Викрито учасників злочинної групи, які щомісяця отримували до 30 нарковмісних посилок. Логістичний маршрут наркотиків пролягав через три континенти: з Північноамериканського Гондурасу до Панами у Південній Америці, звідки "товар" потрапляв до України. Відправники приховували кокаїн у вакуумних упаковках, які ховали у стінках картонних коробок. Наразі лідеру наркоугруповання та його спільникам повідомлено про підозри. Про це розповіли у Нацполіції. Встановлено, що контрабанду кокаїну з країн Центральної Америки організував 44-річний киянин, який тривалий час мешкав у США. Там він неодноразово потрапляв у поле зору американських правоохоронців, був ув'язнений за фінансові махінації, а згодом депортований. У 2018 році правоохоронці двічі затримували чоловіка під час контрабанди наркотиків – обидві справи зараз перебувають у суді. Попри це чоловік продовжив свою злочинну діяльність. Для отримання замовлень ділок створив сайт. Через нього "клієнти" замовляли кокаїн, отримували дані для розрахунку та домовлялися про спосіб доставки наркотиків. "Товар" чоловік отримував від своїх іноземних партнерів. Спілкування між постачальником наркотичного засобу та його українською "колегою" відбувалося англійською та іспанською мовами. Для організації масового збуту наркотиків на території України чоловік залучив спільників, розподіливши між ними ролі відповідно до схеми: від адміністрування телеграм-каналу, де клієнти робили замовлення, до передачі товару замовникам. Для запобігання виявленню під час перевірок на митних пунктах пропуску кокаїн ретельно маскували. Іноземні відправники приховували "товар" у вакуумних упаковках прямокутної форми та ховали у стінках картонних коробок. Готові до відправки коробки гондурасські дилери наповнювали одягом, предметами загального користування чи оргтехнікою та відправляли через Панаму до української столиці. Зазначається, що вже у Києві лідер наркоугруповання особисто отримував відправлення на підроблені документи з фіктивними даними про особу у поштовому відділенні міжнародної доставки. І після отримання пакетів обов'язково перевіряв цілісність упаковки та вилучав із посилок кокаїн у вигляді спресованих пластин. Щомісяця до Києва надходило від 20 до 30 посилок, кожна з яких містила близько 100 г кокаїну. На таку закупівлю "товару" зловмисник витрачав близько 30 000 доларів, а отримував із реалізації 100 000 доларів. Надалі фасував наркортики на партії, а його спільники робили "кокаїнові схованки" у різних районах столиці та прилеглого регіону. Оптові закладки між членами угруповання називалися "майстерні", кожен з яких міг містити до 1000 доз кокаїну. Окремим видом послуг була адресна доставка безпосередньо до місця проживання клієнта. Така "любовність" коштувала 30 доларів. Також ділки продавали кокаїн за допомогою поштових відправлень, а дилери – вже вроздріб шляхом з рук в руки. Усі розрахунки проводилися виключно у безготівковій формі на криптогаманці. Кошти переказували через так звані "дропи" (транзитні картки для переказу коштів) на рахунки афілійованих осіб, які за певну плату надавали свої дані для створення електронних гаманців. Організатора контрабандного каналу затримали під час отримання поштового відправлення, де у картонних стінках посилки виявили 3 прозорі вакуумні упаковки з 200 грамами кокаїну. Також у нього вилучили підроблені документи. Під час проведення майже двох десятків санкціонованих обшуків на території Києва, Київської та Житомирської областей, а також у Львові поліцейські вилучили картонні коробки, у стінках яких розміщувалася спресована порошкоподібна речовина у поліетиленових пакетах товщиною 7 мм, мобільні телефони, поштові накладні, гроші та "чорнові" записи. На підставі зібраних доказів лідеру угруповання та двом його спільникам слідчі повідомили про підозру за ч. 3 ст. 307 та ст. 305 Кримінального кодексу України. Фігурантам обрано запобіжні заходи. Наразі проводиться подальший збір доказової бази для притягнення до відповідальності інших осіб, причетних до контрабанди та збуту кокаїну. Підозрюваним може загрожувати до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна.

Цього місяця культурне життя Дніпра обіцяє бути насиченим — на містян чекають концерти топових артистів, симфонічні вечори та джазові події просто неба.

