'язку на даху реактора шостого енергоблока та військовий автомобіль.
За даними МАГАТЕ, по одному із захисних куполів ЗАЕС було здійснено атаку невідомим БпЛА. Росіяни традиційно звинуватили в обстрілі Сили оборони України, водночас там такі закиди заперечують.
Як розповіли в агентстві, першу атаку по станції завдали по території неподалік їдальні, через що три співробітники отримали поранення, один із них – з них у важкому стані.
Водночас у “Росатомі” не уточнили, яку саме зброю було застосовано для завдання удару.
Після цього протягом 30 хвилин дрон здійснив атаку по зоні завантаження вантажу, а згодом ще один БПЛА влучив у купол шостого реактора.
Чи є небезпека радіаційного забруднення
Представники російської окупаційної влади та МАГАТЕ стверджують, що на станції рівень радіації відповідає нормі, а оболонка реактору серйозно не пошкоджена.
“Експерти МАГАТЕ, які перебувають на майданчику, виїхали на три вражені локації. Вони змогли підтвердити фізичний вплив вибухів дронів, зокрема на одній із шести реакторних будівель станції, де було уражено обладнання для спостереження та зв'язку. Коли вони перебували на даху реактора 6-го енергоблока, російські війська відкрили вогонь по тому, що виглядало як безпілотник, який наближався. Після цього пролунав вибух біля будівлі реактора”, – йдеться у повідомленні.
Команда МАГАТЕ також бачила уламки безпілотників у цьому та двох інших місцях на станції.
Експерти агентства протягом 7 квітня чули вибухи та стрілянину на місці події. Команда МАГАТЕ також чула кілька вихідних пострілів з артилерії з місця поруч із ЗАЕС.
МАГАТЕ не виявило “жодних структурних пошкоджень систем, конструкцій і компонентів, важливих для ядерної безпеки”. Однак там зазначили, що спостерігали незначне поверхневе обгорання верхньої частини даху купола реактора на енергоблоці №6 і подряпини на бетонній плиті, що підтримує резервуари для зберігання первинної води для підживлення реактора.
“Хоча пошкодження на енергоблоці №6 не поставило під загрозу ядерну безпеку, це був серйозний інцидент, який потенційно міг підірвати цілісність системи захисної оболонки реактора”, – зазначив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.
Реакція ГУР
Представник ГУР МОУ Андрій Юсов наголосив, що Україна не причетна до жодних збройних провокацій на окупованій Запорізькій атомній електростанції.
За його словами, імітаційні удари рф по території станції є постійною практикою окупантів.
“Держава-агресорка вкотре наражає на небезпеку ядерний об'єкт, цивільне населення та навколишнє середовище всієї Європи. російські удари, зокрема, імітаційні, по території української атомної станції, як і розміщення там військ та озброєння, мінування об'єктів ЗАЕС давно вже є відомою та постійною злочинною практикою окупантів”, – прокоментував Юсов.
Андрій Юсов також наголосив, що Росія повинна вивести війська з у сіх об'єктів ЗАЕС.
В ISW проаналізували удар дронами по ЗАЕС
Аналітики Інституту вивчення війни зауважили, що після чергового небезпечного інциденту на Запорізькій АЕС російські чиновники традиційно звинуватили Україну в серії ударів безпілотниками по окупованій станції. Проте МАГАТЕ відкинуло такі заяви.
“Окупаційні органи ЗАЕС стверджують, що український безпілотник влучив у їдальню, розташовану на території ЗАЕС, і пошкодив вантажівку, яка розвантажувала їжу на території”, – йдеться у повідомленні.
росія закликала МАГАТЕ “засудити Україну за ядерний тероризм”.
Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі не вказав сторону, відповідальну за удар безпілотника, і закликав росію та Україну “утриматися від таких дій, щоб “не поставити під загрозу ядерну безпеку”.
“російська влада неодноразово намагалася використати контроль росії над ЗАЕС, щоб змусити міжнародні організаціям, включно з МАГАТЕ, зустрітися з російськими окупаційними чиновниками, щоб узаконити окупацію росією ЗАЕС і, відповідно, окупацію росією суверенної української території”, – додали в ISW.

