На нових плівках НАБУ фігурує бізнесмен із Дніпра. Журналіст назвав можливе ім’я «Васі».
На оприлюднених НАБУ та САП записах у межах спецоперації «Форест Гамп» згадується чоловік на ім’я «Вася», який, за припущенням журналіста Михайла Ткача, може бути бізнесменом із Дніпра Василем Астіоном. Його ім’я раніше вже пов’язували зі збором коштів на внесення застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка.
Про це Михайло Ткач розповів 19 серпня в коментарі «Українській правді».
Хто може ховатися за ім’ям «Вася»
За словами журналіста, на записах фігуранти справи обговорюють питання внесення застави та згадують певного «Васю». Ткач припустив, що йдеться саме про Василя Астіона.
Водночас журналіст наголосив, що це поки що припущення, засноване, зокрема, на голосі людини, яку можна почути на записах.
«Зараз фігуранти говорять про якогось Васю, і судячи з голосу, ми можемо припустити, що на плівках також є і сам пан Астіон», — сказав Михайло Ткач.
За його словами, ще на початку червня журналісти писали про можливу причетність Астіона до процесу збору коштів для застави за Галущенка. Сам бізнесмен тоді заперечував свою участь і особисто телефонував Ткачу.
Наразі, за інформацією журналіста, Астіон перебуває за кордоном, зокрема у Відні.
Хто ще міг бути залучений до внесення застави
Ткач заявив, що в процесі, за його даними, могли бути задіяні не лише представники бізнесу. Серед згаданих ним осіб та структур:
- чинний народний депутат;
- колишній народний депутат;
- заступниця керівника Офісу президента;
- високопосадовець ОП;
- державний банк;
- представники бізнесу.
Журналіст припустив, що масштаб залучення різних людей може свідчити про наявність певної координації.
«Очевидно, що всі ці люди не могли виконувати цю задачу без сигналу, і без прохання, і без команди керівництва держави», — зазначив Ткач.
Що відомо про Василя Астіона
Василь Астіон має тривалий досвід роботи у бізнесі та політиці. У 2015–2020 роках він був депутатом Дніпропетровської обласної ради від партії «Відродження». Раніше, у 2007–2012 роках, працював помічником народного депутата Віталія Хомутинніка.
У 2019 році Астіон балотувався до Верховної Ради за списком «Опозиційного блоку», однак до парламенту не потрапив.
Разом із братом Євгеном він контролює аграрний холдинг Dnipro Agro Group.
Окрему увагу до Астіона привернула історія з приватизацією «Укрбуду». У 2025 році Василь та Євген Астіони разом із Мариною Айаб стали власниками компанії в межах урядової програми приватизації. За підприємство заплатили 805 млн гривень.
Водночас структура власності компанії згодом змінилася. За даними YouControl, дві третини «Укрбуду» через ТОВ «Техно-Онлайн» контролює київський адвокат і колишній співробітник військової прокуратури Віталій Опанасенко, тоді як третина залишається у братів Астіонів.
Астіона пов’язували з іншими фігурантами справи
На ринку нерухомості раніше поширювалася інформація, що частку в «Укрбуді» Астіони могли придбати в інтересах народного депутата Вадима Столара.
Сам Столар 19 серпня став одним із тих, у кого, за даними ЗМІ, детективи НАБУ проводили обшуки в межах спецоперації «Форест Гамп».
До справи також потрапив колишній керівник державного «Укрбуду» Максим Микитась. За інформацією ЗМІ, слідчі дії проводили і в нього.
Водночас остаточні висновки щодо ролі конкретних осіб у кримінальному провадженні має встановити слідство та суд.
НАБУ та САП заявили про схему із 150 млн гривень
За даними правоохоронців, детективи НАБУ та прокурори САП викрили схему легалізації 150 млн гривень готівки, які, за версією слідства, мали незаконне походження.
Кошти, як стверджують правоохоронці, проводили через рахунки підконтрольних компаній, після чого їх могли використати для внесення застави за одного з фігурантів справи «Мідас».
Серед можливих учасників схеми слідство називає колишню заступницю керівника Офісу президента, екснародного депутата та представників керівництва державного банку.
Спецоперація «Форест Гамп» стосується масштабної злочинної організації, до якої, за версією слідства, могли бути залучені чинні та колишні народні депутати, високопосадовці Офісу президента та інші особи.
Водночас оприлюднені дані є частиною матеріалів кримінального провадження, а згадані особи мають право на презумпцію невинуватості до рішення суду.
Джерело: 056.ua
