Врожай під загрозою. Чому затримується сівба озимини на Дніпропетровщині
Вересень 2025 року став справжнім випробуванням для аграріїв Дніпропетровської області. Погодні аномалії, що поєднали спеку, сильні вітри та раптові похолодання, зірвали звичний ритм осінньої посівної. Якщо в попередні роки фермери встигали завершити сівбу озимих до кінця вересня, то нині значна частина площ так і залишається не засіяною.
Фахівці кажуть: ситуація може стати критичною, якщо найближчими тижнями не випаде достатня кількість опадів.
Посуха і холодні ночі
На початку вересня регіон накрила затяжна спека — вдень температура сягала +28…+30°C, а ночами різко опускалася до +5°C. Такі перепади висушували верхній шар ґрунту, не даючи йому накопичити вологу. Опади випадали локально й короткочасно, тому більшість полів залишалася сухою.
«Ми заходили в поле з сівалкою, але розуміли, що насіння фактично падає в пісок. Без дощу воно або не проросте взагалі, або дасть слабкі сходи», — розповідає фермер із Павлоградського району Сергій Кравченко.
У другій половині вересня ситуацію дещо поліпшили короткі дощі та похолодання, однак вони не вирішили головної проблеми — волога накопичилася лише поверхнево. Це означає, що рослини, навіть якщо зійдуть, матимуть слабку кореневу систему.
Ризики для врожаю
Затримка сівби озимини створює ланцюгову реакцію проблем:
- сходи з’являються нерівномірно, що ускладнює догляд і підвищує ризик хвороб;
- урожайність наступного року може впасти на 20–30%;
- за відсутності дощів частину площ доведеться пересівати навесні, що подвоїть витрати.
«Озимина — основа нашого хліба. Якщо не буде пшениці, це вдарить і по фермерських господарствах, і по продовольчій безпеці країни. Втрата хоча б третини врожаю — це величезні збитки», — пояснює агроекономістка з Дніпра Оксана Шевченко.
Поточна ситуація на полях
Попри складні умови, аграрії області продовжують збирати пізні польові культури та овочі. Паралельно вони готують поля під озимі зернові — проводять обробку ґрунту, вносять добрива й намагаються «зловити момент» після кожного дощу.
У деяких районах, зокрема на півночі, де ґрунт зберіг трохи більше вологи, частину посівів уже проведено. Але в центральних та південних районах роботи фактично заморожені.
«Ми стоїмо перед вибором: або сіяти зараз і ризикувати, що посіви пропадуть, або чекати дощів, які можуть так і не прийти», — каже фермерка Марія Лисенко.
Погляд експертів
Метеорологи визнають: вересень 2025 року став одним із найпосушливіших за останнє десятиліття.
«Запаси продуктивної вологи в ґрунті на глибині 10–20 см критично низькі. Якщо найближчим часом не випаде хоча б 30–40 мм опадів, умови для озимих будуть незадовільними», — зазначають у Дніпропетровському центрі гідрометеорології.
Аграрні консультанти радять господарствам розглядати сценарії пересіву та заздалегідь закладати кошти на додаткове підживлення. Крім того, все більшої актуальності набуває питання зрошення, яке може врятувати врожай у майбутньому, якщо інвестувати в системи поливу вже зараз.
Чи є шанс виправити ситуацію
Фермери покладають великі надії на жовтень. Якщо він принесе рясні дощі й відносно теплу погоду, посівна ще може бути врятована. У такому разі врожайність знизиться, але не критично. Якщо ж суха погода збережеться, аграрії будуть змушені відмовлятися від частини озимих площ.
«Ми живемо від дощу до дощу. Це дуже нервова осінь. Але ми розуміємо: кидати роботу не можна. Хоч трохи, але посівна буде», — каже фермер Андрій з Криворізького району.
Погодні аномалії на Дніпропетровщині вкотре довели: клімат стає головним фактором ризику для аграрного виробництва. Затримка сівби озимини ставить під питання урожай 2026 року, а отже — і продовольчу стабільність.
Успіх посівної нині залежить від того, наскільки швидко фермери зможуть адаптуватися до нових умов, використати сучасні агротехнології й отримати підтримку держави у впровадженні систем зрошення. А остаточне слово, як завжди, буде за небом.
Джерело: 056.ua
