Відсутність єдиного законодавчого підходу до процесів відновлення створює можливості для корупційного зловживання на рівні місцевої влади, яка може маніпулювати або свідомо втручатися у ці процеси, щоб отримати свою вигоду з проєктів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олену Шуляк.
За її словами, йдеться про зловживання під час відбору обʼєктів, які підлягають відновленню, та формування їх переліку, зловживання під час затвердження переліку обʼєктів, що підлягають відновленню, ймовірність збільшення вартості відновлення обʼєктів, встановлення дискримінаційних вимог до учасників публічних закупівель.
Також серед корупційних ризиків: штучне завищення вартості будівельних матеріалів, недосконалий механізм відбору доброчесних учасників публічних закупівель під час реалізації проєкту, зловживання під час визначення видів будівництва обʼєктів, зловживання під час передачі функцій замовника будівництва і під час їх виконання, неефективне використання коштів фонду під час реалізації експериментального проєкту.
Вона додала, що зафіксовані корупційні прояви є наслідком одразу кількох передумов. Йдеться про:
- Відсутність єдиного законодавчого підходу, невизначеність на рівні законодавства пріоритетності відновлювальних об'єктів;
- Наявність зацікавлених осіб, які, користуючись своєю владою, можуть маніпулювати або свідомо втручатися, щоб отримати свою вигоду з відновлення (завищення вартості, дивна пріоритетність відновлення, дискримінація учасників відновлення тощо);
- Відсутність у законодавстві визначення таких понять, як "першочергові потреби населення" та "пріоритетність задоволення першочергових потреб населення";
- Відсутність законодавчо визначеної процедури щодо реалізації принципу пріоритетності задоволення першочергових потреб населення;
- Відсутність законодавчо закріплених чітких критеріїв відбору ОМС об’єктів, які підлягають відновленню, при підготовці пропозицій для ОДА (ОВА);
- Відсутність законодавчо закріплених чітких критеріїв щодо формування ОДА (ОВА) переліку об’єктів, які підлягають відновленню, для подальшого подання Агентству відновлення;
- Відсутність законодавчо закріплених критеріїв доцільності і можливості відновлення об’єктів.
Шуляк наголосила – виправити це покликаний законопроєкт “Про основні засади відновлення”, який є широкою законодавчою рамкою, що включатиме в себе запуск необхідних антикорупційних запобіжників для процесів відновлення.
"Якщо всі процеси щодо планування відновлення і його реалізації ми переведемо у цифровий формат, забезпечимо доступність і відкритість за принципом "всі бачать все" із активним залученням громадськості до контролю, що і передбачено у законопроєкті “Про основні засади відновлення”, корупційні ризики вдасться мінімізувати", – впевнена парламентар.
Вона додала, що технічна основа щодо цього закладена у цифрову екосистему DREAM, яка вона сповна реалізується після прийняття законопроєкту “Про основні засади відновлення”.
“Цей документ має стати одним з антикорупційних запобіжників та вирішити одну з фундаментальних проблем, описаних у звіті НАЗК – єдиний законодавчий підхід до відновлення”, – підкреслила Шуляк.
Крім цього, за її словами, щоб мінімізувати корупційні ризики у відновлення вже зараз, відбудова громади чи області має відбуватися за Програмою комплексного відновлення (ПКВ), яка, зокрема, приймається після громадського обговорення і визначає, які об’єкти будуть відбудовуватися, чому саме вони є пріоритетними тощо.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
