Державне бюро розслідувань у середу, 17 грудня, відреагувало на звинувачення голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, який заявив, що правоохоронці оприлюднили його інтимні фотографії, що зберігалися на вилученому під час обшуків телефоні.У заяві ДБР говориться, що бюро ретельно перевірить усіх працівників, які мали доступ до приватної інформації, що стосується одного з фігурантів кримінального провадження.«У разі встановлення фактів причетності до інциденту працівників Бюро, буде вжито жорстких заходів реагування та притягнуто винних осіб до передбаченої законом відповідальності», — сказано у повідомленні.Бюро також зазначило, що інформація про «злив» фотографій у Мережу викликала «хвилю хибних звинувачень у бік» ДБР.Правоохоронці не уточнюють прізвище фігуранта, але з огляду на опис деталей, йдеться про Шабуніна.Раніше 17 грудня голова ЦПК Віталій Шабунін заявив, що ДБР та Офіс генерального прокурора опублікували у Telegram-каналах його інтимні фотографії. Він вважає це відповіддю правоохоронців на матеріал ЦПК про втручання в роботу НАБУ і САП.11 липня ДБР повідомило про обшуки в Шабуніна та оголошення йому підозри в ухиленні від військової служби та шахрайстві. За версією бюро, Шабунін «систематично ухилявся від проходження військової служби» та отримував військову зарплату в 50 тисяч гривень.У ЦПК заявили, що вважають підозри абсурдними, а обшуки у Шабуніна та його сім'ї – незаконними.З березня 2024 року ДБР також веде кримінальне провадження щодо Шабуніна за підозрою в підробці документів та ухиленні від військової служби.

У столиці повідомлено про підозру заступнику головного інженера одного з університетів, якого слідство вважає причетним до заволодіння бюджетними коштами, виділеними на ремонт укриттів у гуртожитках навчального закладу. Про це заявила Київська міська прокуратура.За процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури повідомлено про підозру заступнику головного інженера одного зі столичних університетів за фактом пособництва в заволодінні грошима університету, виділеними на ремонт укриття у гуртожитках навчального закладу.За даними слідства, у травні 2023 року між одним зі столичних університетів та підрядною організацією було укладено 2 договори з поточного ремонту укриттів у гуртожитках.Заступник головного інженера достовірно знаючи, що обсяг та вартість будівельних робіт матеріалів, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт, завищені, а частина робіт взагалі не виконані, підписав вказані акти.Зокрема, в укритті одного з гуртожитків не виконали шпаклювання та фарбування стін, не встановлено унітаз та сантехніку, не провели ще низку робіт. Попри це, на рахунки підрядної організації перерахували гроші за ці роботи, чим університету завдано збитків на понад 1,2 млн гривень.Дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України.Також надалі буде надано правову оцінку діям інших службових осіб університету та керівникам підрядної організації.

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України «з питань розслідування можливих фактів корупції або пов'язаних з корупцією правопорушення у правоохоронних органах, судах та органах судової влади» під проводом Сергія Власенка та Максима Бужанкського подала до парламенту звіт за результатами своєї роботи, в якому критикує роботу Національного агентства із запобігання корупції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та вимагає низки змін у процедуру оцінювання доброчесності кандидатів на посади суддів. Натомість роботу Державного бюро розслідувань, яке нещодавно засвітилось у низці скандалів, оцінено як відмінну та наголошується на «недопустимості тиску на цей орган».