У церковному середовищі ставлення до червоної нитки однозначне — це вважається марновірством, яке не має нічого спільного з християнською вірою. Священники пояснюють: покладати надію на нитку як на захист від зла — це все одно, що шукати підтримки не в Бозі, а в речах, створених людською уявою. Для Церкви це, скоріше, ознака духовної розгубленості, ніж справжньої віри.
Червона нитка — просто прикраса чи щось більше
У різних культурах вона мала своє значення. Наприклад, у стародавніх слов’ян її вважали оберегом від пристріту. Натуральна червона шерсть, вузлик від мами — і ти вже ніби "захищений". А в Ізраїлі це взагалі свого роду священний символ: згідно з легендою, нитку клали на гробницю праматері Рахіль — ту саму, яка для послідовників кабали є важливою духовною постаттю.
Люди вірили, що ця ниточка — як щит. Невидимий, але потужний. Вона нібито відштовхує злі погляди, заздрість, погану енергію. Хтось вірив, що вона навіть може "притягнути" удачу, кохання, багатство. Ну а чому б і ні, якщо віриш?
Церква має іншу думку. І вона досить жорстка
Офіційна позиція християнської церкви зовсім інша. Для неї червона нитка — це не оберіг, а щось на кшталт магічного обману. Священники не раз говорили: це не з християнства, а з розряду забобонів. Вони навіть називають це гріхом — бо коли людина починає надіятися на нитку, замість того щоб звертатися до Бога, — це, мовляв, і є "маловір’я".
Цікаво, що навіть якщо людина не вкладає у це глибокого змісту, а просто зав’язала нитку "на всякий випадок", церква все одно це засуджує. Бо, як кажуть священнослужителі, такі звички відволікають від справжньої віри.
А як правильно її носити, якщо вже вирішили
Ну, тут думок — як зірок на небі. Хтось каже — на лівій руці, бо саме зліва заходить "негатив". Інші наполягають на правій — бо це рука сили, яка притягує добрі речі. Але є спільне в більшості вірувань: нитку має зав’язати близька людина. Не будь-хто, не майстер з Instagram, а той, хто справді тебе любить — мама, сестра, коханий. Це начебто додає нитці сили.
Цікаво, що…
- У деяких традиціях нитку потрібно зав'язати з семи вузликів, кожен з яких відповідає за певний захист (здоров’я, любов, добробут тощо).
- В Індії червона нитка теж має сакральне значення — її зав’язують на зап’ясті під час релігійних ритуалів.
- У старі часи люди навіть читали спеціальні молитви чи замовляння під час зав’язування.
То носити чи не носити
Питання, насправді, не в самій нитці. А в тому, що ми вкладаємо в неї. Якщо людина бачить у ній підтримку, символ віри чи навіть просто згадку про рідну людину — це її вибір. Але коли нитка замінює молитву, совість чи довіру до Бога — це вже інша історія.
Ми живемо у світі, де дуже легко повірити в "швидкі рішення". Повісити амулет — і біди обійдуть стороною. Але справжній захист — не в нитці й не в прикрасах. Він, здається, у нашій щирості, у вчинках, у добрих намірах. І в тій внутрішній силі, яка не потребує червоної нитки, щоб бути.
Джерело: 5692.com.ua
