Уявіть собі: 24 лютого, морозний день, пляж Сагайдак у Дніпрі, і раптом — тріск. Jaguar провалюється під кригу прямо посеред замерзлої води. Таке не щодня побачиш. Про незвичайну ситуацію повідомили на порталі “Інформатор Дніпро”.
У понеділок якийсь сміливець вирішив покататися на своєму Jaguar по льоду. Утім, після того, як він від'їхав на декілька метрів від берега, крига не витримала. Автівка застрягла, а лід під нею тріснув, як тонке скло під важким чоботом.

До 14:02 Jaguar уже витягли на берег — мабуть, не обійшлося без чиєїсь допомоги, бо сам він явно не вибрався б. А от що спало на думку водію, коли він гнав на лід, — загадка. Може, хотів перевірити, чи тримає крига, а може, просто похвалитися перед кимось. Хтозна.

Джерело: 5692.com.ua

Останнім часом спроби незаконного перетину кордону не є рідкістю. Проте історія 24-річного жителя Дніпропетровщини, який вирішив оминути всі перепони та втекти в Європу, вийшла за межі звичайної пригоди. Його “мандрівка” в лісах Полісся перетворилася на справжнє випробування, що могло закінчитися трагічно. Про це повідомили в Державній прикордонній службі.
За даними прикордонників, чоловік вирішив нелегально перетнути кордон та повідомив про це свою дружину. Під час подорожі він регулярно телефонував їй, однак у певний момент зв’язок зник. Стривожена жінка звернулася до правоохоронців і розповіла, що її чоловік зник у лісах на кордоні, не маючи при собі ні їжі, ні води.
Під час пошуків прикордонники прочісували лісові масиви на межі Рівненської та Житомирської областей, доки не виявили виснаженого та змученого чоловіка. На момент його затримання він уже провів дві доби в непрохідних хащах.
За словами самого “втікача”, він проклав маршрут самостійно, але швидко зіштовхнувся з труднощами. Спершу натрапив на мінне поле, яке змушений був обійти. Далі на його шляху виникла висока огорожа з колючого дроту, подолати яку він не зміг. Вирішивши рухатися вздовж паркану, він почув завивання вовків і, наляканий, повернув назад. Однак замість порятунку ще більше заглибився у лісові хащі.
У темряві чоловік забрів у болото, звідки ледве вибрався. Однак невдовзі він знову потрапив у трясовину. Усвідомивши, що остаточно заблукав, він продовжував блукати лісами ще дві доби, поки його не знайшли прикордонники.
Вони надали чоловікові необхідну допомогу та доставили до підрозділу. Наразі його життю нічого не загрожує, проте він все ж таки відповідатиме за спробу незаконного перетину кордону.
Добре, що ми знайшли цього чоловіка, адже кордон на півночі має багато небезпек. Він міг підірватися на міні, замерзнути, адже наразі морози вночі досягають позначки до мінус 14 °C, міг зустріти диких тварин, які ходять по лісах у пошуках поживи, або натрапити на інші небезпеки, – зазначив керівник підрозділу охорони кордону на ділянці якого виявили порушника.

Джерело: 5692.com.ua

У Дніпрі правоохоронці провели спецоперацію зі звільнення 27-річного працівника готелю, якого незаконно утримував 56-річний відвідувач. Про це повідомили в ГУ Нацполіції області.
Інцидент стався 23 лютого, коли зловмисник, викликавши співробітника готелю під приводом необхідності допомоги, напав на нього з ножем, погрожуючи вибухівкою, та вимагав віддати тривожну кнопку.
На місце події оперативно прибули співробітники поліції, вибухотехніки та спецпризначенці. Після перемовин заручникові вдалося вийти з приміщення неушкодженим. Під час обшуку номера правоохоронці вилучили ніж, однак вибухонебезпечних предметів не виявили.
Зловмисника затримали відповідно до ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. 24 лютого йому оголосили про підозру за ч. 1 ст. 146 Кримінального кодексу України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини). Досудове розслідування триває.

