В Україні, де війна залишила глибокі шрами в суспільстві, створено 26 спеціальних центрів з розшуку осіб, які зникли безвісти. І це, до речі, не просто статистика, а проєкт, що реально працює. Один із цих центрів навіть відповідає за Крим — територію, де люди почали зникати ще з 2014 року. Так що тут є про що поговорити.
Як усе починалося
У Запорізькій області створили перший центр, щоб швидше і краще розслідувати випадки зникнення людей. Ідея полягала в тому, щоб полегшити взаємодію між поліцією та родичами зниклих, а також вирішити купу проблем, які завжди виникають у таких випадках. Ну, і виявилося, що це реально працює! Тому вирішили не зупинятися і відкривати подібні центри в інших регіонах.
Що роблять ці центри
Якщо говорити просто, то центри — це своєрідні "хаби", куди може звернутися кожен, хто шукає зниклу людину. Уявіть собі: там і підкажуть, і проконсультують, і навіть допоможуть оформити статус зниклого чи полоненого. А це, до речі, важливо, бо такі статуси мають юридичні наслідки для родин.
А ще працівники центрів займаються питаннями ідентифікації загиблих. Тут теж усе непросто: звернення до військових частин, транспортування тіл, поховання… Це, на жаль, те, з чим багато родин стикається у воєнний час.
Репатріація: складний, але важливий процес
Ці центри також беруть участь у репатріації — обмінах тілами загиблих військових. Це відбувається майже щомісяця, і тіла загиблих передають до судово-медичних установ. Важка, але необхідна робота.
Цікаво, що в різних областях підхід до роботи може відрізнятися. Наприклад, в одних залучають місцеву владу чи психологів, а в інших більше співпрацюють із військовими частинами або правниками. Ну, а в деяких навіть працюють представники громадських організацій. І знаєте, це лише додає ефективності.
Джерело: 5692.com.ua