Напевно, всі вже чули про північнокорейських солдатів, які з'явилися на війні в Україні? Здається, росіяни вирішили використовувати їх не лише як додаткову силу, а й буквально як "живі мішені" для наших дронів. Така інформація з’явилася завдяки щоденнику одного з військових кндр, загиблого під час перестрілки в Курській області.
"Живі приманки" для дронів
Основне завдання північнокорейців — стояти на місці й чекати, поки на них націлиться безпілотник. Саме таку роль "приманки" описують у щоденнику загиблого північнокорейського солдата Чон Кен Хона. Він і ще двоє його товаришів загинули в грудні під час боїв.
У записах Чон детально описав, як один із солдатів має "заманювати" дрон, поки інші намагаються його знищити. Просто вдумайтеся: це не тактика, це… щось на межі абсурду.
"Життя за кіма"
Кожен рядок у щоденнику просякнутий ідеологією. Чон пише, що "навіть ціною свого життя готовий виконувати накази верховного командувача". Про кого йдеться? Звісно, про лідера кндр кім чен ина. Солдати вивчають його промови напам’ять — наче якісь старі поеми, але з дуже сумнівним змістом.
У щоденнику знайшлося місце навіть для особистих моментів. Наприклад, Чон описує день народження друга. Пише, як сумує за батьківщиною, за "теплими обіймами" батьків. Це, напевно, єдиний момент у всій цій історії, який показує: попри все, він був просто людиною.
Військові хитрощі і відчай
Знаєте, що ще є в цьому щоденнику? Тактичні прийоми. Наприклад, у разі артилерійського обстрілу солдатам наказують бігти до вже враженого місця — мовляв, шанс потрапити туди вдруге мінімальний. Логіка в цьому є, але ризик… величезний.
Що стосується ідеології, то її тут аж забагато. Щоденник сповнений згадок про обов’язок захищати "великого кіма" та "спокутувати гріхи минулого". Експерти, які вивчали ці записи, впевнені: все написане — автентичне. Почерк, мова, навіть сам стиль мислення — типово північнокорейський.
Що відомо про північнокорейських полонених
До речі, у грудні українські військові вперше взяли в полон двох солдатів із кндр. Їх доправили до Києва. Один із них підтвердив: серед його співвітчизників, які воюють за росію, втрати справді значні.
Читаючи такі історії, важко позбутися думки: ці люди — просто заручники ідеології. Їх відправили на чужу війну, забравши не лише свободу вибору, а й шанси на виживання. І це ще один доказ того, як російська влада зневажає людське життя.
Джерело: 5692.com.ua
