Діалог з агресором. Про що говорили Україна та РФ у 2022-му та чи була угода в Стамбулі

Президент Володимир Зеленський допускає завершення російсько-української війни у 2025 році. Так чи інакше це залежить від мирних переговорів, але Україна готова сідати за один стіл із РФ лише після сильних гарантій безпеки від нового президента США Дональда Трампа.

РБК-Україна нагадує, про що намагалися домовлятися з Москвою на початку повномасштабної війни і чому мирний процес провалився.

Зміст

Перші раунди в Білорусі: про що домовлялися Київ і Москва

Як сторони намагалися в Стамбулі домовитися про завершення війни

"Стамбульська угода" була чи ні? Що каже Україна та РФ

Перші раунди в Білорусі: про що домовлялися Київ і Москва

Ідея про переговори з'явилися одразу після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року. Перший дипломатичний контакт відбувся наступного дня, коли Москва звернулася із запитом про евакуацію китайських студентів з України.

Спочатку як місце переговорів росіяни бачили Мінськ. Також розглядався варіант зустрічі на українській стороні біля кордону з Білоруссю, але саме звідти противник тоді розгортав наступ на Київ. У підсумку зійшлися на тому, що переговори відбудуться на білоруській стороні в Гомельській області.

Вранці 27 лютого в Гомель прибула російська делегація і, не зустрівшись із представниками України, звинуватила її в нібито саботажі узгодженої зустрічі. Пообіді президент Зеленський домовився з Олександром Лукашенком, що делегація зустрінеться без попередніх умов у районі річки Прип'ять. Останній гарантував безпеку українській стороні.

Увечері повідомлялося, що українська делегація на чолі з лідером фракції "Слуга народу" Давидом Арахамією прибула на переговори з представниками РФ на чолі з помічником Путіна Володимиром Мединським, однак зустріч перенесли. Добиратися туди напряму варіантів не було, тому українська делегація зробила великий гак через Польщу. Два вертольоти Black Hawk сіли на білоруському військовому аеродромі 28 лютого.

Фото: українсько-російські переговори 28 лютого 2022 року (belta.by)

Росіяни приїхали з документом під умовною назвою "Мирний договір між РФ і Україною". Хоча де-факто це були вимоги капітуляції. Серед 12 пунктів не було нічого принципово нового: вимоги "денацифікації", "демілітаризації", нейтралітету і позаблоковості України, визнання Криму російським і незалежності "ЛДНР", державного статусу російської мови тощо.

Перший раунд переговорів тривав близько п'яти годин. Жодних рішень не було ухвалено, сторони заявили, що знайшли деякі пріоритетні теми для спільних позицій і домовилися обговорювати російські вимоги на наступних раундах біля польсько-білоруського кордону, на території резиденції Лукашенка в Біловезькій пущі.

Друга зустріч відбулася 3 березня. На ній обговорювали військовий і гуманітарний блок, а також майбутнє політичне врегулювання. Але домовилися лише про формат гуманітарних коридорів для евакуації мирних жителів і доправлення ліків і продовольства в місця запеклих боїв (з можливістю тимчасового припинення вогню).

Третій раунд відбувся 7 березня. Сторони домовилися про поліпшення логістики гуманітарних коридорів, щодо базового політичного блоку з припиненням вогню і гарантіями безпеки вирішили консультуватися надалі.

Згідно з російським проєктом, крім вищеназваних вимог, Україна мала скоротити армію до 50 000 осіб, залишити чотири кораблі, 55 вертольотів, 300 вертольотів, відмовитися від виробництва або закупівлі ракет дальністю понад 250 км, визнати "республіки Донбасу" в адміністративних кордонах Донецької та Луганської областей.

На переговорах у Білорусі дедалі активніше обговорювалося перенесення місця в нейтральну країну. Україна пропонувала Ізраїль і Швейцарію, Росія - Сербію. Зійшлися на Туреччині, чий президент Реджеп Таїп Ердоган пропонував себе як посередника. Наступні зустрічі проходили на його території.

Як сторони намагалися в Стамбулі домовитися про завершення війни

У російсько-українській війні Туреччина формально зайняла нейтралітет, хоча рішення закрити Босфорську протоку для російських військових кораблів, що йшли в Чорне море, зіграло величезну роль у провалі окупантів на південному фронті.

Перші переговори відбулися вже 10 березня між міністрами закордонних справ Дмитром Кулебою та Сергієм Лавровим в Антальї за посередництва тодішнього глави МЗС Туреччини Мевлюта Чавушоглу.

