Витоки даних під час розслідування тієї чи іншої справи мають різні рівні, і людський фактор або ж технологічне втручання це два з них, але існує і третій, розповів в інтерв’ю директор НАБУ Семен Кривонос.Першим Кривонос назвав людський чинник. Він може статись як і через випадкову неуважність чи порушення процедури в правоохоронному органі, так і через недобросовісну поведінку співробітників всередині органу.«У великій інституції повністю виключити такі ризики неможливо, але ми системно працюємо над тим, щоб їх мінімізувати», – зазначив директор НАБУ, який вже вдруге стикається із історією витоків у бюро за час своєї каденції (першим був скандал із витоками у справі Юрія Голика, коли інформацію передали на Банкову).Другим Кривонос вказав ризик витоку через залучення широкого кола учасників слідства.«У досудових розслідуваннях беруть участь не лише детективи, а й експерти, Держфінмоніторинг, держаудитори, банки та інші органи, куди ми надсилаємо запити. Ніхто не може гарантувати, що на якомусь етапі дані не витечуть», – констатував він.Третім чинником директор НАБУ назвав технологічне втручання, чим власне і було втручання в Єдиний реєстр судових рішень адвокатської компанії Дмитра Борзих, і як з’ясувалось, є аж ніяк не винятком для правоохоронної системи.Кривонос зазначив, що між людським та технологічними витоками є серйозна різниця і це абсолютно інший масштаб.«Ми працюємо із впливовими фігурами, які мають власні служби безпеки та вміють захищати свої дані. Добувати інформацію в такому середовищі — серйозний виклик, що вимагає високої кваліфікації й творчого підходу детективів», – прокоментував він справу Борзих.Директор НАБУ також заперечив заяви, що чи не у всіх фігурантів їхніх справ є «свої люди в НАБУ».«Один із фігурантів на своїй попередній роботі справді перетинався з детективами НАБУ, та це не означає, що в нього є з ними контакт. Якщо подивитися ширше, то в нас багато колишніх співробітників поліції, СБУ, податкової міліції. Ці люди мають досвід і можуть знати фігурантів. Трапляються випадки, коли детективи самі заявляють про конфлікт інтересів, якщо серед фігурантів опиняються їхні колишні колеги. Тоді ми виводимо їх зі слідчої групи, щоб уникнути витоку. Але доказів впливу організатора злочинів, скоєних групою адвокатів, на процеси в НАБУ немає», – стверджує Кривонос.Він додав, що якби у когось в НАБУ дійсно були «свої люди», то адвокатським конторам не довелося б створювати складні системи доступу до реєстру із залученням хакерів. Хоча ситуація, коли співробітники бюро таки передають інформацію третім особам не виключена зовсім.Нагадаємо, 1 квітня НАБУ оголосило підозру колишньому заступнику головного військового прокурора Анатолія Матіоса, а нині адвокату Дмитру Борзих у несанкціонованому доступі до закритої частини Єдиного державного реєстру судових рішень. Також підозру повідомлено двом адвокатам його фірми. При цьому Борзих мав доступ на Банкову та особисто до заступника голови ОПУ Олега Татарова. За час «роботи» його фірми НАБУ зафіксувало понад 30 «зливів», у тому числі у справі ексміністра аграрної політики Сольського. Як повідомили джерела, адвокати контори мали доступ в ЄДРСР через логін судді Шевченківського суду Василя Волошина, а організувати всю систему допомагав хакер Костянтин Сайбель, проти якого експрокурори, а нині адвокати контори, колись вели кримінальне провадження.