Джерело: 5692.com.ua

Щороку ми звикли двічі переводити годинники — то вперед, то назад. Але чи будемо це робити навесні 2025-го? Питання гудить у головах українців, тож давайте розбиратися разом — коли переводимо стрілки і чи не пора вже попрощатися з цією традицією.
Звідки взялася ця метушня з годинникамиУсе почалося ще в 18-му столітті, коли Бенджамін Франклін запропонував зрушувати час, щоб економити свічки. Потім німці під час Першої світової, у 1916-му, перші офіційно запровадили літній час — ресурси берегли. У нас же годинники почали крутити з 1981-го, ще за Союзу, а в незалежній Україні це узаконили в 1996-му. Отак і живемо — то на годину вперед, то назад.
Чи скасують перехід у 2025-муТорік у серпні Верховна Рада сказала: досить, пора зупинитися на зимовому часі назавжди. Законопроєкт №4201 Руслана Стефанчука підтримали, але він досі чекає підпису Зеленського. Якщо до кінця березня 2025-го президент цього не зробить, ми, як завжди, переведемо годинники вперед. А якщо підпише — то все, більше ніяких стрибків у часі, житимемо за зимовим.
До речі, літній час нині тримають лише 60 країн, а 140 уже махнули на нього рукою.
Коли переводимо цього рокуЗа старими правилами, літній час у нас стартує в останню неділю березня. У 2025-му це 30-е число. О 3:00 ночі стрілки стрибнуть на 4:00 — годину вперед. Смартфони й розумні годинники самі це зроблять, а от старенький будильник чи настінний годинник доведеться крутити руками.

Джерело: 5692.com.ua

Ситуація в енергетиці залишається напруженою, і ризики відключень електроенергії зростають. Причина не лише в сезонному підвищенні споживання чи наслідках воєнних дій, а й у штучних обмеженнях, які ускладнюють імпорт електроенергії. Так звані “прайс-кепи” фактично стримують постачання необхідних обсягів ресурсу, що може призвести до ще серйозніших проблем у найближчі місяці.
Про це розповів Володимир Омельченко, експерт Центру Разумкова, який детально аналізує ситуацію.
Чому не можемо купити більше електрикиСитуація така: Європа готова продавати нам електроенергію. Україна має доступ до імпорту аж на 2,1 ГВт через об'єднану мережу ENTSO-E. Але є нюанс — через ті самі прайс-кепи ми беремо лише 30% від доступного обсягу. А все тому, що закуповувати електроенергію за чинними правилами просто невигідно.
Омельченко пояснює: якби цих обмежень не було, можна було б збільшити імпорт і уникнути частини проблем. Але поки що виходить так, що через економічні чинники держава змушена урізати споживання.
Кого знеструмлять у першу чергуВлада намагається не допустити масових відключень для населення. Проте підприємства вже відчувають наслідки — їм регулярно вимикають електроенергію, щоб якось балансувати систему.
Гадаю, що і надалі основний удар буде по промисловості та бізнесу, а не по звичайних громадянах, — зазначає експерт.
Проте ситуація може змінитися. Якщо проблеми з енергосистемою загостряться, то й побутові споживачі можуть відчути наслідки.
А що з газомЯкщо здається, що електрика — це єдина проблема, то ні. Є ще одна велика загроза — нестача газу в підземних сховищах. І це серйозно, тому що значна частина електростанцій працює саме на газі.
Щоб уникнути ще більших труднощів, потрібно нарощувати імпорт газу, але тут виникає ще одна проблема — ціни. Купувати додатковий газ дорого, а запасів у сховищах не вистачає, — пояснює Омельченко.
Чому ми не виправляємо ситуаціюЩе один експерт, Олександр Харченко, підтверджує: чинні регуляторні обмеження реально ускладнюють імпорт електроенергії, навіть коли без нього вже ніяк. Тобто, виходить замкнене коло: нам потрібно більше електрики, але через штучні обмеження ми не можемо її купити, а тим часом ситуація лише погіршується.
Як це позначиться на нас із вами? Поки що уряд намагається балансувати систему за рахунок бізнесу. Але якщо ситуація з газом і електрикою не покращиться, то питання “чи будуть відключення?” перетвориться на більш конкретне — “коли саме їх чекати?”.