Кулеба приїхав із реальними повноваженнями домовлятися, був на зв'язку з керівництвом України, щоб у разі потреби одразу ж погодити рішення. У Лаврова повноважень не було, за його словами, він приїхав із поваги до Ердогана. Пропозицію встановити гуманітарний коридор до Маріуполя він відхилив.

По суті зустріч не принесла жодних результатів. Після неї Лавров взагалі заявив, що Росія нібито не нападала на Україну. З таким підходом ні про який конструктив з російського боку мови бути не могло.

Чавушоглу зайнявся човниковою дипломатією, по черзі відвідавши Москву і Львів. У результаті 29 березня в Стамбулі відбулася повноцінна зустріч української та російської переговорних делегацій. Перед нею президент Зеленський казав про готовність обговорювати відмову від будь-яких претензій на членство в НАТО в обмін на міжнародні гарантії безпеки.

Фото: російсько-українські переговори у Стамбулі 29 березня 2022 року (Getty Images)

Після зустрічі Мединський заявив, що Київ підтвердив прагнення до без'ядерного і нейтрального статусу, а також відмову від виробництва і розміщення зброї масового ураження. Заступник міністра оборони РФ Олександр Фомін оголосив про рішення "в рази скоротити активність на Чернігівському та Київському напрямках".

Давид Арахамія зазначив, що обговорювали нову систему гарантій безпеки для України. Серед країн-гарантів бачили США, Францію, інших членів Радбезу ООН, Канаду, Польщу, Туреччину та Ізраїль. За його словами, європейські країни мали допомогти Україні вступити до Євросоюзу.

Учасник делегації Михайло Подоляк запропонував заморозити питання Криму і Севастополя і вести переговори щодо статусу протягом 15 років. При цьому весь цей термін Україна готова була утримуватися від повернення півострова військовим шляхом. Мединський заявив, що це не відповідає російській позиції.

У будь-якому разі найбільш наочним результатом стало рішення росіян вийти з північних регіонів України. Це було подано як "жест доброї волі", але співрозмовники РБК-Україна пояснювали, що до того моменту агресор не міг постачати угруповання під ударами Сил оборони і відступ був вимушеним.

Російська сторона запросила паузу на вивчення пропозицій, Україна - щоб скласти драфти гарантій безпеки із західними партнерами.

У квітні весь світ дізнався про воєнні злочини в Бучі. Через настрої в українському суспільстві переговорний процес став де-факто неможливим. Військова допомога західних партнерів почала поступово збільшуватися. Було ще кілька раундів переговорів по відеозв'язку, але з кожним разом ставало дедалі зрозуміліше, що результату вони не принесуть. У підсумку Україна перестала брати слухавку.

Детальніше про те, як Україна і Росія намагалися домовлятися в перші місяці війни, читайте в хроніці переговорів від РБК-Україна.

Військові делегації контактували влітку і за посередництва ООН і Туреччини уклали так звану зернову угоду від 22 липня 2022 року, яка розблокувала поставки з українських портів Чорним морем. Однак зустріч у Стамбулі 29 березня вважається останньою реальною спробою покласти край війні дипломатичним шляхом.

"Стамбульська угода" була чи ні? Що каже Україна і РФ

Володимир Путін цинічно каже про готовність до компромісу щодо України, але з позиції сили киває в бік так званого "Стамбульського комюніке".

"Ми готові вести діалог без попередніх умов. Але на базі того, про що домовилися під час переговорного процесу в Стамбулі. Ну і виходячи з реалій, які складаються на землі", - заявив він наприкінці 2024 року, маючи на увазі, що Україна має погодитися на російську окупацію Криму та чотирьох областей.

Уперше на домовленості в Стамбулі Путін послався на зустрічі з африканською делегацією в червні 2023 року. За його словами, в результаті турецьких переговорів було вироблено проєкт "Договору про постійний нейтралітет і гарантії безпеки України". Тоді ж він заявив, що документ нібито був парафований українською стороною.

Путін також показав додаток про граничну кількість особового складу, озброєнь і техніки Збройних сил України в мирний час. Обидва документи були роздруковані з використанням декількох шрифтів, щоб показати різночитання в текстах.

