На тлі війни, що триває вже третій рік, дедалі більше українців ставлять собі просте, але болюче питання: чому одні боронять країну на фронті, а інші – залишаються в кабінетах під грифом "заброньований"? Розмови про справедливість мобілізації, чесний розподіл обов’язків і контроль над бронюванням лунають дедалі голосніше. Саме тому депутати з фракції "Європейська солідарність" вирішили взятися за цю тему серйозно. Вони запропонували законодавчі зміни, що мали б поставити крапки над "і" – хто, де і за яких умов може залишатися у тилу в статусі "незамінного". Мова йде про конкретику: скільки людей можуть бути заброньовані в тій чи іншій структурі, і які органи взагалі мають на це право.
Ідея проста, але водночас чутлива – скоротити надмірне бронювання у низці державних установ, аби ті, хто можуть посилити оборону країни на передовій, справді туди потрапили. Без перекосів і привілеїв.
Законопроєкт уже зареєстровано у Верховній Раді, і якщо він отримає підтримку, принцип бронювання в Україні може змінитися суттєво.
Що пропонують змінити
Депутатська група зареєструвала законопроєкт № 13429, який вносить зміни до закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Ідея – уточнити, хто й коли може бути заброньований, аби уникнути надмірного відтоку людей до ЗСУ.
Навіщо це потрібно
У пояснювальній записці йдеться про таке:
- з початку війни необхідність бронювання зросла;
- бронювання допомагає тримати на місцях ключових фахівців, чия робота важлива для життєдіяльності країни;
- навіть у критичні моменти потрібно балансувати між військовими потребами й економікою.
Основні цілі:
- зберігати оборотність стратегічних підприємств;
- зберігати професіоналів у критичних галузях;
- забезпечити справедливий розподіл ресурсів між армією та держслужбою;
- підтримувати функціонування держорганів і суду.
Що конкретно змінюється
Законопроєкт уточнює статтю 25 закону:
Повне бронювання (100%) – для центральних держорганів, які працюють на всю країну. Винятки:
- Нацполіція
- ДБР
- Прокуратура (окрім САП)
- Бюро економбезпеки
- ДКВС
- Служба судової охорони та установи правосуддя
- Органи досудового слідства
Часткове бронювання (до 50%) – для перерахованих вище структур (поліція, ДБР, прокуратура, БЕБ, суди), щоб частина працівників могла бути мобілізована.
Що це змінить
- зменшиться надлишок бронювання в держапараті;
- частина працівників може перейти до ЗСУ — це допоможе армії;
- інститут бронювання стане збалансованішим і зрозумілішим;
- усе це відбувається без додаткових витрат держбюджету.
У період, коли кожен кадр може стати вирішальним — баланс між потребами держави і потребами армії — критичний. Законопроєкт – це не про бюрократію, а про розумну мобілізацію, яка зберігає і людей, і безпеку.
Джерело: 5692.com.ua