Джерело: 5692.com.ua

23 лютого 2025 року о 20:25 до Служби порятунку “101” надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася на вулиці Заводській міста Жовті Води Кам'янського району. Про це повідомили в ГУ ДСНС області.
По прибуттю на місце події рятувальники встановили, що автомобіль Mitsubishi Lancer зіткнувся із залізобетонною конструкцією підземного переходу. Внаслідок аварії водія затисло в салоні транспортного засобу.
Фахівці ДСНС оперативно деблокували постраждалого чоловіка 1976 року народження та передали його медикам для подальшої госпіталізації.
У ліквідації наслідків ДТП брали участь 6 рятувальників та 1 одиниця пожежно-рятувальної техніки.
Рятувальники вкотре закликають водіїв бути уважними на дорозі та дотримуватися правил безпеки під час керування транспортним засобом.

Джерело: 5692.com.ua

Сьогодні, 24 лютого, у Кам’янському сталася пожежа в житловому будинку. О 09:44 до Служби порятунку “101” надійшло повідомлення про займання в квартирі, розташованій на 5 поверсі 5-поверхового будинку на вулиці Максима Чиженко, що в Південному районі міста. Про це повідомили в ГУ ДСНС Дніпропетровської області.
Вогонь охопив речі домашнього вжитку на площі 3 квадратні метри. Під час ліквідації займання рятувальники вивели з небезпечної зони чоловіка 1987 року народження та передали його медикам. Постраждалий відмовився від госпіталізації.
Завдяки оперативним діям вогнеборців, пожежу вдалося повністю ліквідувати о 10:05. У гасінні брали участь 12 рятувальників та 3 одиниці техніки.

Джерело: 5692.com.ua

Вибір професії — справа серйозна. Але давайте чесно: більшість із нас намагається знайти щось не просто цікаве, а й таке, щоб реально можна було заробляти, а не існувати від зарплати до зарплати. Ну і, бажано, без зайвих років навчання. Молодь України теж не хоче марнувати час, тому обирає професії, які дають стабільність або хоча б швидкий дохід.
За даними Державної служби зайнятості, у 2024 році понад 150 тисяч молодих людей (до 35 років) звернулися за допомогою у пошуку роботи. Це чверть від усіх, хто шукав роботу через центри зайнятості. І що цікаво — 64 тисячі вже знайшли місце, що навіть більше, ніж роком раніше. А у 2025 році, тільки рік розпочався, а вже 7 тисяч молодих українців працевлаштовані через службу зайнятості. Як кажуть, хто шукає — той знаходить.
Які професії зараз “в топі”Ну що ж, давайте подивимось, ким хочуть працювати молоді українці.
Продавець — робота є завжди, від супермаркетів до маленьких крамниць.Кухар — бо їсти люблять усі, а хороші кухарі на вагу золота.Водій — доставка, таксі, логістика, тут роботи вистачає.Адміністратор — готелі, ресторани, офіси, без них ніяк.Бариста — кава нині більше, ніж просто напій, це стиль життя.Бухгалтер — цифри мають сходитися, інакше бізнес не виживе.Медсестра — медицина завжди у дефіциті, і це навряд чи зміниться.Держслужбовець — стабільність, хоч зарплати й не захмарні.Вчитель — хто вчитиме дітей, якщо не вони.Касир — поки що автоматизовані каси не витіснили людей повністю.Менеджер — бізнесу потрібні ті, хто знає, як ним керувати.Швачка — хто сказав, що модна індустрія — це тільки про великі бренди.Офіціант — ресторани ростуть, а гостям потрібне якісне обслуговування.А якщо ще не визначивсяНе всі одразу знають, ким хочуть бути, і це нормально. Тому Державна служба зайнятості проводить профорієнтаційні зустрічі, тренінги, консультації, де можна розібратись у своїх сильних сторонах. Є й онлайн-курси, і виїзні заходи, щоб максимально допомогти молоді знайти свій шлях.
Головне — не боятись пробувати. Буває, що перша робота — це не мрія, але ж треба з чогось починати. А далі — хто знає, може, сьогодні ти бариста, а завтра відкриєш власну кав’ярню.

