Життя не завжди складається з людей, з якими легко. Часом трапляються ті, з ким кожна розмова — як міні-битва за здоровий глузд. І це зовсім не означає, що вони погані — іноді вони просто "не з нашої опери". Але, коли потрібно регулярно мати з ними справу — по роботі, в родині, або навіть в магазині біля дому — варто навчитися не витрачати на них нерви. Бо нерви, як ми знаємо, нові не відростають.
Психологія "складних" людей: як з ними жити, говорити й не втрачати себе
Є такі типажі, з якими хочеться просто… зникнути. Уникнути контакту, пересидіти бурю, втекти в кущі. Але не завжди це можливо. І ось тоді починається "гра на виживання" — або ви збережете спокій, або вас "з’їдять" морально.
Ось кілька порад, які можуть стати вам у пригоді.
"Це не про вас, це про них"
Найперше, що треба собі повторювати, як мантру: якщо хтось завжди чимось незадоволений, знаходить привід для претензій у будь-якій дрібниці, то, швидше за все, справа не у вас. Люди з внутрішніми проблемами часто переносять свою злість на інших. Тобто, ви просто потрапили під руку. Неприємно? Так. Але особисто? Навряд.
Не грайте у психолога
Чесно кажучи, розбиратися в їх дитячих травмах і глибоких внутрішніх конфліктах — не ваша задача. Ви не психотерапевт і не рятівник. Якщо це не ваш близький друг чи рідна людина, не беріть на себе зайвого. Людина не хоче змінюватись — нічого з цим не вдієш. Просто зберігайте дистанцію.
Не давайте "зачіпок"
От бувало у вас таке: сказали щось звичайне, а людина вже знайшла у ваших словах образу? Тому — краще чітко, по суті, без жартів і натяків. Бо деякі особистості мають хист перекручувати навіть найпростішу фразу. Говоріть як ножем по маслу — рівно й без гострих кутів.
Не відкривайте старі рани
Іноді хочеться "насолити" у відповідь. Згадати щось неприємне, особливо якщо воно ще й правдиве. Але це пастка. Варто лише зачепити болючу тему, як все піде шкереберть. А вам це треба? Тримайте себе в руках і говоріть тільки по темі. Без особистих випадів. Це не програш — це самоповага.
Простір — це святе
Є такі, хто лізе в душу з брудними черевиками. Вимагає пояснень, вибачень, змін. Але це не означає, що ви повинні підлаштовуватись. Ваші кордони — ваша справа. Встановлюйте правила гри. І якщо взаємодіяти таки доведеться — то мінімально, без емоцій, на своїх умовах.
Ще кілька "фішок", які реально працюють.
- Тримайте паузу. Іноді мовчання — найкраща відповідь. Особливо, якщо співрозмовник чекає на емоцію, щоб "підживитися".
- Змінюйте тему. Якщо бачите, що розмова йде в тупик — різко змініть курс. Наприклад, "А як там погода у вас була вчора?" — банально, але працює.
- Підсилюйте гумором. Але дуже обережно. Не над ним, а над ситуацією. Типу: "Таки важкий сьогодні день, навіть кава не допомагає витримати нас усіх".
- Не включайтеся на повну. Якщо ви відчуваєте, що вас емоційно "втягують" — зупиніться. Психологи кажуть: "емоційна відстороненість — це не байдужість, а самозахист".
- Спробуйте уявити, що ви актор. Ви не ви. Ви — персонаж, що грає роль стриманої, спокійної людини. Це допомагає тримати себе в руках і не реагувати, як звичайно.
Світ не складається з ідеальних людей. Але й ми — не з заліза. Зустріч із неприємною особистістю — це не виклик змінити когось, а можливість краще зрозуміти себе. Вміння спілкуватись з тими, хто дратує — це, насправді, майстерність зрілої людини. І якщо ви читаєте це — ви вже на цьому шляху.
Джерело: 5692.com.ua
