Попри те, що фактичні збитки України у війні подекуди вдвічі вищі, ніж в деяких інших країнах після воєнних конфліктів та глобальних катаклізмів за останню чверть століття, вона може ефективно використовувати їхній досвід з відновлення.
Про це заявила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.
Вона зазначила, що певні практики Україна вже запозичила, зокрема активне залучення громадськості (30% квота для участі громадськості в комісії "єВідновлення" на місцях) чи закладання раціональних критеріїв оцінки пріоритетів та потреб відбудови за принципом “краще, ніж було” в нову законодавчу рамку – закон “Про основні засади відновлення”.
За її словами, станом на початок цього року сума збитків України внаслідок російської агресії становить більше 480 млрд доларів, а, наприклад, у війні у Боснії і Герцеговині у 90-тих роках минулого століття загальний збиток від воєнних дій склав близько 200 млрд доларів. У Іраку загальна вартість проєктів відбудови після війни 2003 року становить 220 млрд доларів, а у США сума наслідків від урагану Катріна у 2005 році становила 130 млрд доларів.
У всіх цих країнах була схожа ситуація, зокрема, зі зруйнованою цивільною інфраструктурою, великою кількістю ВПО, біженців тощо. Так, у Хорватії було зруйновано і пошкоджено більше 10% усієї житлової площі. А в Україні Росія зруйнувала житловий фонд, який ми будували 5 років, зазначила Шуляк.
Як наслідок війни у Боснії і Герцеговині наприкінці 90-тих років минулого століття загальна сума збитків склала близько 200 млрд доларів. Не менш складною була і демографічна ситуація – понад 2 млн ВПО, зменшення населення на 23%. Втім, країна зуміла досить швидко успішно відновити житлову і критичну інфраструктуру – за кілька років третина житла, більшість інфраструктури відновлено на довоєнному рівні. Ще за рік – 80% будинків, шкіл, систем водопостачання, доріг, телекомунікацій та електропостачання, йдеться в дослідженні, презентованому ЕВА.
“Як свідчать цифри, приведені у дослідженні, у такому ж темпі відновлювалася, наприклад, Японія після землетрусу Кобе у 1995 році – там було відбудовано 134 тисячі квартир і приватних будинків – протягом 4 років. Але, український досвід – наприклад, програми "єВідновлення", інші країни також вже хочуть адаптувати під себе на випадок стихійних лих”, – розповіла Олена Шуляк.
Вона підкреслила, що всі ці країни проходили складний шлях відновлення, але їх досвід може і повинна використовувати Україна, попередньо адаптувавши до своїх реалій. Зокрема:
- Україна повинна активно залучати громадськості та консультації щодо реальних локальних потреб, як було в Іраку;
- Вводити податкові преференції на деокупованих територіях, як було в Хорватії;
- Перейти з реагування на катастрофи на сталу потужну • систему управління, перманентну підготовку, як було в США, а в Україні вже реалізується в рамках концепції “Краще, ніж було”;
- По максимуму зміцнити місцеве самоврядування, як було в Хорватії.
"Як свідчать дані, приведені у дослідженні ЕВА, показовим для України досвідом, може бути відбудова у Боснії і Герцеговині. Там цей процес характеризувався раціональною оцінкою пріоритетів відбудови, напрацюванням стратегічного бачення відновлення, забезпечення прозорості процедури і правило не концентруватись на фізичній відбудові. В Україні ми власне це теж взяли за основу, зокрема, вся відбудова повинна відбудоватись за правилом «Build Back Better», тобто “Краще, ніж було", – зауважила Шуляк.
Також українські громади розробляють програми свого комплексного відновлення – ПКВ. Нині до цього процесу долучилися більше ніж 200 українських громад. А прозорість та підзвітність впроваджується у ці процеси завдяки екосистемі управління відновленням DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management), яка має забезпечити єдиний цифровий маршрут для всіх проєктів відновлення України в рамках законопроекту “Про основні засади відновлення”.
Втім, багато над чим у напрямку реалізації правил та принципів Україні ще слід працювати. Зокрема, для стимулювання бізнесу повертатися в Україну і на її деокуповані території.
"Це типовий досвід для країн, на які спиралися автори дослідження. Тому в урядовому законодавстві щодо відновлення – законопроєкті про основні засади відновлення, передбачені преференції для бізнесу, який працюватиме у постраждалих громадах. Також для них передбачають вводити низькі відсоткові ставки на кредити", – резюмувала Шуляк.
Нагадаємо, на потреби відновлення громад передбачено майже 1 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility, яка передбачає отримання Україною 50 мільярдів євро до 2027 року. Ці кошти – 1 млрд євро, підуть у громади напряму, тому дуже важливо, щоб вони були максимально готові для реалізації якісних проєктів на місцях. Для цього громадам потрібні люди, які мають навички проєктного менеджменту, які обізнані з питаннями економічного характеру, взаємодії з міжнародними партнерами.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