Звіт ТСК включили в порядок денний для голосування у парламені на 17 грудня. В ньому комісія:Хвалить роботу Державного бюро розслідувань, яке «приділяє увагу внутрішній доброчесності та запобіганню корупції у власних рядах»;Критикує ВККС та заявляє про «можливі факти корупційних правопорушень при проведенні добору суддів в апеляційні суди, наявності ознак зловживання впливом, конфлікту інтересів, інших можливих проявів корупції, а також загроз незалежності та об’єктивності у процесах оцінювання суддів»,Критикують оцінювання Громадською радою доброчесності корупційних ризиків у діяльності Державного бюро розслідувань резонансних корупційних та пов’язаних із корупцією правопорушень, а також боротьби з корупцією всередині ДБР;Критикує «конфлікт інтересів» членів Громадської ради доброчесності,які оцінюють кандидатів на посади суддів;Комісія пропонує законодавчі зміни, які дозволять владі контролювати набір членів Громадської ради доброчесності;Пропонує внести зміни до законодавства про можливість примусового приводу суддів та членів ВККС на засідання комісії (згідно з чинним законодавством, такі заходи заборонені, оскільки несуть загрози незалежності суддів);Включена вимога обмежити дискрецію Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфкомісії суддів в оцінці доброчесності суддів;Вищий антикорупційний суд пропонують обмежити в праві розглядів спорів про підслідність у справах ДБР, аби унеможливити їх передачу до НАБУ;Вимагає розслідувати «корупційні практики у діяльності НАБУ, БЕБ, НАЗК – прямі випадки корупційних дій та порушень прозорості конкурсів на керівні посади»;Також в звіті йдеться про «штучне створення злочинів» антикорупційними органами.Про тиск з боку ТСК вже заявляв Вищий антикорупційний суд – комісія закидувала голову Вищого антикорупційного суду Віру Михайленко запитами, що виходять за межі її повноважень і не належать до компетенції ТСК. Після публікації новини про тиск на ВАКС на сайті ВРУ з’явилася заява Власенка, у якій він звинуватив Вищий антикорсуд в упередженому ставленні до роботи ТСК. На це в антикорсуді заявили, що публікувати недостовірну та маніпулятивну інформацію на офіційних ресурсах Верховної Ради як законодавчого органу неприпустимо.Також про тиск заявляли у Громадській раді доброчесності. Зокрема, ТСК у своєму висновку заявила, нібито ГРД діє поза межами правового поля, і це, мовляв, створює системні корупційні ризики. У відповідь ГРД заявила, що діє легально з 2016 року, а її робота регламентується законодавством.А нещодавно на ТСК на чолі з Власенком поскаржилася Вища кваліфікаційна комісія суддів, якій він предявив «про злочин, здійснений посадовими особами ВККС під час організації та проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів».В разі, якщо звіт ТСК Власенка-Бужанського буде затверджений депутатами ВРУ, вона продовжить свою роботу принаймні ще на пів року.Водночас її діяльність уже розкритикувала навіть Єврокомісія, яка у звіті про прогрес України на шляху до членства в Євросоюзі заявила про важливість «аби ТСК не перевищувала обмеження, що випливають з розподілу влади та парламентський нагляд не підривав довіру громадськості до антикорупційних інституцій через необґрунтовані публічні заяви».

Служба безпеки затримала російського агента в Силах оборони, який коригував атаки росіян по складах з боєприпасами і дронами Збройних сил України. З посиланням на пресцентр СБУ.Зрадником виявився завербований ворогом начальник медичного підрозділу бойової бригади, який коригував повітряні атаки одразу по трьох регіонах – Київській, Житомирській та Чернігівській областях. Його завербували через групи в соцмережах, де він агітував українців скласти зброю. Основними "цілями" ворога були арсенали зберігання боєприпасів та безпілотних систем українських військ. Також ФСБ сподівалась отримати від агента координати медичних складів та автопарків спецтранспорту Сил оборони, який постачає медпрепарати на передову."Щоб виконати ці завдання, чоловік під виглядом робочих поїздок курсував по військових частинах та логістичних базах на півночі України. Перебуваючи на об’єктах, фігурант позначав на гугл-картах їхнє розташування для подальшого «звіту» ФСБ", – зазначили в СБУ.В обмін на співпрацю окупанти пропонували агенту гроші та обіцяли здійснити його "евакуацію" до родичів в Росію.СБУ затримала ворожого агента на робочому місці. Під час обшуків у нього вилучили смартфон та ноутбук, з яких він координував свої дії з куратором. Слідчі СБУ повідомили агенту про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).