Ситуація з порожніми полицями у Дніпрі може виглядати драматичніше, ніж є насправді. За цим може стояти не відсутність продукту, а тимчасовий збій цілих процесів.
Масовані удари рф по складах із продуктами харчування змінили загальну картину в супермаркетах Дніпра. Фото напівпорожніх полиць та відсутність окремих позицій розлетілися соцмережі, а разом із ними поширюється тривожна інформація. Втім, наразі немає реальних передумов для тривалого дефіциту, загрози голоду, чи введення продуктових карток.
Про це розповів дніпровський економіст, член Ради Громадської спілки «Ліга аудиторів України», амбасадор безбар’єрності у податковій сфері та перший заступник голови Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області Михайло Крапивко.
Асортимент є, а товар – не зовсім
Посилені атаки по продовольству тривають з кінця серпня і мають системний характер. Знищення таких об’єктів б'є не лише по конкретному підприємству, а й по логістиці, через що виникла нестача таких товарів, як: сіль, цукор, крупи, зокрема гречка, борошно. Асортимент соняшникової олії також може бути неповним.
Сьогодні частина порожніх, або заставлених напоями полиць у супермаркетах – це:
- наслідок порушення звичної логістичної схеми доставки, адже саме склади забезпечують щоденне постачання товарів до магазинів;
- означає знищення запасів, які мали регулярно надходити в торговельні мережі;
- не є відсутністю самих продуктів в країні.
Крапивко зазначив, якщо пошукати в супермаркетах, магазинах, на ринках, то можна знайти все необхідне.
"Життєво важливі товари вони є у більшості супермаркетів та в деяких магазинах. Може не тих марок, не тих брендів, до яких ми звикли, але вони є", – сказав Крапивко.
За його оцінкою, бізнесу знадобиться орієнтовно один-два тижні, щоб перебудувати логістичні маршрути, знайти альтернативні складські потужності та адаптувати виробництво до нових умов. Тобто нинішня ситуація не має бути довготривалою.
Регулювання – як механізм
Торговельні мережі вже знають, як діяти в таких випадках. Вони запроваджують обмеження на кількість товару, яку одна людина може придбати за раз. Цей механізм має не допустити масової закупівлі продуктів і залишити їх доступними для більшої кількості покупців.
Чи робити запаси продуктів
Економіст вважає, що запаси повинні бути, але розумні. На його думку, закуповувати продукти на місяці наперед немає сенсу. Частина товарів має обмежений термін придатності та зрештою можуть просто зіпсуватися.
Подібні ситуації вже виникали під час пандемії COVID-19 та на початку повномасштабного вторгнення. Потім дехто викидував чи віддавав собакам крупи, тому що там завелись жучки.
Тому оптимальним – не багатомісячний запас, а кількість продуктів, якої достатньо приблизно на один-два тижні. Це дозволяє мати певний резерв на випадок перебоїв із постачанням.
Фейки та паніка – як метод війни
Війна триває, можливі різни ризики, але зараз реальних підстав панікувати немає. В Україні є власне виробництво, городництва та запаси сільськогосподарської продукції. А цьогорічний врожай не дає підстав говорити про критичну нестачу базових продуктів.
Не бачу таких от факторів, які б могли вказувати на те, що нам загрожує тривалий дефіцит, чи введення продуктових карток. Але слід наголосити, що росіяни казали, що можуть повторити голодомор. Вже не вийде. Бо в нас є свої запаси. Але скільки фейків зараз гуляє… Це інформаційна війна", – наголосив Крапивко.
Інформаційні "вкиди" можуть створити штучний дефіцит. Якщо тисячі людей одночасно вирішать придбати по кілька кілограмів гречки, цукру чи борошна, магазинні запаси справді можуть закінчитися за лічені години.
Саме тому нинішню ситуацію важливо оцінювати не за фотографією окремої порожньої полиці, а за загальною картиною виробництва, запасів та логістики.
Чи можуть продукти суттєво подорожчати
Окрема проблема – ціни. Перебудова логістики, пошук нових маршрутів доставки та зміна постачальників потребуватимуть додаткових витрат. Тому, за прогнозом Крапивка, незначне зростання вартості продуктів восени можливе.
"Гроші мають власну вартість у часі. Тому масова закупівля продуктів сьогодні лише через страх майбутнього подорожчання не завжди є економічно виправданою", – вважає Крапивко.
За словами експерта, ринок поступово адаптується до нових умов, а конкуренція між торговельними мережами та постачальниками стримуватиме надмірне підвищення вартості.
Джерело: 056.ua