Джерело: 056.ua

Читати далі

Акцизи на пальне в Україні хочуть підвищити майже вдвічі: якою буде ціна на бензин, ДП, автогаз

Кабінет міністрів України схвалив рішення щодо збільшення акцизів на пальне. Якщо парламент прийме відповідний законопроєкт, розміри ставок акцизного податку на пальне будуть приведені до мінімальних рівнів таких ставок, встановлених в ЄС.
Як це може відобразитися на кишенях українських водіїв, пояснив директор ВАТ “Консалтингова група А-95” для видання ZN.
Чому і як планують підвищити акцизиУрядовим планом встановлено, що протягом п’яти років акцизи мають зрости на стільки:
на бензин – з 213 до 359 євро/1000 л (збільшення у 1,7 разів);на дизпаливо — з 139 до 330 євро/1000 л (2,4 рази);на скраплений газ – з 52 до 70 євро/1000 л, тобто ціна за літр збільшиться на 0,9 грн.За сьогоднішнього курсу євро таке підвищення додасть до поточних цін за літр 7,3 (бензин) і 9,6 грн (дизпаливо). Перший етап підвищення планується на другу половину поточного року.

Сергій Куюн погоджується з тим, що підвищувати податки необхідно, адже Україна потребує грошей на оборону та відбудову. Але при цьому це потрібно робити “більш ефективно і для бюджету, і для людей, які візьмуть на себе додатковий податковий тягар”.
Варто наголосити, що підвищення саме акцизів є досить надійним джерелом наповнення бюджету, оскільки держава навчилася непогано його адмініструвати… Серед ризиків підвищення акцизів залишається збільшення нелегального виробництва пального, але його потенціал наразі обмежений, – зазначає експерт.
У Кабміні ініціативу пояснюють необхідністю імплементувати європейське законодавство. При цьому урядовці наполягають, що обрали мінімальні ставки, які прописані у відповідній Європейській директиві. Проте, каже Сергій Куюн, деякі позиції українцям “спускають начебто як неминучість та аксіоми”.
По-перше, насправді немає жодних чітких вимог до імплементації саме таких акцизів. Євродиректива — це лише рекомендація. Наприклад, у Польщі та Угорщині, які є членами ЄС уже понад 10 років, акцизи на бензин і дизпаливо нижчі, ніж зазначено у євродирективі. У Бельгії, Іспанії та Хорватії акциз на скраплений газ набагато нижчий за “рекомендований”. У Бельгії він узагалі дорівнює 0, проте на бензин є одним із найвищих у ЄС — 600 євро/1000 л, – повідомив Куюн.

За словами експерта, кожна країна встановлює свої ставки, спираючись на власну економічну ситуацію, на особливості споживання, екологічну повістку тощо. В Україні ж, ймовірно, уряд говорить про підвищення податків на пальне та в цілому про посилення податкової дисципліни, що є вимогою не стільки ЄС, скільки західних кредиторів загалом.
Їм байдуже, як це буде зроблено, головне, щоб країна мобілізувала внутрішні резерви. Це ж, до речі, стосується й боротьби з корупцією, бо державні гроші, зокрема й надані Заходом, ідуть у чиїсь кишені, а не на потреби країни, – пояснює експерт.
На думку Сергія Куюна, підвищення акцизів має одночасно враховувати можливості населення та потреби бюджету.
У нашому випадку насамперед необхідно прагнути справедливості в оподаткуванні, коли не буде прірви між споживачами різних моторних палив. Сьогодні найбільше акцизу чомусь платять покупці бензину — вчетверо більше за споживачів автогазу та у півтора разу більше, ніж споживачі дизелю, – наголошує він.
Якими можуть бути нові ставкиДля оцінки рівня майбутніх цін на паливо Сергій Куюн бере за відправну точку для розрахунків 1,5 млрд грн — це щомісячна сума додаткових надходжень акцизу, яка потраплятиме до бюджету у разі запровадження з другого півріччя 2024-го: бензин — 242,6 євро, ДП — 177,6, автогаз — 55,6 євро/1000 л.

