Щороку ми звикли двічі переводити годинники — то вперед, то назад. Але чи будемо це робити навесні 2025-го? Питання гудить у головах українців, тож давайте розбиратися разом — коли переводимо стрілки і чи не пора вже попрощатися з цією традицією.
Звідки взялася ця метушня з годинникамиУсе почалося ще в 18-му столітті, коли Бенджамін Франклін запропонував зрушувати час, щоб економити свічки. Потім німці під час Першої світової, у 1916-му, перші офіційно запровадили літній час — ресурси берегли. У нас же годинники почали крутити з 1981-го, ще за Союзу, а в незалежній Україні це узаконили в 1996-му. Отак і живемо — то на годину вперед, то назад.
Чи скасують перехід у 2025-муТорік у серпні Верховна Рада сказала: досить, пора зупинитися на зимовому часі назавжди. Законопроєкт №4201 Руслана Стефанчука підтримали, але він досі чекає підпису Зеленського. Якщо до кінця березня 2025-го президент цього не зробить, ми, як завжди, переведемо годинники вперед. А якщо підпише — то все, більше ніяких стрибків у часі, житимемо за зимовим.
До речі, літній час нині тримають лише 60 країн, а 140 уже махнули на нього рукою.
Коли переводимо цього рокуЗа старими правилами, літній час у нас стартує в останню неділю березня. У 2025-му це 30-е число. О 3:00 ночі стрілки стрибнуть на 4:00 — годину вперед. Смартфони й розумні годинники самі це зроблять, а от старенький будильник чи настінний годинник доведеться крутити руками.

Джерело: 5692.com.ua

Ситуація в енергетиці залишається напруженою, і ризики відключень електроенергії зростають. Причина не лише в сезонному підвищенні споживання чи наслідках воєнних дій, а й у штучних обмеженнях, які ускладнюють імпорт електроенергії. Так звані “прайс-кепи” фактично стримують постачання необхідних обсягів ресурсу, що може призвести до ще серйозніших проблем у найближчі місяці.
Про це розповів Володимир Омельченко, експерт Центру Разумкова, який детально аналізує ситуацію.
Чому не можемо купити більше електрикиСитуація така: Європа готова продавати нам електроенергію. Україна має доступ до імпорту аж на 2,1 ГВт через об'єднану мережу ENTSO-E. Але є нюанс — через ті самі прайс-кепи ми беремо лише 30% від доступного обсягу. А все тому, що закуповувати електроенергію за чинними правилами просто невигідно.
Омельченко пояснює: якби цих обмежень не було, можна було б збільшити імпорт і уникнути частини проблем. Але поки що виходить так, що через економічні чинники держава змушена урізати споживання.
Кого знеструмлять у першу чергуВлада намагається не допустити масових відключень для населення. Проте підприємства вже відчувають наслідки — їм регулярно вимикають електроенергію, щоб якось балансувати систему.
Гадаю, що і надалі основний удар буде по промисловості та бізнесу, а не по звичайних громадянах, — зазначає експерт.
Проте ситуація може змінитися. Якщо проблеми з енергосистемою загостряться, то й побутові споживачі можуть відчути наслідки.
А що з газомЯкщо здається, що електрика — це єдина проблема, то ні. Є ще одна велика загроза — нестача газу в підземних сховищах. І це серйозно, тому що значна частина електростанцій працює саме на газі.
Щоб уникнути ще більших труднощів, потрібно нарощувати імпорт газу, але тут виникає ще одна проблема — ціни. Купувати додатковий газ дорого, а запасів у сховищах не вистачає, — пояснює Омельченко.
Чому ми не виправляємо ситуаціюЩе один експерт, Олександр Харченко, підтверджує: чинні регуляторні обмеження реально ускладнюють імпорт електроенергії, навіть коли без нього вже ніяк. Тобто, виходить замкнене коло: нам потрібно більше електрики, але через штучні обмеження ми не можемо її купити, а тим часом ситуація лише погіршується.
Як це позначиться на нас із вами? Поки що уряд намагається балансувати систему за рахунок бізнесу. Але якщо ситуація з газом і електрикою не покращиться, то питання “чи будуть відключення?” перетвориться на більш конкретне — “коли саме їх чекати?”.

Джерело: 5692.com.ua