Фото: Володимир Путін показує проєкт "Стамбульських угод" (росЗМІ)

На першій сторінці "договору" помістилися преамбула і частина ст. 1. Із фрагмента, який потрапив у кадр, можна зробити висновок, що не вдалося погодити навіть список сторін. Розбіжності з приводу "додатка" виглядали більш суттєвими. Наприклад, Україна визначила в проєкті граничну чисельність ЗСУ в 250 000 осіб, позиція Росії - 85 000.

The Wall Street Journal у березні 2024 року опублікувало більш детальний проєкт.

Основні моменти:

угода дозволяла Україні вступити до Євросоюзу, але забороняла приєднуватися до НАТО забороняється передача Україні іноземної зброї, ракет будь-якого типу і відправка іноземних формувань чисельність ЗСУ мала скоротитися до 85 000 військових, 342 танків, 519 артилерійських систем, а дальність українських ракет - обмежена 40 км. Україна хотіла мати 250 000 військовослужбовців, 800 танків і 1900 артсистем окупований Крим мав залишатися під контролем Росії (без нейтральності та демілітаризації) російська мова мала функціонувати нарівні з українською. Україна на цей пункт не погодилася майбутнє окупованого 2014 року Донбасу мало обговорюватися особисто Путіним і Зеленським гарантами договору мали виступити США, Велика Британія, Китай, Франція і Росія. Росія хотіла додати Білорусь, Україна - Туреччину на випадок повторного нападу Україна хотіла закриття повітряного простору і військової допомоги від західних країн. На це не погодилася Росія

Крім того, Україна не погодилася на відмову від претензій, згідно з якими Міжнародний кримінальний суд розслідує воєнні злочини Росії. Сторони також не парафували пункт про скасування взаємних санкцій.

Пізніше німецьке видання Welt написало, що Зеленський і Путін мали особисто обговорити деталі виведення російських військ. Але не з території Криму та захопленої частини Донбасу. Однак після саміту в Стамбулі російська сторона висунула критичні для Києва вимоги, такі як статус російської мови тощо. На момент переговорів обидві сторони виявляли неабиякий інтерес, але поразки Росії в другій половині 2022 року змінили загальний розклад.

Минулого місяця Володимир Зеленський заявив, що "Стамбульських угод" ніколи не існувало, і взагалі Москва хотіла не домовленостей і компромісів, а української капітуляції. За його словами, Путін пропонував Україні здатися і заморозити конфлікт, відмовитися від незалежності та змінити політичний курс на Росію.

"Україна нічого не підписувала, жодних угод не існувало. В ультиматумі було демілітаризація, денацифікація. Сьогодні про денацифікацію українців говорить головний нацист - Путін", - додав президент України.

При підготовці тексту використовувалися: інформація з відкритих джерел, публікації The Wall Street Journal і Welt, заяви президента України Володимира Зеленського.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Читати далі

Загинула жінка та її дворічна донька: на Дніпропетровщині сталася трагічна пожежа

Сьогодні на Дніпропетровщині сталася трагічна пожежа. В палаючому будинку загинули жінка та її дитина.

Про це повідомляє редакція сайту 056 з посиланням на ГУ ДСНС у Дніпропетровській області.

Читати далі

На місці “прильоту” утворилася величезна вирва: правоохоронці показали наслідки атаки по Дніпропетровщині

Вранці 21 січня російські військові атакували Синельниківський район Дніпропетровщини. Внаслідок обстрілу поранено двох залізничників 45 і 47 років.

Читати далі

НБУ визначив ціль для готівкового курсу долара

Національний банк України друге з початку повномасштабного вторгнення Росії актуалізував інституційну Стратегію. Однією з цілей є "Стійка гривня" та забезпечення різниці між офіційним та готівковим курсом менше 3%.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на текст Стратегії.

Перелік пріоритетних завдань доповнився низкою заходів та уточнених індикаторів у межах п’яти стратегічних цілей. Враховано плани у напрямі цінової та фінансової стабільності, інфляційних очікувань, курсової стійкості та євроінтеграції.

"Стійка гривня"

Як зазначається в документі, ціль I має особливе місце в Стратегії. "Забезпечення стабільності грошової одиниці України є основною функцією НБУ, особливо важливою під час війни", - йдеться в стратегії.

Стратегічним залишається рух до поступового послаблення та зняття валютних обмежень, уведених на початку війни, переходу до гнучкого курсоутворення та повернення до повноцінного формату інфляційного таргетування.

Передбачено утримання спреду між готівковим і офіційним курсом гривні до долара США на рівні менше 3%.