Джерело: 5692.com.ua

Знаєте, здається, ми ще навіть не усвідомили, наскільки сильно війна змінила демографічну ситуацію в Україні. А попереду — ще дві хвилі міграції, які можуть добряче переформатувати країну. І якщо ви думали, що люди вже виїхали, скільки могли, то експерти кажуть: “Ні, це ще не кінець”.
Перша хвиля: після війниПро це говорить Андрій Гайдуцький — економіст, який, власне, добре розбирається в міграційній політиці. Він пояснює, що перша хвиля очікується одразу після війни. Зрозуміло, що дехто, хто не мав змоги виїхати під час бойових дій, нарешті це зробить. Багато хто з військових, які демобілізуються, можуть захотіти почати нове життя за кордоном. Але паралельно буде і зворотний процес — частина українців повернеться, бо вони скучили за домом, або просто тому, що життя в Європі виявилося не таким солодким, як здавалося. Ну, десь два мільйони туди, два мільйони назад — у результаті особливих змін у чисельності населення не буде.
Друга хвиля: після вступу до ЄСА от друга хвиля — це вже серйозніше. Вона очікується після вступу України до ЄС. І тут усе залежить від зарплат. Якщо у нас вони залишаться низькими порівняно з тією ж Польщею чи Німеччиною, то частина людей просто не бачить сенсу залишатися. 1-2 мільйони можуть податися на Захід у пошуках кращого життя. Але це вже не буде так масово, бо, чесно кажучи, багато хто виїхав раніше, і ще одна глобальна міграція просто фізично неможлива.
Чоловіки та кордонЩе один важливий момент — кордони. Що буде з чоловіками після війни? Гайдуцький каже, що тримати заборону на виїзд неправильно. Але знімати її варто поступово: спочатку для тих, кому за 50, потім для молодших. Та й узагалі, армія має бути професійною, а не просто “набирати всіх підряд”. Людина повинна хотіти воювати, а не тому що її змусили. А щоб ця мотивація з’явилася, потрібно дати нашим військовим сучасну зброю.
Європа потребує робочих рукДо речі, у Європі зараз катастрофічно бракує робочих рук. Чоловіки зі Східної Європи раніше масово працювали на заводах, будівництві, але з початком війни цей потік зменшився. Заводи просто не можуть знайти працівників. А це означає, що пропозицій роботи для українців буде більш ніж достатньо.
Як зупинити відтік населенняЩо робити, щоб люди не тікали з України? Все банально просто — створювати робочі місця. Але є нюанс. Багато підприємств зараз не розширюються, а скорочуються. Автоматизація, економічна нестабільність, невизначеність… У результаті частина людей залишається без роботи, і це тільки підштовхує їх до виїзду.
Як це виправити? Потрібні державні програми підтримки бізнесу, гранти для підприємців, створення комфортних умов для тих, хто хоче інвестувати в Україну. І не тільки для українців, а й для іноземців, які готові працювати тут.
Питання тільки одне: чи хтось цим серйозно займеться? Бо поки що виглядає так, що вирішувати цю проблему доведеться самій країні — кожному, хто не хоче, щоб Україна порожніла.

