У природі свої правила, і не завжди вони на користь навіть тваринам. Весна, літо, зелень, цвітіння — усе це здається святом життя. Але якщо ви помічаєте, що ваш пес починає свербіти, чухатись або плакати очима — можливо, мова йде не просто про пил чи бруд. А про справжню алергічну реакцію. Так-так, сінна лихоманка — це не тільки людська проблема.
І якщо у людей усе більш-менш зрозуміло: антигістаміни, окуляри, мазі — то чотирилапі друзі самі собі допомогти не можуть. Тут усе на нас. А от як саме — розберімось разом.
Як проявляється сінна лихоманка у собак
Це не завжди очевидно. Собака ж не скаже: "Мене щось дратує". Але деякі симптоми настільки виразні, що пройти повз — важко:
- Почервоніння очей та сльозотеча. Іноді з прозорими виділеннями, іноді — більш схожими на слиз. Погляд стає втомленим, ніби після безсонної ночі.
- Свербіж у вухах. Якщо пес регулярно трясе головою або не дає спокою власним вухам — це не просто каприз. Може бути запалення.
- Нав’язливе вилизування лап. Особливо після прогулянки. Іноді — аж до появи подразнень. Це не "гігієна", це спосіб зняти дискомфорт.
- Постійне чухання тіла. Чухає боки, гризе лапи, чухає морду… Такий стан точно не в нормі. Часто супроводжується подразненнями чи лупою.
Що робити, якщо підозрюєте алергію
Перше і головне — не панікувати. Але й не чекати, що "саме пройде". Алергії у собак можуть мати багато причин, тому без ветеринара — нікуди.
До речі, британська організація Woodgreen, що займається допомогою тваринам, радить звертатися до спеціалістів при перших симптомах. Бо алергія на пилок може дуже нагадувати інші реакції — наприклад, на укуси бліх або плісняву.
Що можуть запропонувати в клініці:
- антигістамінні (але спеціальні, для собак — не для людей!);
- лікувальні шампуні, очні краплі чи спреї;
- іноді — навіть ін’єкції, якщо стан складніший.
Варто обговорити всі варіанти, бо самолікування — тут геть не варіант.
Як полегшити життя собаці під час сезону пилку
І навіть якщо вже підібрані ліки — побутові дрібниці теж мають значення. Бо алергенів навколо багато, і чим менше їх буде біля пса — тим краще.
Ось кілька речей, які справді можуть допомогти:
- Прання лежака та ковдр при 60°C. Це знищує не лише пилок, а й можливі грибки.
- Обтирати шерсть та лапи після кожної прогулянки. Можна вологими серветками або просто змоченим рушником.
- Регулярне купання. Не щодня, але достатньо часто, щоб змити накопичені подразники.
- Уникати прогулянок, коли рівень пилку особливо високий. Зазвичай це ранній ранок або час після дощу, коли пилок активно переноситься вітром.
Словом, уважність і турбота — найкраща профілактика. Бо хоч пес і не скаже, що йому погано, але покаже — якщо ви будете придивлятись. А ще — не ігноруйте ці сигнали. Бо сінна лихоманка — це не просто "дрібниця" на весну. Це дискомфорт, який може перетворитись на хронічну проблему, якщо не звернути увагу вчасно.
Джерело: 5692.com.ua