Плануються такі заходи для реалізації цілі:

Розроблення стратегії повернення до інфляційного таргетування, валютної лібералізації та переходу до гнучкого обмінного курсу. Поступове повернення до повноцінного формату інфляційного таргетування. Поступове повернення до плаваючого обмінного курсу. Поступове послаблення та зняття валютних обмежень.

Нагадаємо, готівковий курс зараз повністю залежить від міжбанку. Банки продають через свої каси та обмінники готівкову валюту, куплену в НБУ. При цьому банки додають свою комісію, через що готівковий курс трохи вищий за безготівковий. Зараз ця різниця складає близько 1%. Якщо офіційний курс на 21 січня становить 42,15 грн/долар, банки продають долар по 42,65 гривень.

Читати далі

РФ вдарила по Харкову дроном

Вранці вівторка, 21 січня, російська армія завдала дронового удару по місту Харків. Наразі уточнюються наслідки удару.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на мера міста Ігоря Терехова.

"Маємо попередню інформацію про удар по місту БПЛА у Шевченківському районі, ймовірно "Молнією". Зараз уточнюємо місце удару та наслідки", - написав Терехов у Telegram.

Оновлено о 11:35.

Терехов уточнив, що удар прийшовся по району щільної житлової забудови.

"Попередньо зруйновано гараж, постраждали кілька автівок, у будинках навколо вибиті шибки. За наявною на зараз інформацією - без постраждалих", - повідомив він.

Оновлено о 11:40.

Водночас голова Харківської ОДА Олег Синєгубов заявив, що удар по місту було завдано "Шахедом".

"Внаслідок обстрілу БпЛА типу "Шахед" пошкоджено гаражі, один зруйновано, пошкоджено один легковий автомобіль та вікна гуртожитку", - написав він.

Обстріли Харкова

Місто Харків з початку повномасштабного вторгнення постійно перебуває під ворожими обстрілами. Росіяни атакують місто ракетами, авіабомбами та дронами.

Раніше ми писали про те, що росіяни атакували Харків дроном типу "Молнія" 9 січня. Тоді удар припав на цивільне підприємство в Немишлянському районі Харкова.

Також 16 січня РФ атакувала Харків. Тоді двоє чоловіків та жінка були госпіталізовані.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Читати далі

Соціологи з’ясували ставлення українців до росіян за національністю та російськомовних

Українці в цілому непогано ставляться до російськомовних співгромадян. До росіян за національністю ставлення значно гірше, але воно дещо покращилося.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування КМІС.

Ставлення до російськомовних громадян України

Індекс соціальної дистанції станови 3,73, що відповідає середньому, готові допустити їх у своє оточення 49%, ще 34% погоджуються, що вони мають жити в Україні. Тобто 83% населення готові допускати російськомовних жителів України у своє оточення. Негативне ставлення до них мають 17%.

Різниця з результатами березня 2023 року незначуща, ситуація щодо російськомовних громадян України за півтора року не змінилася.

Ставлення до громадян України, які є росіянами за національністю

До цієї групи ставлення покращилося. Індекс соціальної дистанції 4,32, досить високий, готові допустити їх в своє оточення 39%, а 29% погоджуються, що вони мають жити в Україні (разом 68%). Негативне ставлення до них мають 32%.

На 10 відсоткових пунктів стало більше людей, які готові допустити українців-етнічних росіян у найближче соціальне коло, а на 7 відсоткових пунктів нижче кількість тих, хто має ксенофобне ставлення.

Опитування проводилося Київським міжнародним інститутом соціології 20 вересня - 3 жовтня 2024 року серед 989 респондентів.

З 1994 року КМІС проводить дослідження ставлення населення України до деяких етнічних і соціальних груп Це дослідження проводиться за шкалою американського соціолога Еморі Богардуса. Для кожної етнічної групи з переліку респонденти мають відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної з груп. Це називається соціальною дистанцією.

Мінімальна соціальна дистанція 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна 7 (не пускав би в Україну). Часто рівень соціальної дистанції інтерпретують як рівень упереджень до тієї чи іншої групи.

Нагадаємо, наприкінці 2023 року для українців останнє місце з найбільшою соціальною дистанцією займали росіяни-жителі Росії (6,38). Переважна більшість (80%) не допускали б їх навіть як туристів.

Читати далі

Українські десантники відбили кілька штурмів ворога у Курській області (відео)

Українські десантники разом з суміжними підрозділами Сил оборони України зірвали кілька штурмових дій ворога у Курській області. Росіянам було завдано значних втрат.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал Десантно-штурмових військ Збройних сил України.