Зловмисник перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Особи, які переховуються від українського правосуддя в інших країнах, намагаються використовувати війну як аргумент на свою користь у тамтешніх судах. Це ж стосується і бізнесменів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, які фігурують у справі "Мідас". Про це розповів в інтерв'ю керівник підрозділу детективів Олександр Абакумов.Відповідаючи на питання, чи можлива екстрадиція Міндіча та Цукермана або судовий процес в Ізраїлі, Абакумов зазначив, що зараз опрацьовуються всі доступні юридичні механізми, у тому числі й питання екстрадиції."Є певна загальна негативна тенденція: особи, які переховуються від українського правосуддя, намагаються використовувати війну як аргумент на свою користь у тамтешніх судах – мовляв, тут небезпечно, а там безпечніше", – пояснив він.Водночас, за словами керівника підрозділу детективів, Україна вже має позитивний досвід співпраці з іншими державами в питаннях екстрадиції осіб, підозрюваних у корупційних злочинах.Абакумов наголосив, що наразі НАБУ працює в цьому напрямку і буде використовувати кожен правовий інструмент – чи то екстрадиція, чи інші форми міжнародно-правової взаємодії."Ключове для нас – щоб ці люди не уникнули відповідальності, де б вони не перебували фізично. Але основною складністю може бути той факт, що ці дві людини громадяни Ізраїлю, які переховуються в Ізраїлі", – зазначив він.Скандал в "Енергоатомі"Нагадаємо, бізнесмен Тімур Міндіч є одним із фігурантів гучного корупційного скандалу в "Енергоатомі". НАБУ та САП 10 листопада опублікували так звані "плівки Міндіча", які свідчать про те, що в "Енергоатомі" працювала схема відкатів – від фірм-підрядників вимагали 10-15% від суми угоди.До скандалу також виявились причетними вже екс-міністр юстиції Герман Галущенко та екс-міністр енергетики Світлана Гринчук, які подали у відставку. Також Мнідіча підозрюють у тиску на нинішнього секретаря РНБО Рустема Умерова, який займав раніше пост міністра оборони.Повідомлялося, що СБУ запросило у НАБУ матеріали з ознаками держзради у справі "плівок Міндіча".Олександр Цукерман – 61-річний бізнесмен, який виїхав з України близько двох місяців тому. Слідство називає його співорганізатором схем у сфері енергетики разом із Міндічем та співробітником "бек-офісу" з легалізації коштів.Його кодове ім’я "Шугармен". На записах лютого 2025 року він обговорює передачу грошей віце-прем’єру (на той момент Олексію Чернишову).Нещодавно Центральне управління НАБУ оголосило у розшук Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.

Національне антикорупційне бюро України почало розслідування справи про розкрадання в "Енергоатомі", до яких був причетний Тимур Міндіч, з інформації про те, що в контрактах державного підприємства знайшли корупційні ризики. Про це розповів в інтерв'ю керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов."Все почалося з інформації про наявність корупційних ризиків у контрактах "Енергоатому". Надалі ця інформація була доповнена інформацією про конкретні закупівлі при проведенні яких могли бути вчинені дії спрямовані на отримання неправомірної винагороди, а також інформацією про осіб, які таку неправомірну винагороду могли отримувати", – пояснив він.За словами Абакумова, під час аналізу отриманої інформації в НАБУ дійшли до висновку про те, що існує "бек-офіс", який впливає на прийняття рішень в енергетичному секторі."Ми вхопилися за цю нитку і послідовно розмотували клубок – від окремих епізодів до загальної картини. В цілому це класична історія для антикорупційного органу: є сигнал про потенційне вчинення корупційного злочину – далі справа за професійною роботою детективів та аналітиків", – резюмував він.У листопаді 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття масштабної корупційної схеми у сфері енергетики. Керівником схеми, за версією детективів, був бізнесмен Тимур Міндіч – колишній діловий партнер президента України Володимира Зеленського.Міндічу вдалося втекти за кордон, як і керівнику "бек-офісу", Олександру Цукерману. Обидва переховуються в Ізраїлі. Президент України Володимир Зеленський підписав указ про санкції проти Міндіча, а також позбавив його та Цукермана українського громадянства. Директор НАБУ Семен Кривонос азначив, що екстрадицію Міндіча з Ізраїлю не виключає.