Джерело: 5692.com.ua

Хто не хоче дожити до такого ж поважного віку, як японці, серелня тривалість життя яких 84 роки? Виявляється, їхня фішка — не тільки суші, а й дрібненька рибка, яку вони їдять прямо з кісточками. Вчені з Нагої розібралися, чому це працює.
Що з’ясували японціДослідники взяли майже 80 тисяч людей — від 35 до 69 років — і кілька років стежили, що вони їдять і як живуть. Особливо придивлялися до тих, хто любить дрібну рибу: хрумкають її з головою й хвостом. І що ви думаєте? У таких людей шанси рано померти — чи то від раку, чи від іншого — нижчі. А у жінок цей ефект ще крутіший.
Чим дрібна риба кращаПрофесор Такаші Тамура каже, що маленька риба — це просто скарб. Її легко їсти всім — і малим, і старим, хоч у консервах, хоч свіженькою. А головне — у кістках ховається купа корисного: кальцій, вітамін А для імунітету. Виходить, це не просто їжа, а натуральна таблетка для здоров’я.
До речі, у нас теж є що пожувати: хамса, тюлька, бички, сардини чи анчоуси. Доступно, дешево, а користь — як від заморських делікатесів.
Чому не філеЗдається, ну що там у тій дрібноті? Але фокус у тому, що в ній усе їстівне — і м’ясо, і кістки. У великому філе такого немає — там тільки м’якоть, а поживні речовини з кісток ти не отримаєш. Тож дрібна риба — це ніби повний пакет вітамінів, а не пів порції.
Як це може допомогтиДодавайте дрібну рибу в тарілку щодня — і ризики захворіти чи раніше часу відійти зменшаться. Просто і без зайвих хитрощів — їжте собі хамсу чи бички, і організм скаже спасибі.
От і все. Японці своїм довголіттям завдячують не тільки рису, а й цій дрібноті. Може, і нам варто частіше її вживати.

Джерело: 5692.com.ua

Віцепрем'єр-міністр України Олексій Чернишов, який також очолює Міністерство національної єдності, заявив, що наша країна активно вивчає, як Ізраїль, Румунія, Литва, Латвія та Балкани повертали своїх громадян додому.
І, чесно кажучи, питання справді гостре. Люди виїжджають – хто тимчасово, хто назавжди. Але якщо ми хочемо не просто відбудувати країну, а зробити її сильною та конкурентною, то без повернення своїх же українців – ніяк. Це не просто про економіку чи робочі руки, це про майбутнє загалом.
Збереження людського капіталу – ключове завдання. Від цього залежить не лише відновлення України, а й її майбутнє в цілому. Ми не єдині, хто стикався з таким викликом, тому треба брати найкраще з чужого досвіду, – зазначив Чернишов.
До речі, досвід справді цікавий.
Як Ізраїлю вдалося повернути мільйониОт, наприклад, Ізраїль. Ви знали, що за його межами досі живе більше 8 мільйонів євреїв? Найбільше – у США, але з 1948 року до країни повернулося понад 3,3 мільйона осіб. І все це – завдяки чіткій політиці репатріації.
Ізраїльтяни не просто сказали “повертайтеся”. Вони створили умови:
безкоштовний квиток додому,фінансова підтримка на перший час,субсидії на житло та освіту,податкові пільги,навіть нижчі ставки на іпотеку.Що цікаво, більшість тих, хто повернувся у 2021 році, були молодші 35 років. Тобто, країна не просто отримала нових громадян, а молодих, активних, перспективних людей, які готові працювати й розвивати державу.
І тут виникає питання: а що може зробити Україна, щоб наші люди теж захотіли повернутися?
Литва і Латвія – ще один прикладЯкщо глянути на Литву чи Латвію, там теж ситуація схожа. Люди свого часу поїхали в Європу, але частина з них повернулася. Чому? Бо з’явилися можливості. Економіка пішла вгору, зарплати стали конкурентними, та й загалом життя в країні покращилося.
Це, мабуть, найкращий сценарій для України. Бо, зрештою, всі хочуть жити в успішній, безпечній країні. І якщо ми створимо хороші умови, українці повертатимуться самі, – підсумував Чернишов.
А поки що – вчимося у тих, хто вже пройшов цей шлях. І сподіваємось, що колись і Україна стане країною, куди хочеться повертатися.

Джерело: 5692.com.ua