ДизельОсновним споживачем ДП є комерційний і промисловий сектор, тому підвищення цін на нього найбільше тиснутиме на споживчі ціни. Акцизи на дизель у країнах ЄС у середньому на 30% нижчі за “бензинові”. У своїх розрахунках “А-95” зупинилися на ставці 165 євро.
БензинЦе пальне з найбільшим податковим навантаженням, тому має найменший потенціал для збільшення. Для руху вперед “А-95” розглядає варіант підняття з 213,5 до 225 євро.
Скраплений газЦей вид пального, як і бензин, споживається на 90% комерційним або приватним автотранспортом.
Понад 15 років LPG мав податкову акцизну пільгу, яка відіграла свою роль і вивела Україну у світові лідери споживання автогазу на транспорті. На цьому “соціальному” пальному не їздять хіба що “гєлікі”. Це призвело до перетворення нас на імпортера цього продукту, що додатково зміцнилося після 24 лютого 2022-го, – каже Сергій Куюн.
Наразі, за словами експерта, є всі підстави вважати, що відсоток російського пального в імпортних обсягах LPG найбільший, у чому насамперед можна завдячити польським “партнерам” – найбільшими імпортерами російського автогазу у світі. Тому стимулювати це й надалі недоцільно, “час для податкових канікул минув”.
Враховуючи додаткові витрати і те, що розхід автогазу пропорційно більший, обґрунтованою виглядає ставка акцизу на рівні 65% від акцизу на бензин. У пропозиції “А-95” – це 135 євро/1000 л.
Така пропорція нових акцизів дозволяє отримати такий само результат, як і мінфінівська, але спирається на реальну картину ринку та його можливостей.
Звісно, ці ставки можна підбирати й далі. Є голоси, які закликають до значнішого підвищення акцизів на газ і дизель. Але у будь-якому разі йдеться про підвищення на літрі залежно від виду пального від 2 до 5 грн. А якою вже буде деталізація, залежатиме від того, чи готова держава перейти до справжніх непопулярних кроків, які вже перезріли, – резюмує Куюн.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

В Україні змінили графік літніх канікул: коли школи відпустять учнів на відпочинок

В українських школярів розпочалася остання чверть нинішнього навчального року перед літніми канікулами. Однак у 2024 році дітям доведеться чекати на відпочинок довше, ніж зазвичай. Графік канікул змінено через військові дії. Про це пише 5692.com.ua.
Коли будуть літні канікули 2024У Постанові уряду №782 від 28 липня 2023 року йдеться, що навчальний рік 2023/2024 в закладах загальної середньої освіти встановлено на період з 1 вересня 2023 року до 28 червня 2024 року.
Отже, Кабінет міністрів продовжив навчальний рік для учнів шкіл майже на місяць. Водночас свято останнього дзвоника відбудеться як і зазвичай – 31 травня. Але після цього навчальний процес ще триватиме.
Термін навчання школярів подовжено з метою компенсації освітянам та учням освітніх втрат, пов'язаних із повітряними тривогами та іншими форс-мажорними ситуаціями, через які навчальний процес переривався.
У червні вчителі зможуть проводити заняття, які були пропущені. Також на останній місяць навчання можуть перенести:
підсумкові контрольні роботи за рік;атестацію з різних предметів.З урахуванням цього, літні канікули в школах офіційно стартують з 29 червня та триватимуть до 31 серпня 2024 року. Проте в окремих навчальних закладах вони можуть початись і раніше, оскільки місцевій владі та шкільним адміністраціям дали можливість на свій розсуд визначати дату початку літнього відпочинку для дітей.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Курс валют на 8 квітня: скільки коштують долар, євро і злотий у Дніпрі

Національний банк України на 8 квітня встановив офіційний курс долара на рівні 38,84 грн. Він впав на 18 копійок.
Про це повідомляє редакція сайту 056 з посиланням на НБУ.
Євро знизився на 25 копійок і коштує 42,09 грн. Офіційний курс польського злотого становить 9,82 грн.
В обмінниках долар продають у середньому за 39,4 грн. Купують за 39,2 грн.
За євро в обмінниках пропонують 42,85 грн. Продають за 43 грн.
Курс долара в банках
“ПриватБанк” – 38,75 – 39,35 грн”ПУМБ” – 38,80 – 39,30 грн”Укрсиббанк” – 38,12 – 38,90 грн”Укрексімбанк” – 38,85 – 39,45 грнКурс євро в банках
“ПриватБанк” – 41,90 – 42,90 грн”ПУМБ” – 42,10 – 42,70 грн”Укрсиббанк” – 41,26 – 42,10 грн”Укрексімбанк” – 42,20 – 43,00 грнКурс злотого в банках
“ПриватБанк” – 9,73 – 9,94 грн”ПУМБ” – 9,50 – 9,99 грн”Укрексімбанк” – 9,70 – 10,00 грн
Джерело: 056.ua

