Гендерний розрив в оплаті праці в Україні залишається важливою соціально-економічною проблемою. Згідно з офіційною статистикою, цей розрив становить 18,6%, що є дещо вищим за середньоєвропейський показник, але нижчим порівняно з іншими країнами світу.
Про це в коментарі РБК-Україна розповіла юристка-аналітикиня Аналітичного центру "ЮрФем" Дар'я Росохата.
Водночас експертка зазначає, що дані, що використовуються для розрахунку цього показника, не враховують тіньовий сектор економіки, що може вказувати на наявність ще більш значного розриву.
Зокрема, гендерний розрив не лише відображає нерівність в оплаті праці, але й має довгострокові наслідки для жінок, зокрема при нарахуванні пенсій, які через низькі зарплати можуть бути значно нижчими порівняно з чоловічими.
Стратегії подолання гендерного розриву
Ситуація з гендерним розривом стала об'єктом уваги як на національному, так і на міжнародному рівнях. У 2023 році в Україні була схвалена "Національна стратегія подолання гендерного розриву" в оплаті праці до 2030 року, яка ставить перед собою амбітну мету – зменшити розрив з 18,6% до 13,6%.
Це частина зусиль, які спрямовані на наближення до європейських стандартів у сфері рівних прав і можливостей для жінок на ринку праці.
Одним із важливих аспектів цієї стратегії є боротьба з дискримінацією за статтю, зокрема через стереотипи, що існують у багатьох роботодавців щодо "жіночих" та "чоловічих" професій, а також обмеження доступу жінок до керівних посад.
Також були законодавчі бар'єри, які існували в Україні до 2017 року і значно ускладнювали доступ жінок до певних професій.
"Так, наказ Міністерства охорони здоров’я №256 містив список заборонених професій для жінок, що звужувало перелік тих професій, де жінки могли би обіймати керівні посади. Хоча цей наказ скасовано, потрібен певний час, щоб жінки змогли інтегруватися в раніше закриті сфери та зайняти лідерські позиції" – зазначає експертка.
Роль стереотипів і соціальних факторів
Гендерний розрив в оплаті праці часто є наслідком існуючих стереотипів, які обмежують жінок у професійному розвитку. Зокрема, багато роботодавців все ще вважають, що жінки не здатні обіймати керівні посади в певних секторах економіки. Такі погляди створюють нерівні умови для кар'єрного росту та розвитку жінок у професійній сфері.
Окрім цього, традиційне розподілення ролей у сім'ї також впливає на можливості жінок працювати на рівних з чоловіками. Догляд за дітьми та ведення домашніх справ часто залишаються на жінках, що обмежує їхній професійний розвиток і кар'єрні можливості.
"Вирішення проблеми потребує комплексного підходу: це і боротьба зі стереотипами, і створення рівних умов для професійного розвитку жінок, і формування мотивації до зайняття керівних посад" – зазначає експертка.
Створення рівних умов для професійного розвитку, модернізація соціальних гарантій для жінок, а також заохочення до зайняття керівних посад може значно сприяти зменшенню гендерного розриву.
Нагадаємо, що через стереотипи у суспільстві та низку інших чинників українки мають нижчі зарплати навіть на керівних посадах. При цьому в уряді вже почали реалізацію програми, яка має на меті скоротити гендерний розрив на ринку праці.
