Піч, пшоно і черги до храму. Як Дніпропетровщина проводить Велику Суботу.
Велика Субота — це не просто останній день перед Великоднем. Це день тиші, молитви і кропіткої праці. У селах і містах Дніпропетровської області цей день проходить особливо трепетно: на кухнях пахне пасками, в печах тліє вогонь, а в храмах готуються до найважливішої служби року.
Що означає Велика Субота
За християнською традицією, Велика Субота — це день, коли тіло Ісуса Христа перебувало у гробі, а душа зійшла до аду, щоб звільнити душі померлих. Це — день тиші, скорботи, але й передчуття перемоги життя над смертю.
На Дніпропетровщині цю тишу заповнюють традицією — кожна родина має свій ритуал, який передається з покоління в покоління.
Печі замість духовок: як готують паски у селах області
У селах Павлоградського, Синельниківського, Нікопольського районів ще й досі збереглася традиція пекти паски не в духовках, а у справжніх сільських печах. Господині запалюють вогонь ще до світанку, аби прогріти піч і встигнути все до освячення.
«Піч треба топити не дровами, а стружкою або сухим очеретом, щоб вогонь був рівномірний. А ще важливо — тричі перехрестити тісто перед тим, як класти до форми», — ділиться пані Олена з села Межиріч.
Місцеві рецепти — без розпушувачів і магазинних дріжджів. Тісто часто замішують на вершках або сироватці. У деяких селах додають до тіста не родзинки, а сушені яблука або навіть медовий сироп.
Кошики з пшоном, сиром і вербою: що несуть до храму
Святкові кошики на Дніпропетровщині — це поєднання релігійної символіки і народної обрядовості. Окрім традиційних паски, яєць, сала, ковбаси та хрону, у багатьох селах додають у кошик особливі речі:
- Село Майське, Синельниківщина: у кошик кладуть жменьку пшона — «щоб рік був ситим».
- Петриківка: обов’язковий сир, загорнутий у вишиту хустинку — на пам’ять про предків.
- Іларіонове: у кошику має бути «щось червоне» — або буряк, або яблуко — як символ здоров’я.
- Криворізький район: до кошика кладуть маленьку ікону або натільний хрест — щоб захищав увесь рік.
- Новомосковщина: в’яжуть стрічку з травами, зібраними ще торік на Трійцю, і прикрашають нею кошик.
Освячення кошиків: від храму до лікарні
Велика Субота — це також день, коли люди масово йдуть до храму. Вже четвертий рік наша країна святкує Великдень під час широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України і це наклпдає певні обмеження на цей процес. У містах Дніпропетровщини освячення кошиків залежить від комендантської години.
«Сьогодні ми освячуємо не лише їжу. Ми освячуємо наші надії на мир, на життя, на перемогу», — каже отець Сергій, настоятель одного з храмів у Дніпрі.
У багатьох громадах священники виїжджають на освячення до лікарень, геріатричних центрів, шелтерів для переселенців. У Нікополі, Кам’янському, Зеленодольську благодійники роздають великодні набори для самотніх і тих, хто не може сам прийти до церкви.
День тиші, коли працюють серця
Хоча Велика Субота — день без гучних гулянь, на Дніпропетровщині вона — про тишу, сповнену змісту. Люди згадують померлих, готують святкові столи, прибирають могили, моляться за родини і країну.
«Це не просто приготування. Це очищення душі. Всі образи мають бути залишені вчора, щоб завтра зустріти Христа з чистим серцем», — каже пані Галина з Новоолександрівки.
Що ще характерно для Великої Суботи на Дніпропетровщині
- У деяких родинах досі збереглася традиція поститися весь день, аж до першого сніданку у Великдень.
- Увечері родини збираються за скромною вечерею без м’яса — з капусняком, грибами, пирогами.
- Діти допомагають фарбувати яйця: популярні не лише крашанки з лушпиння, а й писанки з петриківським розписом.
- Молодь часто їде до храму на нічну службу, несучи з собою термоси з чаєм і запашні свічки.
Велика Субота — це день, коли вся область, попри війну й труднощі, завмирає в очікуванні. Попереду — світле Воскресіння, а поки — молитва, дим із печі й теплий аромат паски, який наповнює навіть ті домівки, де давно немає вікон.
Джерело: 056.ua
