Що роблять дніпряни в укриттях, коли в місті лунають вибухи? Говорять про важливі речі та чекають, коли загроза зникне.
Цієї ночі Дніпро пережив наймасовану атаку. У різних районах міста вибухи лунали один за одним. "Шахеди" летіли з різних боків, і навіть ті, хто зазвичай ігнорує тривоги, спускалися в укриття.
І найголовніше заняття в цей час – стежити за ситуацією:
- Пенсіонери, молодь, школярі — всі тримають телефони в руках, моніторять новини та відслідковують, куди й що летить.
- Вони слухають і все чують – що куди полетіло, що збили оборонці неба, а що – ні.
Але як їм це вдалося: в напівтемному підвалі о 2-ій годині ночі створити теплу і цікаву атмосферу. Без паніки й злості, зі острахом й зацікавленістю. Вони говорили між собою, жартували, перепитували, коментували вибухи та новини. Найбільш балакучі – пенсіонерки. За 5-7 хвилин були такі репліки:
- "Хлопці збивали. Було написано штук 15".
- "А я хотіла сьогодні раніше спать лягти".
- "Тимофійко (Тимофій Кучер, ред.) пише, що вночі довго будуть стрілять, але я не вірю. Він часто бреше".
- "Дніпро останній видихаємо, а він летить осьо". — "Дєд, тікай!"— Та він на вулиці". — "Ото нічого без мене йти додому".
- "Приближається. Чуєш?"
- "Я оце думаю, як воно, падло, летить поміж домами". — "Так воно над домами".
- "Який послєдній? Та він бреше, той Тимофій".
- "Оце гепнули. Він тут недалеко був".
- "У Дніпровському районі поцілили по складу. Там така картинка — як феєрверки летять".
- "Я лежала, думала, шо засипаю, а тут гепає".
- "Та ну шо ж це таке? Скільки вони літатимуть?"
- "Я вже переживаю за клубніку. Ідуть дощі — вона погніє".
- "Ну шо, не збираєтесь додому?" — "Я буду тут жить".
- "Ми з Богданом рішили, шо будем спать завтра. Ніякої школи".
- "Останній лишився на півдні. Дорозвідка". — "Так, пішли. Я уже жрать хочу".
- "Шо будемо йти, а потом назад іти?". — "Ну пішли".
- "З Криму запустили". — "Так а що ми ще з Криму будемо ждать?!".
Люди сидять тут вимушено, бо тут безпечніше, ніж у квартирах. Доводиться пристосовуватись — виснажений, але по-особливому сильний український народ живе між тривогами: емоційно вболіває за ППО та відповідає за себе.
"Дотримуйтесь правил безпеки! Тримаймо небо! Разом – до перемоги!", – пишуть Повітряні Сили ЗСУ.
Джерело: 056.ua
