Спеціалізована антикорупційна прокуратура просить стягнути в дохід держави активи на понад 8,6 млн грн, що фактично належать народному депутатові України. Про це заявили пресслужби САП і Національного агентства з питань запобігання корупції.Прокурор САП подав до Вищого антикорупційного суду позов про визнання необґрунтованими активів, що були оформлені на низку фізичних і юридичних осіб, пов’язаних із депутатом Верховної Ради.Прізвища нардепа не називають. За даними джерел у правоохоронних органах, йдеться про Сергія Литвиненка. Він народний депутат Верховної Ради України IX скликання, обраний до парламенту від партії Слуга народу у 156-му окрузі (Рівненська область) як безпартійний. Член Комітету з питань аграрної та земельної політики.НАЗК і САП встановили, що у 2020-2021 роках неофіційні водії нардепа, а також пов’язана з ним приватна компанія придбали у приватну власність три люксові автомобілі 2020 року випуску: Toyota Land Cruiser 200, BMW 730LD і BMW Х5.Елітними авто вартістю понад 8,6 млн грн користувався сам народний депутат. Він, наголошується у повідомленні, "навіть отримав допуск для заїзду на територію Верховної Ради України".Після аналізу доходів і видатків представника влади та членів його сім’ї антикороргани дійшли висновку, що коштом законних доходів нардеп купити ці елітні авто не зміг би.У декларації Литвиненка за 2022 рік зазначено, що він заробив у Верховній Раді 411 000 грн. Зарплата його дружини Евеліни на Зірненському спиртовому заводі становила 100 000 грн, і це всі доходи подружжя за рік.У розділі про автомобілі Литвиненко вказав три авто. Водночас лише ВАЗ-21093 був у його власності. Іншими двома – Toyota Land Cruiser 200 та BMW 730 LD – нардеп лише користується.Як повідомлялося, згідно з аналітикою Руху ЧЕСНО, Сергій Литвиненко увійшов до списку прогульників серед народних депутатів Верховної Ради дев'ятого скликання. Він пропустив 45% голосувань в проміжку від початку 2022 року і до травня 2023 року.22 липня 2025 року Литвиненко проголосував за законопроєкт №12414, яким запроваджувалась залежність роботи НАБУ і САП від Генерального прокурора.

З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну зросла кількість студентів старших 25 років. До 2022 року таких було близько 30 тис., а за три роки їхня кількість зросла до 230 тис. Про це розповів голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак.На його думку, протягом 2022–2025 років цей показник утримується на цьому ж рівні з незначними коливаннями.У ДСЯО проаналізували дані по всіх рівнях – від професійного передвищого до аспірантури. Нетиповий сплеск почався саме після лютого 2022 року. Там вважають, що ті, хто стає студентами, таким чином намагаються уникнути мобілізації."Для тих, хто вступає, щоб уникнути призову, важливі три речі: щоб було легко вступити і вчитися, і все це – недорого", – каже Гурак.Саме тому, на його думку, серед ухилянтів не популярні медичні та юридичні спеціальності."По-перше, для вступу на ці напрями потрібно мати не менше 150 балів НМТ. По-друге, оплата за навчання дуже висока. І вчитися там нелегко", – пояснив він.Після перевірок, каже Гурак, відрахували 50 тисяч студентів віком 25+, які вступали з порушеннями закону. І це число не остаточне.Зараз правоохоронці вже відкрили вісім кримінальних проваджень стосовно посадових осіб навчальних закладів, затримали деканів і ректорів окремих університетів.Водночас Державна служба якості освіти подала службові записки до МОН про анулювання ліцензій двох навчальних закладів. Саме міністерство, за словами Гурака, готує 20 перевірок навчальних закладів за виявленими фактами."Але навіть після цих відрахувань і заходів загальна ситуація не змінилася – понад 200 тисяч студентів старших 25 років досі залишаються в системі освіти. І кожну вступну кампанію їхні лави поповнюються", – підсумував Гурак.

За процесуальним керівництвом прокурорів Офісу Генерального прокурора повідомлено про підозру двом посадовим особам одного з комунальних закладів охорони здоров’я столиці. За посиланням на ОГП.Їх підозрюють у тому, що вони отримували бюджетні кошти за медичні послуги, які фактично не надавали пацієнтам.Йдеться про мобільну паліативну допомогу – це виїзна медична підтримка людей з тяжкими, невиліковними захворюваннями, коли лікарі приїжджають додому, полегшують біль і контролюють стан пацієнтів. Саме ці послуги заклад охорони здоров’я мав надавати у 2024 році за умовами договору з Національною службою здоров’я.За даними слідства, колишній директор медичного закладу та лікар вносили до електронної системи охорони здоров’я неправдиві відомості про нібито надану паліативну допомогу дорослим та дітям. Насправді виїзди, огляди та медичні процедури в заявлених обсягах не проводилися.На підставі цих даних заклад отримав із державного бюджету понад 1,6 мільйона гривень за послуги, які не були надані.Наразі вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюють детективи Бюро економічної безпеки України. Оперативний супровід зазначеного кримінального провадження здійснюють співробітники Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Президент України Володимир Зеленський ще не визначився з наступним головою свого Офісу. На вакантну посаду розглядають кількох кандидатів.Серед чотирьох найбільш обговорюваних претендентів – міністр оборони Денис Шмигаль, перший віце-прем'єр Михайло Федоров, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та заступник голови ОП Павло Паліса."Троє людей – це ті, про кого президент подумав одразу, а Паліса непогано проявив себе в роботі", – говорить співрозмовник.За його словами, призначення прем'єра Юлії Свириденко головою ОП малоймовірне – у владі не хочуть знову міняти голову уряду."Мені здається, Зеленський уже визначився з тим, що особисто він, за допомогою МЗС та інших структур, має займатися зовнішніми питаннями, а не голова Офісу. Відповідно, на главу ОП лягає внутрішня політика. Тож це в будь-якому разі має бути high-level людина, на яку дивитимуться еліти, інакше її просто з'їдять апаратним шляхом", – розповів інший співрозмовник.За словами ще одного джерела, чотирма згаданими вище кандидатами список не обмежується – існують іще два, менш очевидні претенденти.В будь-якому разі, посада голови ОП залишатиметься вакантною щонайменше до середи, коли Зеленський повернеться із закордонного відрядження.Відставка ЄрмакаНагадаємо, у п'ятницю вранці, 28 листопада, детективи НАБУ і прокурори САП прийшли з обшуками до керівника Офісу президента України Андрія Єрмака.Пізніше сам Єрмак підтвердив обшуки, зазначивши, що співпрацює зі слідством, а його адвокати підтримують контакт із правоохоронцями.За даними ЗМІ, ці дії можуть стосуватися розслідування "Мідас". Йдеться про велику корупційну схему у сфері енергетики. У ньому фігурують бізнесмен та співвласник "Кварталу-95" Тимур Міндіч і низка інших колишніх високопоставлених чиновників.Того ж дня після обшуків президент України Володимир Зеленський повідомив, що Єрмак написав заяву про відставку. Незабаром після цього він підписав указ про його звільнення.