На території природного заповідника виявили розростання інвазивного виду, який може кардинально змінити екосистему степу.
У Національному природному парку «Орільський», що в Дніпропетровській області, ботаніки зафіксували появу численної колонії Gymnocladus dioicus, більш відомого як американський глекоплідник або «залізне дерево». Рослина походить із Північної Америки, але дедалі активніше натуралізується в Україні — і це викликає занепокоєння у фахівців.
«Це дуже потужна інвазія. Ми нарахували понад 350 молодих дерев на досить обмеженій території, причому багато з них уже утворили щільні зарості», — повідомив доктор біологічних наук, завідувач відділу інтродукції та акліматизації ботанічного саду НАН України Андрій Новіков.
Як виглядає залізне дерево і чому воно небезпечне
Gymnocladus dioicus має низку особливостей, які роблять його дуже життєздатним у чужорідному середовищі:
- Довговічність: дерево може жити понад 100 років.
- Невибагливість: витримує посуху, спеки, забруднення повітря.
- Потужна коренева система: швидко заглушає інші рослини.
- Отруйні плоди: їхнє вживання шкідливе для тварин.
«Залізне дерево — красиве, але агресивне. Його здатність витісняти аборигенні степові види — пряма загроза для збереження унікальних українських ландшафтів», — пояснює екологиня Ольга Гончар з громадської ініціативи «Живий степ».
Де ще в Україні вже є це дерево
Це не перший випадок появи Gymnocladus dioicus у дикій природі. Фахівці відзначають, що дерево:
- зустрічається у ботсадах Києва, Харкова, Ужгорода;
- самосійно з’явилося у Полтавській, Кіровоградській та Одеській областях;
- уже формується підлісок у природоохоронних зонах.
Особливо занепокоєння викликає його здатність проростати на деградованих землях і навіть у руслах висохлих балок, де традиційно зростають рідкісні степові трави.
Чому цю рослину висаджували
Парадоксально, але початково Gymnocladus dioicus завозили до України як декоративне дерево. Причини:
- Має привабливу кроноформу та листя.
- Швидко росте, не потребує догляду.
- Стійкий до шкідників і міських умов.
«Ми його свідомо садили в парках як елемент „зеленого щита“ — рослина добре витримує загазованість. Але ніхто не передбачив, що воно почне масово поширюватися в дику природу», — коментує ландшафтний дизайнер Віталій Панченко.
Яка загроза для екосистем
Колонізація степу залізним деревом може спричинити:
- Зниження біорізноманіття — витіснення аборигенних видів.
- Порушення водного балансу — корені висушують ґрунт.
- Зменшення кормової бази для тварин — отруйні плоди та непридатне для випасу листя.
- Ризик пожеж — через високу здатність дерева до виживання після вогню.
Що вже роблять
Ботаніки спільно з екологами розробляють стратегію стримування інвазії:
- обстеження території поширення;
- механічне знищення сіянців;
- інформаційна кампанія серед населення;
- заборона на нові посадки в межах природоохоронних зон.
«Нам потрібно ухвалити рішення на рівні держави: інвазійні види — це така ж загроза, як і зміна клімату», — зазначає еколог Олександр Денисенко з Інституту ботаніки ім. Холодного НАН України.
Який вигляд має дерево та його плоди
Gymnocladus dioicus — це листопадне дерево, яке сягає 25–30 метрів заввишки. Воно має:
- великі двічіперисті листки, до 1 м завдовжки;
- плоди у вигляді товстих бобів, довжиною до 25 см;
- насіння, схоже на гладке каміння, що й дало назву «залізне дерево».
Плоди містять токсичну сполуку — цитоцианін, яка вражає нервову систему ссавців. У дикій природі жоден з українських тварин не пристосований до їх споживання.
Де і як його використовують
Попри агресивну поведінку в природі, глекоплідник має низку використань у міських і господарських умовах:
- Озеленення міст — дерево популярне серед озеленювачів США, Канади, Польщі.
- Фітомеліорація — використовується для закріплення ярів та балок.
- Деревина — цінна, щільна, має високу стійкість до гниття.
- Насіння — у Північній Америці з нього виготовляють декоративні вироби.
Проте жодної практичної потреби у вирощуванні в степовій зоні України немає, і це визнають самі лісівники.
Що далі
У найближчі місяці Національна академія наук України планує:
- зібрати повні дані про поширення Gymnocladus dioicus;
- запропонувати законодавчі ініціативи щодо обмеження його використання;
- розробити інтерактивну мапу «червоних зон» інвазії.
«Це перший дзвіночок. Далі буде гірше, якщо ми зараз не зупинимо цю експансію», — наголошує академік Сергій Афонін.
Інвазія залізного дерева на Дніпропетровщині — тривожний сигнал, що вимагає швидкої реакції. Поки ще є шанс зупинити розповсюдження чужорідного виду, який здатен без бою захопити український степ.
Джерело: 056.ua
