Російські військові грабують як помешкання жителів Херсона, так і підприємства захопленого міста, повідомила проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» начальниця Херсонської міської військової адміністрації Галина Лугова.
Зняття прапора Росії з будівлі Херсонської обласної адміністрації в окупованому Херсоні може бути «проявом провокації». Про це заявила начальниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталя Гуменюк.
«Це може бути прояв провокації для того, щоб створити враження, що населені пункти залишені, що входження до них безпечне. З огляду на те, що вони давно готувалися до вуличних боїв, на те, як вони розташовують свої підрозділи, ми усвідомлюємо заплановану тактику дій і не варто поспішати радіти. Треба розуміти, що гібридна війна передбачає і ось такі інформаційні вкиди, атаки, які можуть бути розраховані на послаблення військ», – розповіла вона в ефірі національного телемарафону.
Наталя Гуменюк зауважує, що російські окупанти створюють «ефект тотальної евакуації».
На окупованих Росією територіях України побільшало випадків зникнення місцевих жителів, повідомив речник Міністерства оборони Олександр Мотузяник.
В окупованому Херсоні працюють всього три аптеки, в яких – дефіцит ліків, спостерігається нестача продуктів та палива на АЗС, повідомила проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» начальниця Херсонської міської військової адміністрації Галина Лугова.
Протягом жовтня Росія перекинула до Білорусі залізницею військову техніку, майно і солдатів, повідомили у Генштабі Збройних сил України.
За останній тиждень сили української ППО збили дві третини ракет та 40 відсотків дронів-камікадзе, випущених російською армією по Україні. Про це 3 листопада повідомив заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ, бригадний генерал Олексій Громов.
Із російського полону в рамках обміну повернули ще 107 українських військовослужбовців, повідомив голова Офісу президента України Андрій Єрмак.
На деокупованих територіях України вже виявили 34 катівні і місця утримання громадян, повідомив начальник департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Нацполіції Олексій Сергєєв.
Українські військові знищили чотири російських склади боєприпасів та шість цистерн з паливом, повідомляє оперативне командування «Південь» за підсумками 2 листопада.
«За підтвердженою інформацією знищено: 8 рашистів, 2 танки, реактивну систему залпового вогню «Град», інженерну машину розгородження ІМР-1, 9 одиниць авто-бронетехніки, 4 склади з боєприпасами (в Баштанському, і Бериславському районах), 6 залізничних цистерн з пально-мастильними запасами ворожої армії. Окрім того, пошкоджено танк, 5 одиниць авто-бронетехніки, реактивну систему залпового вогню «Град» та буксировану гаубицю Д-20», – йдеться у повідомленні.
Рада Безпеки ООН у середу, 2 листопада, переважною більшістю голосів відхилила спробу Росії створити комісію для розслідування її необґрунтованих заяв про те, що Україна та Сполучені Штати здійснюють «військово-біологічну» діяльність, яка порушує конвенцію про заборону використання біологічної зброї – повідомляє видання The Washington Post.
Російські війська ведуть наступальні дії на Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
Противник минулої доби атакував біля 12 населених пунктів Луганщини та Донеччини – Макіївки, Невського, Білогорівки, Верхньокамʼянського, Спірного, Бахмута, Майорська, Первомайського, Новомихайлівки, Водяного, Павлівки та Пречистівки. ЗСУ відбили ці атаки.
Російські та білоруські офіційні особи продовжують підтримувати давню інформаційну операцію про те, що Білорусь вступить у війну в Україні, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
За даними організації, вступ Білорусі у війну залишається дуже малоймовірним.
«Російські та білоруські офіційні особи продовжують висвітлювати двостороннє оборонне співробітництво між Росією та Білоруссю як засіб давньої інформаційної операції про те, що Білорусь вступить у війну в Україні від імені Росії. Вступ Білорусі у війну залишається малоймовірним, як раніше оцінювало ISW. Як раніше оцінювало ISW, вступ Білорусі у війну залишається дуже малоймовірним через низку внутрішніх наслідків, які така дія матиме для режиму президента Олександра Лукашенка, а також через обмежений білоруський військовий потенціал», – йдеться у звіті.
У ISW нагадують про заяву білоруського міністра оборони Віктор Хреніна від 2 листопада. Він повідомив, що Росія і Білорусь провели щорічне засідання Спільної колегії міністерств оборони з метою зміцнення «спільного військового потенціалу» для протидії «викликам і загрозам військового характеру» з боку НАТО.
Експерти Інститут вивчення війни вважають, що заява Хреніна, ймовірно, має на меті продемонструвати постійну лояльність Білорусі до Росії та представити Заходу імідж білорусько-російської військової єдності.