Верховна Рада може розглянути запровадження податкової ставки 50% на прибутки банків у рамках другого читання законопроекту № 11416-д, яким вводиться низка податкових ініціатив для забезпечення додаткових бюджетних надходжень на фінансування армії до кінця 2024 року.
Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю РБК-Україна.
29 серпня комітет рекомендував законопроект № 11416-д до схвалення в першому читанні. Не дивлячись на пропозиції включити в документ норму про запровадження податкової ставки 50% на прибутки банків за результатами їхньої діяльності в 2024 році, ініціатива була відхилена у зв’язку з категоричною позицією Міністерства фінансів і Національного банку.
Разом з тим, запевняє Гетманцев, є ймовірність розгляду відповідних правок в процесі підготовки законопроекту до другого читання.
Аргументи "ЗА" підвищений податок на прибутки банків
В якості аргументів за підвищення ставки податку на доходи банків до 50% за результатами їхньої діяльності в 2024 році співрозмовник РБК-Україна, зокрема, навів статистику фінансових результатів діяльності українських банків.
Так, за перше півріччя 2024 року операційний дохід банків в Україні склав 161,6 млрд грн, що на 16,3% або на 22,6 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2023-го. Прибуток до оподаткування склав 101 млрд грн, що на 26,1% або на 21 млрд грн більше, ніж за перше півріччя минулого року. Чистий прибуток після оподаткування за перше півріччя 2024-го сягнув 79 млрд грн, або на 11,4 млрд грн більше рік до року.
За словами Гетманцева, більшу частину процентного доходу банків сформовано за рахунок безризикових операцій з державними цінними паперами або депозитними сертифікатами. Частка цих доходів в загальних доходах банків становить 53,6%. Це більше, ніж в минулому році, коли ця частка склала 52,2%.
"Отже, банки, на жаль, заробляють не на кредитуванні, а за рахунок держави. Так, держава дає сама це робити. Мова не йде про якусь помилку чи зловживання. Це нормальна ситуація. Але коли держава має величезний обсяг бюджетного дефіциту, а в наступному році він буде таким самим, а може ще й більшим, то держава, безперечно, спонукає банки до абсорбування ліквідності на ринку, коли НБУ вилучає зайву гривню з обороту через депозитні сертифікати. За цими сертифікатами НБУ сплачує відсотки. На цих відсотках банки заробляють абсолютно безризиково, не надаючи нікому кредитів", – пояснив ситуацію з аномально високою прибутковістю діяльності українських банків під час війни Данило Гетманцев.
Разом з тим, упевнений він, якщо держава дає банкам можливість добре заробити, то вона може претендувати на отримання частини цих доходів в бюджет на фінансування армії під час війни.
"Хочу звернути увагу на те, що рентабельність капіталу банківського сектору в Україні складає 30%. В той час як в Прибалтиці – 21%, Угорщині – 20%, Молдові – 16%, Чехії – 15%, Польщі – 12%, а загалом в Єврозоні – 7%", – навів статистику співрозмовник РБК-Україна.
Так чому ж наразі не запроваджують 50% податку на прибутки банків
Основною причиною відмови від включення норми про підвищення до 50% податку на прибутки банків з 2024 року в законопроект № 11416-д, який найближчими днями має голосуватись в Раді в першому читанні, стала позиція Міністерства фінансів, де вважають, що такий податок негативно вплине на обсяги потенційних залучень коштів в державний бюджет через ОВДП.
"Взяти на себе відповідальність, стверджуючи, що податок на прибуток банків не вплине на майбутні залучення коштів в ОВДП, я не можу. Я не вважаю себе спеціалістом в ринку державних цінних паперів. Тож позиція Міністерства фінансів особисто мене переконала просити колег перенести цю дискусію до другого читання. Ми не зняли поки що остаточно це питання", – розказав Данило Гетманцев.
Нагадаємо, майже півтора місяці триває владна епопея з пошуку джерел додаткового наповнення бюджету на 500 млрд гривень для потреб Сил оборони. Початок пошукам поклав Кабінет міністрів ще 18 липня, схваливши проєкт змін до державного бюджету на 2024 рік та проєкт змін до Податкового кодексу щодо збільшення податкових надходжень.
Початкова редакція законопроекту, розроблена Урядом, передбачала серед іншого запровадження військового збору на розкіш. Зокрема, 5% від доходу з продажу одного об’єкта нерухомості за рік; 15% від вартості покупки нового авто; 30% від вартості реалізованих ювелірних виробів; 5% від вартості банківських металів при покупці у банків. Всі ці пропозиції не увійшли до фінальної редакції законопроекта.
Також до законопроекта не увійшла норма про запровадження військового збору в розмірі 1% з обороту бізнесу.
В остаточній редакції, винесеній на перше читання, не були враховані також пропозиції підвищення ставки ПДВ.