Читати далі

Нічний удар по Україні: звідки летіли “Шахеди” та де гриміли вибухи

Війська рф вночі, 8 квітня, атакували Україну 24 дронами-камікадзе типу “Shahed-136/131”.
Про це повідомив Генштаб, передає редакція сайту 056.
Безпілотники запускали із півдня на схід та в північно-західному напрямку. Захисникам неба вдалося знищити 17 ударних БПЛА.
Сили оборони півдня зазначили, що прицілом ворога була критична інфраструктура.
“Напружена бойова робота Сил протиповітряної оборони тривала близько 3 годин. В операційній зоні Сил оборони вдалось результативно відпрацювати по 7 баражуючих снарядах: 4 збито на Одещині, 2 – на Миколаївщині, 1 – на Кіровоградщині. На жаль, є влучання в Одеському районі. Пошкоджено логістично-транспортний об'єкт. Наслідки уточнюються. Падінням уламків збитого дрону там також пошкоджено АЗС. Люди не постраждалі”, – йдеться у повідомленні.
Також у ніч проти 8 квітня 2024 року ворог завдав удару керованою авіаційною ракетою Х-59 із повітряного простору окупованої Запорізької області та 24 ударними БпЛА типу “Shahed-131/136” із мису Чауда – Крим, районів Курськ, Єйськ. В результаті протиповітряного бою Силами оборони України збито керовану авіаційну ракету Х-59 у Дніпропетровській області та 17 ударних БпЛА типу “Shahed-131/136” в Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Хмельницькій та Житомирській областях.

Джерело: 056.ua

Читати далі

“Деталі встановлюються”: Гуменюк прокоментувала розстріл українських полонених у Кринках

Наразі встановлюються деталі інциденту з розстрілом українських військовополонених в районі Кринків Херсонської області. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву керівника Об'єднаного координаційного прес-центру Сил оборони півдня України Наталії Гуменюк під час телемарафону. "З приводу цього інциденту деталі ще встановлюються. Тому що по такому відео складно ідентифікувати людей. Ми […]

Читати далі

Aregy Group вийшов зі всіх проєктів в Україні: причиною називають атаки на санаторій “Червона калина”

Міжнародна медична група Aregy Group заявила про вихід зі всіх проектів в Україні через регулярні рейдерські атаки на один із її активів – санаторій "Червона калина" у селі Жобрин на Рівненщині. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-реліз компанії. "Через відсутність захисту приватного бізнесу та інвестицій, високу корумпованість владних […]

Читати далі

Зміни у роботі: як 8 квітня працює громадський транспорт у Дніпрі

Сьогодні, 8 квітня, у Дніпрі продовжують діяти зміни у русі громадського транспорту. Загалом на маршрути електротранспорту вийшло 214 одиниці рухомого складу. Також по місту працює 92 автобусні маршрути з загальною кількістю 667 автобусів (з них 100 – великої місткості).
Про це повідомляє редакція сайту 056 з посиланням на департамент транспорту та інфраструктури м. Дніпро.
Зміни пов’язані з ремонтом аварійних трамвайних переїздів по просп. Богдана Хмельницького.
трамваї № 12 курсують від пл. Старомостової до вул. Ігоря Сікорського;трамваї № 16 тимчасово припинили рух.Також у пікові години курсує тимчасовий тролейбусний маршрут № 9К від Заводу металовиробів до площі Космічної.
Усі інші трамвайні, тролейбусні та автобусні маршрути працюють у штатному режимі за розкладом робочого дня.

Джерело: 056.ua

Читати далі

Війська рф вночі вісім разів обстрілювали Дніпропетровщину: ситуація в регіоні станом на ранок

Вибухи лунали у Нікополі й Марганецькій громаді.
Про це повідомляє редакція сайту 056 з посиланням на ДніпроОВА.
За вечір та ніч агресор атакував Нікопольщину вісім разів. Бив дронами-камікадзе та артилерією.

Пошкоджені комунальне підприємство, приватний будинок, авто.
Загиблих та постраждалих немає.

Джерело: 056.ua

Читати далі

Ми використовуємо файли cookie, щоб зробити наш веб-сайт максимально цікавим для вас. Натиснувши «Прийняти», ви дозволяєте використовувати файли cookie на нашому веб-сайті.