Гострий конфлікт у Дніпрі. Блогер Лаченков кине виклик меру Філатову.
У Дніпрі розгортається масштабний публічний конфлікт між місцевим блогером Ігорем Лаченковим і мером міста Борисом Філатовим. Сторони перейшли від критики політики до прямої особистісної конфронтації, що привернуло увагу медіа та громадськості.
Нещодавно Філатов у публічному дописі на російській мові звернувся до Лаченкова в дуже різкій формі, висловивши низку образ і викликавши блогера на особисту зустріч у своєму кабінеті. У своєму тексті мер обговорює питання мародерства, рейдерства, звинувачує матір блогера в «колабораціонізмі» та натякає на причетність до справи з «Южмашем» — великим державним підприємством із виробництва ракетно‑космічної техніки.
Нижче подано ключову репліку Філатова українською:
«Підіймай свій зад і я чекаю тебе в понеділок, 16 березня… Ми поговоримо про мародерів, рейдерство, твою маму, яка ограбувала ЮМЗ в інтересах російських сторін… Ти ж сміливий в інтернеті, приїзджай, поговоримо лицем до лиця».
Такі публічні образи й виклик викликали хвилю реакцій у соцмережах та новинних стрічках.
Відповідь Ігоря Лаченкова
Лаченков у відповідь не лише відкинув звинувачення, а й сам кинув виклик меру:
«Ооо, свинтус продовжує бухати та писати дописи. Боря, ти приїзджай на Каштан на Рейтарську, чекаю завтра о 12:00. Оце звісно горить срака))) Ну мер Дніпра мені ще стрілку не забивав, ахахахахахахахах. Гідний український політик».
Ця реакція підкреслює не лише рівень загострення конфлікту, а й різницю в стилях комунікації сторін: блогер обирає іронічний та провокативний тон, тоді як Філатов — агресивно‑директивний.
Юридичний контекст: справа «Южмаш» і міжнародний арбітраж
Одним із елементів суперечки є згадка Філатова про справу, пов’язану з «Южмашем» (ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова»). За словами Лаченкова, рішення міжнародного арбітражу про стягнення з підприємства близько $225,8 тис. було міжнародним і не підлягало новій оцінці українським судом і не було виконане, а твердження про «отримання грошей» російськими сторонами є неправдивими.
З юридичної точки зору:
- Міжнародний комерційний арбітраж (МКАС) при ТПП України — це легітимний механізм вирішення комерційних спорів між сторонами, що погодилися на арбітраж у своїх контрактах. Рішення таких арбітражів підлягають визнанню і виконанню в Україні та інших країнах‑учасницях Нью‑Йоркської конвенції про визнання та виконання арбітражних рішень 1958 року.
- Українські суди загалом не мають права перевіряти по суті рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо немає доказів істотних порушень процедур чи арбітражної угоди. Винятки можливі лише у випадках, чітко передбачених законом, наприклад, відсутність арбітражної угоди, недостовірне повідомлення сторін або суперечність із публічним порядком.
- Визнання арбітражного рішення українським судом — це окремий процес, який може бути оскаржений, якщо сторона доведе суттєві порушення. Але сам факт наявності арбітражного рішення не є автоматичною підставою для припущення про «колабораціонізм» чи інші злочини.
Тобто, якщо події навколо рішення арбітражу щодо «Южмаш» були описані коректно Лаченковим, то це не є доказом участі когось у злочинній або антидержавній діяльності, а є комерційно‑правовим спором, вирішеним арбітражною інстанцією та має залишатися в правовому полі.
Інформаційний контекст конфлікту
У конфлікті між Філатовим і Лаченковим важливим є факт того, що деякі публікації про матір блогера з’являлися у ЗМІ, які, за відкритими даними, пов’язують із профілатовськими медіаресурсами та фінансують частково з бюджетних коштів.
З юридичної точки зору, ці матеріали не можуть розглядатися як підтвердження будь-якої протиправної діяльності чи колабораціонізму. Вони мають характер публічних звинувачень і є частиною інформаційного тиску у публічній суперечці між публічними особами.
Включення таких повідомлень у медіа може створювати суспільний резонанс, проте відповідальність за достовірність тверджень лежить на авторах та власниках ресурсів, а не на особах, про яких йдеться у матеріалах.
Що це значить для публічного дискурсу
Цей конфлікт має кілька вимірів:
- Політичний і медійний фронт — обидва учасники використовують публічні платформи для досягнення впізнаваності й впливу на аудиторію.
- Юридична сторона питання — твердження про корупцію, рейдерство чи колабораціонізм потребують юридичного підтвердження, а не лише емоційних дописів.
- Взаємодія влади і громадських активістів — такий рівень конфлікту ілюструє, як у соціальних мережах може формуватися до певної міри паралельний дискурс щодо діяльності посадових осіб.
Конфронтація між Філатовим і Лаченковим явним чином показує, що сучасна політична та медіапростірна реальність в Україні все активніше залучає блогерів у суспільно‑політичну комунікацію, що не завжди відповідає критеріям юридичної обґрунтованості чи фактологічної вірності.
Джерело: 056.ua
