Хто стоїть за спробами дискредитації Нацбанку України
Із березня 2023 року в мережі зросла кількість «вкидів», у яких здійснюються спроби нівелювати роботу Нацбанку з підтримки макрофінансової стабільності, дискредитувати заходи із залучення зовнішньої фінансової допомоги та сформувати недовіру до команди Національного банку. У Центрі протидії дизенформації при РНБО, передає редакція. Все частіше поширюється недостовірна інформація про нібито продовження грошової емісії, неспроможність стримати інфляцію, загрозу нового «банкопаду» та стрімку девальвацію гривні. Ворог навіть не намагається адаптувати ці «вкиди» до поточної ситуації, розраховуючи створити альтернативну реальність для читачів, які не особливо цікавляться актуальними новинами економіки. Окремим етапом дезінформаційної кампанії з дискредитації НБУ та влади загалом стало формування думки про невигідність для України нової програми співпраці з МВФ. Як і щодо попередніх програм, аргументація російських пропагандистів зводиться до непідтвердженого фактами популізму або відвертого обману — в розрахунку на те, що читач не стане перевіряти інформацію та розбиратися в деталях. Хто стоїть за дискредитаційною кампанією Нацбанку? Сукупність ознак свідчить, що проти Національного банку України розгорнута цілеспрямована інформаційно-психологічна операція (ІПсО), узгодженість та скоординованість якої за цілями, часом і об’єктами впливу характерна для російських спецслужб. По-перше, кампанія з дискредитації розпочалася на фоні активізації заходів НБУ, спрямованих на: унеможливлення діяльності в Україні пов’язаних з рф суб’єктів; прискорення виходу міжнародних банківських груп з росії; виключення росії з FATF та посилення санкційного тиску на неї. По-друге, фейкова інформація має типові патерни поширення: спершу активний розгін Telegram-каналами з російської орбіти впливу, потім — вихід у ЗМІ росії та у поки що доступних кремлю закордонних англомовних медіа. Також ідентифіковано ряд маргінальних українських спікерів із сумнівною репутацією, які систематично долучаються до подібних дискредитуючих заходів. По-третє, як і для попередніх російських ІПсО, для цієї кампанії характерними є: відсутність фактажу; посилання на домисли і субʼєктивні судження; емоційність і безальтернативність подачі негативних узагальнень; тенденційність оцінок. Для прикладу, днями проросійські ресурси взялися «розганяти» надчутливу для українців тему щодо виплат захисникам – саме у контексті дискредитації НБУ та співпраці з МВФ. Ширилась інформація, що Національний банк взагалі проти доплат українським військовим, бо нібито на цьому наполягає МВФ, який, за твердженням російських пропагандистів, «б’є по українським тилам». Одним із красномовних індикаторів ІПсО рф стало залучення до кампанії й колишнього голови уряду режиму януковича, який зараз перебуває на росії. Насправді ж позиції основних сторін наступні: – Голова НБУ А. Пишний заявив, що такі рішення «не допомагають Україні в перемовинах з міжнародними партнерами, зокрема МВФ»; – представник МВФ в Україні В. Степанян заявив, що «такі заходи практично неможливі без негативного впливу на економіку та фінансовий ринок»; – очільники Сил оборони також розкритикували поточний проєкт і запропонували зібрати робочу групу для створення нового закону про оплату праці військовослужбовців. Загалом же весь фінансово-економічний блок держави працює над тим, щоб забезпечити безперебійне фінансування Сил оборони України та гідну оплату, не спровокувавши при цьому кризових явищ в економіці. Чому ІПсО активізувалася росією саме зараз? Команді Національного банку вдалося забезпечити стабільну роботу банківської системи в умовах війни, а курс гривні виявився стійким навіть до ракетного терору рф і зумовлених ним відключень електроенергії. Ці досягнення Національного банку визнано на міжнародному рівні — вперше НБУ отримав найвищу відзнаку «Центральний банк року» від Central Banking Awards. Із 1 січня 2023 року Національний банк, спільно з Міністерством фінансів України, забезпечує беземісійне фінансування потреб Сил оборони, що вже позитивно позначилось на вповільненні інфляції та стабілізації курсу. Нова програма співпраці з МВФ дозволила вже зараз отримати Україні кредит у розмірі 15,6 млрд дол. та відкрила доступ до ширшого пакету міжнародної допомоги обсягом 115 млрд дол. І головне – Нацбанк активізував заходи, спрямовані на послаблення спроможності росії фінансувати повномасштабну війну: Україна впровадила секторальні санкції проти всього фінансового сектору рф, FATF призупинила членство росії, спільно з Європейським центробанком вживаються заходи з пришвидшення виходу міжнародних банківських груп з рф, посилення фінансового моніторингу унеможливило використання повʼязаним з рф і РБ субʼєктами тіньових схем заробітку в Україні. Саме з причини ефективної роботи Нацбанку головним завданням ІПсО з дискредитації фінансової системи стало формування негативного іміджу команди. Одним із фейків, поширених проросійською мережею телеграм-каналів, стали фото та відео, на яких фігурувало авто преміум-класу, яке, як стверджувалося, належить Голові НБУ. Ініціатором «вкидів» на цю тему стала особа, яка вже перебуває під санкціями США за участь у російських заходах впливу на виборчий процес. Насправді ж усі фото- й відеоматеріали були постановочними і не мали жодного відношення до Голови НБУ. За результатами розслідування журналіста-фактчекера американського видання Newsweek Тома Нортона, зазначені заходи були нічим іншим як інформаційною атакою на Голову НБУ з боку субʼєктів, пов’язаних із рф. Так, кремль намагається підірвати довіру до головної фінансової установи України, спровокувати панічну поведінку населення і зниження міжнародної підтримки України, послабивши таким чином спроможність нашої держави фінансувати оборонні потреби. Є підстави вважати, що дискредитація фінансової системи України, зокрема Нацбанку, з боку росії буде продовжуватися і зосередиться на дезінформуванні аудиторії західних держав-партнерів України задля послаблення обсягів її міжнародної підтримки. Джерело: 056.ua