"Російські військові не припиняють спроб вибити підрозділи Сил оборони України з території Курської області РФ. Штурмові дії на позиції українських воїнів тривають майже щодня. Ворог кидає у бій піхоту підсилену бронетехнікою", - підписано відео.

Попри це "накати" штурмових груп противника розбиваються о стійкість, мужність та військову майстерність українських десантників. Останнього разу було відбито кілька атак ворога, які закінчилися для нього важкими втратами у живій силі та бронетехніці.

Операція ЗСУ у Курській області

Минулого року українські військові змогли прорвати кордон та зайти на територію Курської області. В результаті, росіяни були змушені залучити до боїв солдатів КНДР, які зазнають величезних втрат.

Зокрема Сили оборони України вперше взяли в полон двох військових Північної Кореї в Курській області. Один з них потрапив у полон 9 січня.

За словами президента України Володимира Зеленського, за час операції ЗСУ на території Курської області російська армія втратила понад 38 тисяч військових.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Читати далі

Шкіра і кістки: ТОП-6 оригінальних матеріалів в оздобленні авто

Автомобільний світ давно уже не розділяється на фанатів скаженого драйву і шанувальників комфорту – затишку і зручності в салоні хочуть всі водії. Тому дизайнери інтер’єру з усіх сил намагаються вразити споживача чимось дивним – і матеріалами оздоблення у тому числі.

Про очікувані і неочікувані матеріали, використані дизайнерами при оформленні інтер’єру авто, читайте в матеріалі РБК-Україна.

При підготовці статті були використані публікації Motor та L`Automobile.

Після того як конструктори і технологи навчились робити оздоблення салонів ергономічними і травмобезпечним, вони взялися за варіації з підбором матеріалів. Які стали ще більш ефективним інструментом впливу на споживача: тут вам і ергономіка, і показник статусу, і приємні тактильні відчуття, і відпочинок для очей.

Разом з розвитком автомобіля змінювалися і матеріали, які домінували в обробці інтер’єрів – і що цікаво, зовсім не обов’язково ці вдосконалення пов’язані з розвитком технологій.

Тут ми згадаємо тільки, як на нас, найбільш цікаві матеріали – можливо, вам щось сподобається і ви захочете оздобити відповідним чином своє авто:

Корінь горіха, кап тополі (наприклад, особливі комплектації BMW 5-Series E39, Mercedes S- Series), кап карельської берези – насправді саме ця екзотика, а не абстрактна "деревина", прикрашає інтер’єри преміальних машин;

Алюміній. Крилатий метал в оздобленні натякає на спортивний характер авто. Насправді алюміній та сплави на його основі використані не в чистому вигляді, а, так як і вищезгадана деревина, захищені шаром стійкого лаку – інакше метал буде окислюватись і вимазувати все навколо чорним окислом;

Карбон. Вуглепластикові вставки і цілі деталі в салоні теж натякають на належність машини до класу спортивних. Крім того, композит, з якого роблять формульні боліди і комічні кораблі, доволі дорогий, тож він доступний тільки для заможних автомобілістів;

Хутро тварин. Шкіра страуса та електричного ската на торпедо і кріслах – то дрібниці на фоні хутра білки, яким оздоблюють салони деяких "Роллс-Ройсів". Килимки з овечої вовни теж можна зустріти саме в Rolls-Royce;

Екошкіра. Не всі виробники настільки відважні, щоб ігнорувати натиск захисників тварин. Тому маркетологам більш простих компаній довелося вигадувати, під яким соусом подати споживачеві дермантин замість натуральної коров’ячої чи телячої шкіри. І спільними зусиллями для шкірозамінника вигадали красиво слово екошкіра. В кого сидіння саме з такого – пишайтесь, над цим словом працювала ціла когорта професіоналів;

Екологічні суміші. Деякі автовиробники, щоб піднести своє реноме в очах екологічних активістів, почали використовувати в салоні деталі, отримані з переробленого побутового сміття чи чогось подібного. Наприклад, у Volvo в діло йдуть пластик від старих віконних рам, льон і волокно з насіння льону. Навіть шерстяна оббивка тепер часто не зовсім шерстяна, адже містить до 70% переробленого поліестеру.

Коротко

Не поспішайте відвертатись від моделі авто, яка вам дуже подобається, але в якій не подобається оздоблення інтер’єру. Підкажемо вам, що в Україні є чудові тюнінг-ательє, які можуть замінити в салоні як окремі елементи, так і повністю всю оббивку. Звісно, ціна у професіоналів часто кусається, але щоб компенсувати додаткові витрати ви можете свідомо обрати в салоні чи на ринку машину з найдешевшим штатним інтер’єром.

Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало, яким буває повний привод на пікапах та позашляховиках.

Читати далі

За час війни розбагатів на 1 млн доларів: СБУ затримала головного психіатра ЗСУ

Служба безпеки України затримала головного психіатра Збройних сил, який є заступником голови Центральної ВЛК. Він вирішував питання щодо придатності до проходження служби.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу СБУ.

За даними джерел РБК-Україна в правоохоронних органах - затриманим є Олег Друзь.

Посадовець протягом повномасштабного вторгнення "заробив" понад 1 млн доларів.

При цьому він не відображав відповідне майно у своїй декларації та оформив його на свою дружину, доньку, синів та інших людей.

Розслідування встановило, що, протягом 2022-2024 років підозрюваний придбав приватний будинок в Обухівському районі Київської області; 2 квартири в Києві; квартиру в Одесі; 2 земельні ділянки в Обухівському районі; авто BMW Х7 2024 р.в.; BMW Х7 2022 р.в.; BMW Х5 2023 р.в.; BMW Х3 2022 р.в.; інше майно.

Під час обшуків знайдено також 152 тис. доларів та 34 тис. євро.

Наразі фігуранту готується повідомлення про підозру за ст. 368-5 (незаконне збагачення) та ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації) Кримінального кодексу. За це передбачено 10 років позбавлення волі.

Скандали з ВЛК

Після початку повномасштабного вторгнення ВЛК та ТЦК регулярно опиняються в центрі скандалів. Так, 19 січня поліція викрила групу лікарів ВЛК у Дніпрі. Фігуранти за хабар "приписували" військовозобов'язаним ВІЛ для зняття з обліку.

17 січня у соцмережах з'явилося відео, у якому представники ТЦК звинувачуються нібито у побитті таксиста та пошкодженні його авто, і це начебто сталося у Харкові. Однак інформація не відповідає дійсності.

Читати далі

В Україні за час війни побільшало людей, які ніколи не читають друкованих книг

Війна вплинула на читацькі звички українців, змусивши багатьох переглянути своє ставлення до книжок. Зокрема, багато людей взагалі не читають друковані книги.

Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна "Подалі від Москви. Як війна змінила український книжковий ринок".

За даними Українського інституту книги, у 2024 році 30% українців віком від 16 до 59 років відповіли, що ніколи не читають друкованих книг. Для порівняння, у 2020 році цей показник становив 33%. Водночас вже не один рік частка тих, хто взагалі не читає книги, знаходиться на рівні 30-34%

Начальник відділу стратегічної роботи Українського інституту книги Юрій Марченко звертає увагу на те, що якщо додати до цієї статистики тих, хто читає лише кілька разів на рік, то вийде, що книжок фактично немає в житті половини дорослих українців.

У порівнянні з країнами Європи, Україна займає середні позиції. Читання менш поширене, ніж у Скандинавії, але ситуація краща, ніж у Румунії, Словаччині чи Португалії. Найближчою до України за читацькими звичками є Польща.

Чому знижується інтерес до читання

Люди аргументують зниження інтересу до книг тим, що під час війни не можуть зосередитися на читанні, тоді як інші використовують літературу як спосіб втекти від реальності або вивчити історичний досвід.

"Багато хто сприймав читання як терапію. Це можуть бути легкі книги, які відволікають, або література про історію війн та військовий досвід", – зазначає виконавча директорка видавництва "Наш Формат" Анастасія Нікітіна.

Попри те, що частка людей, які зовсім не читають друкованих книг, залишається значною, в Україні зростає інтерес до окремих жанрів літератури. Значно зріс попит на книги українською, зокрема через зниження популярності російських авторів. Як розповідає Дмитро Осколков, директор видавництва "Книголав", українці все частіше обирають переклади світової класики, бестселери, а також книги про національну ідентичність і літературу про Другу світову війну.

Нагадаємо, під час війни українські видавництва відчувають нестачу певних фахівців, необхідних для створення якісних книжок. Це зумовлено як розвитком ринку, так і процесами мобілізації.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Читати далі

Ми використовуємо файли cookie, щоб зробити наш веб-сайт максимально цікавим для вас. Натиснувши «Прийняти», ви дозволяєте використовувати файли cookie на нашому веб-сайті.

Прийняти Більше інформації