У захопленому росіянами Севастополі в Криму цього року відмовилися проводити військовий парад на честь 9 травня через «міркування безпеки». Про це в понеділок, 5 травня, заявив глава окупаційної адміністрації міста Михайло Развожаєв, якого цитує російське пропагандистське агентство ТАСС.За його словами, це рішення було погоджено з міноборони країни-агресора Росії. Развожаєв також відмовився повідомити розклад святкових заходів «зі зрозумілих причин».9 травня в Росії святкують День перемоги у Другій світовій війні. Україна з 2024 року відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939−1945 років 8 травня, коли перемогу святкують у Європі та США. 9 травня як державне свято День перемоги в Україні скасували.У п'ятницю, 2 травня, тимчасово окупований Крим зазнав масштабної атаки дронами й ракетами. У Мережі писали про «масовий» удар по Сімферополю і Севастополю, а також по складах боєприпасів і військових аеродромах Кача, Бельбек і Саки. Моніторингові пабліки фіксували пожежі поблизу військових об'єктів РФ у Криму.3 травня президент Володимир Зеленський повідомив, що Сили оборони України провели операцію проти військових об'єктів на території Криму, внаслідок чого було знищено два російські літаки. ГУР Міноборони повідомляв, що розвідники вперше в історії збили Су-30 ракетою з морського дрона Magura під час атаки на Новоросійськ у Чорному морі.

Служба безпеки викрила двох чоловіків, які під час російської окупації Херсона працювали у виправній установі, де утримували ув'язнених українців. Управління Служби безпеки України у Житомирській області. "Зібрано доказову базу щодо двох колишніх працівників однієї з виправних установ Херсону. За матеріалами слідства, одним із фігурантів виявився старший сержант внутрішньої служби, який на момент захоплення росіянами обласного центру обіймав посаду начальника чергової варти відділу охорони виправної колонії. У травні 2022 року його призначили "молодшим інспектором відділу охорони" у захопленій на той час агресором "Північній виправній колонії №90". На цій "посаді" зловмисник забезпечував охорону камер, в яких окупанти утримували ув'язнених українців", – йдеться у повідомленні.Зазначається, що після деокупації Херсонщини чоловік залишився на підконтрольній Україні території та спробував приховати факт своєї служби на ворога. Правоохоронці встановили його особу під час проведення фільтраційних заходів.Ще один фігурант добровільно обійняв посаду у "слідчому ізоляторі №1" "УСИН" по Херсонській області, до якого звозили незаконно затриманих українців. Починаючи з липня 2022 року, колаборант охороняв російську катівню та карав ув’язнених за "порушення режиму". У жовтні разом з іншими співробітниками окупаційного правоохоронного органу він переїхав на лівий берег Дніпра та продовжує свою службу на ворога в захопленому Чонгарі.Дії обох зловмисників кваліфіковано як добровільне зайняття посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території (ч.7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України).Досудове розслідування щодо першого фігуранта триває. Обвинувальний акт стосовно другого колаборанта слідчі СБУ вже скерували до суду для розгляду по суті.

Прокурор САП за матеріалами досудового розслідування НАБУ направив до суду обвинувальний акт щодо колишнього першого заступника голови ДФС України за звинуваченням у зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки державних інтересів. З посиланням на пресцентр САП.Як уже повідомлялось, у межах досудового розслідування встановлено, що в червні 2017 року перший заступник голови Державної фіскальної служби України, діючи в інтересах субʼєкта господарювання, умисно не підписав у встановлений строк проєкт рішення за результатами розгляду скарги платника податків на податкові повідомлення-рішення територіальних органів ДФС України. Зважаючи на бездіяльність службовця, цю скаргу відповідно до норм Податкового кодексу України автоматично задоволено на користь згаданого платника податків.При цьому посадовець з метою прикриття своєї діяльності умисно створив видимість неможливості підписання такого рішення.У САП наголошують, що службовець був уповноваженою особою у ДФС України на підписання рішення за результатами розгляду скарг платників. Через зловживання службовими обов’язками вказаного працівника держава в особі ДФС України втратила право вимоги щодо сплати податків та штрафних санкцій у Державний бюджет України на суму понад 641 млн гривень.Нагадаємо, 25 лютого 2025 року колишньому першому заступнику голови ДФС України повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 364 КК України.Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.