В Одесі чоловік порізав собі вени, щоб уникнути мобілізації. На відео поширеному у соцмережах він стверджував, що нібито виключений з військового обліку і його затримали силоміць, однак у ТЦК інша версія.У дописі Одеського обласного ТЦК та СП вказано, що Нацполіція доставила громадянина до Київського РТЦК Одеси, оскільки той перебував в офіційному розшуку за порушення правил військового обліку.На відео у соцмережах чоловік стверджував, що переніс дві операції на очі, через що нібито був виключений з військово обліку та визнаний як не придатний.Проте у ТЦК пишуть, що всупереч поширеним твердженням, чоловік не надав жодних медичних документів, які б підтверджували його непридатність до військової служби. Окрім того, в єдиному електронному реєстрі "Оберіг" дані про наявність у громадянина відстрочки відсутні.Згодом чоловік вчинив спробу самокаліцтва, щоб уникнути мобілізації. Через це було викликано швидку, після чого його госпіталізували."Під час проведення стандартних процедур громадянин здійснив спробу самокаліцтва з метою уникнення призову та тиску на посадових осіб. Черговою службою РТЦК та СП було негайно викликано екстрену медичну допомогу та поліцію, проте громадянин поводився вкрай агресивно, погрожував лікарям та військовослужбовцям ножем, чим перешкоджав наданню йому невідкладної допомоги. Згодом його було госпіталізовано", – сказано у дописі.Окремо у ТЦК наголосили, що жодних заходів фізичного примусу чи протиправних дій до громадянина не застосовувалися. Навпаки, військовослужбовці ТЦК та поліцейські "вживали всі можливі заходи для збереження його життя та здоров'я."Подібні дії громадянина мають ознаки демонстративного шантажу та спроби ухилення від виконання конституційного обов’язку шляхом маніпуляцій громадською думкою. Закликаємо суспільство критично ставитися до заяв осіб, які намагаються виправдати порушення закону емоційними провокаціями та поширенням неправдивої інформації", – резюмували в Одеському ОТЦК.Інші інциденти з ТЦКНагадаємо, 7 листопада в Дніпрі чоловік, якого доставили до ТЦК для проходження ВВК, завдав собі тілесних ушкоджень у вбиральні після отримання висновку військово-лікарської комісії. Йому надали допомогу і госпіталізували.Також ми писали, що 16 листопада в Деснянському районі Києва сталося зіткнення за участю працівників ТЦК, яке закінчилося стріляниною.За версією ТЦК, невстановлена особа напала на військового під час мобілізаційних заходів, через що військовослужбовець на емоціях завдав ударів по автомобілю нападника.Для того, щоб припинити подальший напад, інший представник ТЦК вистрілив кілька разів у землю з травматичної зброї.

Фрагменти записів публікували одразу після повідомлення про підозру відповідним фігурантам справи "Мідас". Наразі у НАБУ збирають та аналізують докази щодо інших учасників злочинної організації. Про це розповів в інтерв'ю керівник підрозділу детективів Олександр Абакумов.Відповідаючи на запитання, чому плівки поки не публікуються, він пояснив, що з самого початку була вибудувана чітка стратегія оприлюднення інформації."На стартовому етапі "плівки" виконали свою задачу – пояснили суспільству суть схеми та її масштаб", – зазначив Абакумов.За його словами, фрагменти записів публікували одразу після повідомлення про підозру відповідним фігурантам."Ми публікували фрагменти одразу після повідомлення про підозру відповідним героям записів. Наразі ми збираємо та аналізуємо докази щодо інших учасників злочинної організації. Це означає, що зараз для нас важливіше зберегти цілісність доказової бази та не дати фігурантам зайвих підказок щодо того, що саме і як зафіксовано", – розповів він.Коментуючи питання фінансового моніторингу, Абакумов зазначив, що воно вже предметно розглядалося на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради."Там були озвучені всі ключові питання й отримані відповіді від відповідної установи. Це був, по суті, кількагодинний відкритий діалог, і багато речей уже проговорені в цьому форматі", – додав керівник підрозділу детективів НАБУ.Справа "Мідас"Нагадаємо, у листопаді антикорупційні органи заявивли про викриття масштабної корупційної схеми у сфері енергетики. За даними слідства, посадовці причетні до системного відмивання коштів та незаконного збагачення.Одним з головних у цій схемі став Тимур Міндіч – український бізнесмен, наближений до президента Володимира Зеленського.Також у справі фігурували топпосадовці держави, зокрема вже колишній міністр Герман Галущенко та ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов.Після оприлюднення деталей корупційної мережі уряд оголосив про старт комплексної перевірки найбільших державних підприємств, зокрема "Нафтогазу", "Укроборонпрому", "Укрзалізниці", "Укргідроенерго" та ключових державних банків.